Олександр Двоєконко
Олександр Двоєконко

Як приклад інструменту збереження та відновлення національної ідентичності української молоді у Росії

Існуюча проблема збереження національної ідентичності українця у сучасному зарубіжжі усугубляється в країнах, де все оточення кардинально не відрізняється від українського. Це, перш за все, країни зі схожим мовним середовищем, зокрема Польща, Росія, Білорусь, де процес асиміляції та втрати своєї національної свідомості може носити досить швидкий характер, якщо не уділяти достатньо уваги цій проблемі. Схожість життєвого устрою, мови, звичаїв негативно впливає на збереження національної ідентичності українців, приводить до швидкої асиміляції.

Розглядаючи цю проблему на прикладі Росії, де мешкають 2 942 961 українців [1], можна провести аналіз ситуації, яка буде добре відображати проблему збереження національної ідентичності. За даними перепису населення 2002 року в Російській Федерації проживає 2 942 961 українців, це майже на півтора мільйони менше, ніж було виявлено під час перепису 1989 року. По іншим свідченням українців у Росії проживає до 10 мільйонів (за даними дослідників Всесвітнього конгресу українців у Києві 2003 року). Звичайно, перепис населення, це досить суб’єктивний спосіб перераховування кількості етнічних українців, бо він не може в повній мірі оцінити реальне число осіб української національності.

Після порівняння результатів перепису 1989 року з 2002 роком, варто запитати: куди пропали півтора мільйони українців? В 1989 року на території сучасної Росії проживало 4 362 872 [2] українців. Решта могла виїхати назад в Україну, але по показникам перепису в Україні за 2001 рік [3], кількість українців на території держави значно не підвищилась (приблизно на 100 тис. осіб). Тому можна робити висновки, що українці на території Російської Федерації залишилися у значно більшій кількості, ніж видно з результатів перепису.

Також звернувшись до даних середнього віку українців, що мешкають у Росії, можна побачити, що українці є однією з найстарших націй, середній вік якої складає 45,9 років [4]. Такі дані виявляють не просто проблему національної свідомості українців, але й виділяють її найбільш проблемну частину – молодь. Для порівняння, середній вік народів Кавказу у Росії складає близько 25-30 років, це свідчить про досить високий рівень національної свідомості кавказької молоді, що підтверджує свою національну причетність на перепису населення. Нажаль, про українську молодь такого сказати не можна. Нащадки українських переселенців і емігрантів, українці втрачають свою національну свідомість в Росії дуже швидко, і виною є не тільки схожість всіх зовнішніх факторів (мова, звичаї), але й недостатня увага, перш за все, батьків які за швидким життєвим ритмом у великих містах просто не звертають увагу на такі питання, як національне виховання дитини. Крім того, за десятиріччя перехідного періоду після здобуття незалежності, в Україні приділялось мало уваги закордонним українцям, особливо Східній діаспорі, де із-за різних умов, перш за все економічних, дуже потрібна допомога від державних структур України.

Створення українського молодіжного клубу на базі існуючої Саратовської громадської організації «Український культурно-просвітницький центр «Родина» допомогло охопити свій сегмент контактної аудиторії – молодь. Взагалі, говорячи про українську молодь, яка проживає в Росії, нажаль, майже не доводиться говорити про збереження національної свідомості і ідентичності. Тут встає інше питання – відновлення національності, створення українського інформаційного поля для російської молоді.

Навіть при створенні молодіжного крила довелося відмовитись від таких слів, як «діаспора», «українське об’єднання», тому що вони часом грають негативну роль у початковому сприйнятті об’єднання молодим поколінням українців у Росії, які не відмовляються від свого українського коріння, але вважають себе росіянами. Тому, для забезпечення максимально простого і зрозумілого сприйняття, було вирішено створити саме Саратовський український молодіжний клуб Саратовської регіональної громадської організації «Український культурно-просвітницький центр «Родина». 

Діяльність клуба спрямована на задоволення інтересів осіб будь-якої національності, якім цікаве все українське, хто хоче дізнатися про своє коріння, вивчити українську мову, історію, прийняти участь у різних заходах клубу. Зараз структура клубу перебуває в одночасному процесі діяльності по існуючим напрямкам, а також створення нових напрямків діяльності. При створенні нових напрямків за кожним призначаються відповідальні особи та адміністратори, які вже в свою чергу очолюють діяльність кожного напрямку спільно з головою клубу.

На сьогоднішній день вже працюють такі напрямки, як спортивний та культурно-просвітницький. Спортивний сектор має в собі футбольну команду з великого футболу «Олімп», яка виступає в Чемпіонаті і Кубку міста з футболу, грає на досить високому рівні, а також приймає участь в міських національних першостях. Крім того, цей напрямок носить також розважальний характер, тому, хто просто хоче у вільний час займатися спортом, або приходити на матчі уболівати за свою команду. В планах організації розвивати далі діяльність спортивного напрямку, зокрема прийняти участь у Чемпіонаті та Кубку області з великого футболу, організувати фан-клуб команди. Також на цей час передбачається створення футбольної школи для дитячого складу команди, задля чого деякі члени спортивного сектору розпочинають навчання у тренерських школах для отримання офіційної тренерської ліцензії.

До культурно-просвітницького напрямку, перш за все, входять курси української мови для всіх бажаючих. Молодь йде на курси по різним причинам: хтось хоче дізнатися більше про одну з слов’янських культур, представникам потомків українських переселенців цікаво більше взнати про своє коріння, комусь інтересно поширити свій багаж знань. Сам процес викладання української мови для молоді в клубі намагалися зробити не звичайною науковою рутиною, бо молодь – це досить своєрідний сегмент контактної аудиторії, а цікавим процесом пізнавання, розуміння та вивчення української мови. Головна мета курсів – навчити розуміти та спілкуватись на український мові реалізується досить успішно. За півроку учбових курсів група з шістнадцяти чоловік досягла доброго рівня в розумінні української мови і задовільного рівня в граматиці та в спілкуванні. В планах клубу з наступного навчального року продовжити заняття по український мові, а також здійснити набір нової групи слухачів.

В культурно-просвітницький напрямок також входить ряд науково-туристичних проектів, які реалізуються спільно з іншими установами, зокрема це організація в липні 2010 року Львівської літньої школи україністики, яку спільно підготували Саратовський український молодіжний клуб культурно-просвітницького центру «Родина» та Національний університет «Львівська Політехніка», а також організація Підляського рейду в Польщі спільно з молодіжним крилом Союзу українців Підляшшя.

В планах українського молодіжного клубу, крім продовження активної діяльності за існуючими напрямками, також є створення нових. Ідеї і проекти виникають в процесі спілкування членів молодіжного клубу, кожен має право висунути свою пропозицію щодо розвитку та поширення діяльності організації в цілому. Вже активно обговорюються ідеї створення українського молодіжного театру, науково-дослідницької групи, спелеологічної команди дослідників, клубу реставраторів українського козацтва. Це далеко не повний перелік проектів, які будуть поступово реалізовуватись. Сама ідея молодіжного клубу є в тому, що кожен може організувати свій напрямок, за яким цікаво було б працювати людям і який був би пов’язаний з Україною.

Говорячи про молодіжний клуб ні в якому випадку не можна відокремлювати його і сам Український культурно-просвітницький центр «Родина», тому що це єдине ціле і реалізація будь-яких проектів мобілізує ресурси всієї команди. Завдяки активній діяльності людей менше ніж за рік вдалося добитися значних результатів для молодої громадської організації, про це свідчать проекти, що реалізовуються в «Родині». Одним з найзначніших досягнень стало право на проведення першого фестивалю слов’янської культури «Слов’янське небо», на реалізацію якого культурно-просвітницький центр виграв конкурс обласних соціальних проектів. Члени-активісти українського молодіжного клубу з задоволенням приймають участь в організації фестивалю, беруть шефство над творчими колективами, що виступатимуть на фестивалі.

За невеликій термін існування Саратовського українського молодіжного клубу вже досягнуті перші результати діяльності. Перш за все, це консолідація і об’єднання української молоді, людей, яким цікаво дізнатися більше про українську культуру, націю, традиції. Також вагомим результатом стала просвітницька діяльність, інформування російської молоді про те, що таке Україна в різних розуміннях цього слова, поширення української мови серед російської молоді та серед потомків переселенців та емігрантів. Завдяки простим молодіжним зібранням в області популяризується українська сучасна культура, зокрема музика (як сучасна, так і народна), фільми, література. Поринаючи в українське середовище молодь пізнає Україну, відкриває для себе щось нове, цікаве.

Створюючи будь-який проект ми намагаємося зробити його як можна більше корисним. Залежно від напрямку проекту продумується його соціальна, культурна, наукова віддача.

Започатковуючи проекти, подібні Саратовському українському молодіжному клубу в інших регіонах Росії, виконуючи поставлені цілі і задачі, консолідуючи та об’єднуючи українську молодь можна створити кращі умови для початку процесу відновлення національної свідомості українців у Росії, для розвитку закордонного українства, поширення української мови серед російської молоді, популяризація України та національного взаєморозуміння між країнами. Потрібно ще провести колосальну роботу, перш ніж можна буде говорити про збереження національної ідентичності української молоді у Росії, тому тільки разом, спільно, консолідуючи зусилля можна досягти значних результатів на загальнодержавному рівні.

Посилання:

1. Офіційний сайт всеросійського перепису населення http://www.perepis2002.ru/

2. Також.

3. Офіційний сайт всеукраїнського перепису населення http://www.ukrcensus.gov.ua/

4. Офіційний сайт всеросійського перепису населення http://www.perepis2002.ru/

Олександр ДВОЄКОНКО.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Український культурно-просвітницький центр «Родина», автор крайній праворуч
Український культурно-просвітницький центр «Родина», автор крайній праворуч
Саратовський український молодіжний клуб - заняття на курсах української мови
Саратовський український молодіжний клуб - заняття на курсах української мови

На світлинах: Олександр Двоєконко. Український культурно-просвітницький центр «Родина», автор крайній праворуч. Саратовський український молодіжний клуб - заняття на курсах української мови.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка