Антоніна Листопад

Будь щаслива і здорова, славна пані Гетьманова!

Ось який лист напередодні Дня Перемоги і чергової річниці з дня народження нашої колеги і товаришки, редактора сайту «Кобза - Українці Росії» Наталії Георгіївни Литвиненко-Орлової надійшов на електронну адресу нашої редакції.

Публікуємо його і щиросердно приєднуємося до цього теплого вітання нашій дорогій «Талочці» від видатної української поетеси пані Антоніни Іванівни Листопад та громади мурманських «Лелек»!

Члени редакції «Кобза Українці Росії»:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Колектив Національно-культурної автономії українців міста Мурманська і Мурманської області та хор української пісні  «Лелеки» на Ваших сторінках просить привітати з днем народження, яке відзначимо 9 травня, незмінну впродовж десятків років голову нашої громади Наталю Литвиненко-Орлову. Її доля переплелася з «Лелечою долею» тут в Мурманську!

Здоров'я їй міцного, благополуччя, творчого підйому, любові і терпіння!

Любимо, дорожимо, твої «Лелеченьки».

Просимо надрукувати «Посвячення» їй з книги Антоніни Лістопад «Соловки».

З повагою, 

Громада Національно-культурної автономії українців м. Мурманська і Мурманської області.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Подяка Наталі

Наталі Литвиненко-Орловій,

голові Національно-культурної автономії українців Мурманської області,

завдяки якій я здійснила прощу на Соловки.

Антоніна Листопад

Мурманська стріча (Замість епіграфа)

Всміхається в душі  лазур.

Ніщо – вже і найдальші далі.

Шепоче Мурманськ: мур-мур-мур

Вустами милої Наталі.

І голос в слухавці дзвенить.

Як вічні баренцові  хвилі!

Велика відстань. Тиха  мить.

Усе для нас в Господній Силі!

Блакитне небо.  Колоски!

Благословення на дорогу…

А приязнь справжня – на віки!

Покреше  простір і пороги.

А дружба – справжній  трубадур.

В колисці радісної стрічі.

Шепоче Мурманськ: мур-мур-мур!

Із  морем гарно в гості кличе.

Не бачу мурів тут ніде.

І мармуру не треба. Стерся!

Ми – всі живі. Гудок гуде.

І пароплав  пливе… у серце.

Шепоче Мурманськ: мур-мур-мур

Вустами милої Наталі.

І знову у душі лазур.

І знову бризкають коралі.

Шепоче Мурманськ: мур-мур-мур…

12 липня 2003 року Божого.

Із Духу - духовна щедрівка.

Об’єднуються  острови.

Скінчилась морська та мандрівка.

Продовжуються молитви.

Цвіте й непосаджена  роща.

Як таїнство – у таїну…

Я дякую щиро за прощу.

За щедру привітність ясну!

З широким, як море, фарватером

На пристані струмінь  чекав.

Дочка Української Матері –

Ти вірна і добра Дочка.

Подяка за сум і за радість…

За всі колискові вогні!

Змогла згуртувати Громаду.

В далекій  чужій стороні.

Від’ємність таки невід’ємна.

На каменях і на росі.

… За кожне вітання окреме.

За зустрічі дякую всі..

За сонце і сонячність метрик,

За  первені  і абсолют…

За переписом – кожен  десятий –

Вкраїнець. В цім Краю, отут.

За подорожі і за промінь!

За благості  і благодать…

Були в Урядовому Домі.

І там Українці сидять.

За серпень і зболений січень…

За крайнощі - по краях!

За всі твої клопоти вічні –

Подяка сьогодні моя.

В безправ’ї  проявиться  право.

І буде і бриз і бальзам.

Дай, Боже, вам офіс  Державний!

Хоча би такий, як в саам…

Старання у струнах озветься.

Калина всміхнеться вербі.

Подяка моя - в твоє серце.

За  душу Вкраїнську - в тобі.

За факели і фільмування.

Щоб спалах наш не догоряв!

За проводи і за стрічання…

За всі опівнічні моря!

І за побережжя провінцій…

Джерельність твоя, наче креш.

Подяка за всіх Українців,

Яких в Україну ведеш!

Ти - папороть срібноволоська!

Дорожні святі спориші…

За  Колу  подяка  й за  Кольський

Півострів  твоєї  Душі.

Твоя у мені джерелянка.

В тобі – мій вогонь у вінцях!

… За мурманські всі вишиванки,

Що тішать нам рідні серця.

За тиху північну розмову…

І денну гарячу блакить!

За кожне споріднене Слово,

Яке в Заполяр’ї  звучить.

З одної злютовані тверді

Нам пахне, як ружа полин…

Екватор твойого осердя

Із Київських Прасерцевин!

В нас грають родинні органи.

Безсмертна цвіте імортель.

Подяка за меридіани.

За мурманську всю паралель!

Найбільша подяка, дитино,

За перших твоїх солов’їв.

За те, що ти є в України.

За те, що ти любиш її!

Не буду, прощаючись, плакать.

Між нами дзвенітиме Дзвін.

Подяка, подяка, подяка…

Сестринський у пояс уклін.

Пророче  озвучення слуху.

І зір, як освячений пруг!

Духовна колиска – із Духу.

Між нами могутній наш Дух!

9 березня 2008 року Божого.

Лідія Гергінова:

Цей вірш був написаний мною в ніч з 3 на 4 травня 2008 року.

Він присвячений Дню народження керівника нашої Громади Наталії Георгіївни Литвиненко-Орлової.

Наталко, Наталко, всі знають, як палко

Ти дбаєш про нашу Громаду.

Тебе ми  шануєм, і в нас в колективі

Ти маєш високу посаду.

Як гарно, що ще й тут, у городі Мурманськ,

Знаходяться ще такі люди.

Боюсь, що надалі про рідну Вкраїну.

Вже дбати ніхто так не буде.

Бажаю Вам щастя , здоров’я й поваги.

Й щоб більше людей зрозуміло,

Що рідну Вкраїну, останні ці роки,

Ми любимо всі так невміло.

А хочеться вірить, що всі українці,

Повернуться згодом до хати.

Бо там, в Україні, при рідній хатині,

Залишились батько та мати.

Щасти у житті Вам на довгії роки.

Та будьте Ви завжди здорова.

Всіх тих, хто співає на мові вкраїнській!

Зібрала Наталка Орлова.

Наша пані Гетьманова

Наталія Литвиненко-Орлова з поетесою Антоніною Листопад під мурами Соловецького монастиря

Лідія Гергінова

На світлинах: Антоніна Листопад. Наша пані Гетьманова. Наталія Литвиненко-Орлова з поетесою Антоніною Листопад під мурами Соловецького монастиря. Лідія Гергінова.

Довідка:

Антоніна Іванівна Листопад (Нікітіна) народилася 11 жовтня 1941, село Перекалі Демидівського району Рівненської області) — українська поетеса.

Біографічні відомості

Закінчила Княгининську семирічку. Працювала в маминій колгоспній буряковій ланці.

З червоним дипломом закінчила Дубенське медичне училище. Від недоїдання та виснаження захворіла на туберкульоз. Працювала Фельдшером у селах Заруддя та Верба Дубенського району.

З червоним дипломом закінчила Івано-Франківський медичний інститут.

Від 1968 року живе і працює в Краснодоні Луганської області. За фахом — лікар-невропатолог.

Творчість

Автор поетичних книг:

«Сльоза любистку» (1990),

«Євшан-Провидіння» (1992),

«Біла молитва братика» (1993),

«Покрова» (1994).

Має численні поетичні та публіцистичні публікації в часописах України, Канади, США, Австралії.

Дипломант Інституту Маркіяна Шашкевича (Вінніпег, Канада) за написання молодіжних сценок про Маркіяна Шашкевича (1994).

Лауреат премії імені Василя Стуса (1993) та імені Олени Пчілки (1996).

Організатор українського культурного центру «Калина» в Краснодоні.

Література

Письменники України:Довідник. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 167.

Антоніна Листопад // Літератори Рівненщини: Довідник / Упорядник Є. Шморгун. — Рівне, 1995. — С. 38.

Антоніна Листопад // Літературна Рівненщина: Довідник / Упорядник Є. Шморгун. — Рівне, 2003. — С. 79.

Омелянчук В. Слово любові і печалі // Вільне слово. — 1995. — 10 червня.

http://www.rv.gov.ua/sitenew/demydivsk/ua/3931.htm

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка