lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Хабаровськ, Санкт-Петербург, Москва
Московська киянка Олена Карасьова (Коноваленко)
Московська киянка Олена Карасьова (Коноваленко)

З історії справжнього українського музичного клубу для молоді в столиці Росії - молодіжного ансамблю української народної пісні "Купава" українки Олени Карасьової-Коноваленко

Вперше ансамбль народної пісні "Купавушка" з'явився в 1992 році в міському Палаці дитячої і юнацької творчості Хабаровська. Його організатором і першим керівником стала випускниця 1990 року музично-педагогічного факультету Хабаровського державного інституту культури Олена Карасьова (Коноваленко), що закінчила там клас у викладача кафедри народно-хорового мистецтва своєї тезки Олени Колосової.

Олена - киянка. Столиця України її рідне місто, де вона зростала, вчилася в 1975-1985 роках і здобула середню освіту в київській школі № 167. Мабуть тому автори її улюблених пісень українці Вадим Крищенко, Євгеній Мартинов, Володимир Івасюк, Платон Майборода і багато інших. А всі її любимі історичні книги - від черкасця Семена Скляренка, від Павла Загребельного, Богдана Лепкого, Юліяна Опільського та інших чудових українських письменників. До речі, і звична для неї приказка теж українська - «Не кажи гоп, поки не перескочиш».

П'ять років працювала Олена в місті на березі Амура з милою її серцю «Купавушкою». Назва ансамблю була вибрана не випадково, оскільки нею шукалося таке, яке могло б вміщати в собі українську і російську культури. Назва їй прийшла після прочитання книги Валерія Чмиря «Росичи», в якій описувалися родові племена, що жили по берегах річки Рось. Ця річка Оленці була знайома з дитинства, оскільки «родинне гніздо» її сім'ї знаходиться в селі Пугачівка Білоцерківського району Київської області. І там вона часто проводила час влітку у своїх бабусь (їх жили три сестри в одному селі – баба Ганя, баба Соня і баба Саня Федоренко).

А ще в дитинстві їй пощастило побувати в піонерському таборі, де працювала рідна бабуся Наташа (мати її мами). Це було на березі ріки Рось, де в неї впадає річка Росинка. Там дивні місця, краса їх надзвичайна. Ось на цих берегах і жили колись ті племена, які описав в своїй книзі Валерій Чмирь. Імена дівчат в цих племенах були Купава, Любава, Калина, Любомудра... І прийшло їй само собою, що ім'я Купава – Купавушка може увібрати в себе всю мудрість минулих років. Коли існували племена і не було національностей, але від цього люди любили свою землю не менше. І цінували прекрасне, може навіть більше, ніж ми зараз.

Її ансамбль об'єднав в собі близько 30 хлопчаків та дівчаток, юнаків та дівчат від 6 до 16 років. Вона вчила їх співати російські і українські народні пісні, колядки і щедрівки. Паралельно з дитячим колективом вела заняття з дорослими. Так вже вийшло, що вона шукала українську громаду в Хабаровську і зустріла там працівницю крайового Будинку народної творчості Тетяну Епанчинцеву, яка розробила цілу програму по створенню Слов'янського товариства. За її допомогою було дано оголошення в крайову газету «Тихоокеанська зірка» про перші збори Слов'янського товариства, на яке відгукнулись і прийшли майже всі українці.

Серед тих, що відгукнулись, був і Марко Романович Прокопович, викладач, а нині завідувач кафедрою Далекосхідного університету шляхів сполучення. На той момент він мав на руках документи про реєстрацію громадського об'єднання - Товариства української культури Хабаровського краю «Зелений Клин». На жаль, у нього були списки людей, але як такого громадського товариства вже не існувало. Оскільки хтось виїхав чи пішов сам і так далі. Ось ті люди, серед яких були уродженка Львова Анастасія Володимирівна Безматерних, Олекса Павлович Сержанюк, Андрій Кобець, Ростислав Феодосійович Чайка, Олена Марківна Прокопович, Романенко Лідія Павлівна, професор, заслужена працівник культури РФ, відмінник освіти, завідувачка кафедрою Далекосхідного університету шляхів сполучення (мати Наталії Валеріївни Романенко) - приходили, щоб працювати і спілкуватися. Вони і почали відроджувати чи створювати українську громаду і стали згодом кістяком товариства, головою якого було обрано Марка Романовича Прокоповича.

Олена була на той момент лише випускницею Хабаровського інституту культури і могла тільки навчити їх співати. Тому зайнялася створенням ансамблю для дорослих, при якому також були діти його учасників. Але, на жаль, на цих діток у Олени вже часу не залишалося. І вона їх запросила на заняття в Палац дитячої і юнацької творчості міста Хабаровська. І вирішила, що в Палаці у неї буде ансамбль українсько-російської народної пісні. І згодом так і вийшло. У хабаровської «Купавушки», якою вона керувала в 1992-1999 роках, в репертуарі були такі українські пісні, як «Грицю, Грицю до роботи», «Зацвіла в долині червона калина», «Україночка», «Ой Джигуне Джигуне» та інші.

Із знов створеним товариством і ансамблем «Купавушка» за підтримки Крайового науково-освітнього творчого об'єднання культури в місті Хабаровську 14-16 квітня 1995 року був проведений Перший фестиваль української культури на Далекому Сході. На нього з Києва приїжджали навіть перший заступник міністра культури України Микола Михайлович Яковина і тріо хору імені Григорія Верьовки у складі Поліни Павлюченко, Віри Мартиненко та Наталки Цюпи. Колектив ансамблю народної пісні «Купавушка» був нагороджений дипломом Міністерства культури України. А в травні 1999 року відбувся Другий крайовий фестиваль української культури. Дуже цікавими були творчі виїзди ансамблю "Купавушка" на літній відпочинок в дитячий оздоровчий табір імені Віталія Бонівура в селищі Переяславці Лазовського району на річці Кия.

З 1996 року з дорослим колективом української пісні в Хабаровську стала працювати Наталія Валеріївна Романенко. Вона зуміла із цього ансамблю створити великий хор української пісні «Батьківська криниця», а після 1999 року ще і окрему працездатну громадську організацію - Українське земляцтво «Криниця» Хабаровського краю. Олена Карасьова так оцінює пані Наталю:

«Вона великий молодець і талановитий керівник. Нею багато зроблено для розвитку української культури на Далекому Сході. Я дуже рада, що мої почини там продовжені і примножені. На сьогодні в Хабаровську зареєстровані дві українські організації – під керівництвом Марка Романовича Прокоповича і під керівництвом Наталії Валеріївни Романенко. А «Купавушка» при Палаці дитячої і юнацької творчості Хабаровська на вулиці Муравьова-Амурського, 17, сподіваюся, існує і понині.

Моя спадкоємиця Наталя Бризжина (Остапенко), що народилась і жила в Україні до 7 років, брала участь в професійному конкурсі педагогів - позашкільників в Санкт-Петербурзі «Серце віддаю дітям». Вона мені розповіла, що прийшла в Палац після мене зі своїм колективом «Єлань» і думала весь колектив перевести під цю назву. Але мої норовисті «купавушки» відстояли наша назва. І їй довелося зробити дві сходинки – перша початкова «Купавушка», а доросліша – «Єлань».

Але потім Олена Карасьова перебралася в інший кінець країни – в місто Санкт-Петербург. І в північній столиці Росії в 1999 році з її подачі в Центрі позашкільної роботи Калінінського району міста (Ленінський проспект, 133, корпус 4) також з'явився дитячий ансамбль народної пісні з тією ж назвою. Пітерська "Купавушка" під її керівництвом проіснувала два роки (1999-2001). Колектив її ансамблю багато виступав на різних майданчиках міста і зумів завоювати гідне місце серед інших подібних дитячих колективів. Хлопчики і дівчатка з її ансамблю займалися співом російських і українських народних пісень, хореографією і вчилися грати на домрі. Самим пам'ятним став виїзд колективу на Фестиваль у табір "Дзеркальний", де діти вчилися в школі, виступали, придумували різні цікаві розваги і гуляли по вулиці.

Потім Олена Карасьова переїхала до Москви. Тут до міського Палацу дитячої (юнацького) творчості Олена працювала в середній загальноосвітній школі № 124 Центрального освітнього округу міста Москви (вулиця Мала Бронна, 7). При ній з 1995-го до початку 2008 року існував Український національний культурно-освітній центр, яким керував у той час співголова Об’єднання українців Росії Валерій Фокович Семененко. Вона із задоволенням пішла працювати в цю структуру, оскільки сподівалася, що зможе не лише займатися своєю улюбленою роботою, але ще і зробити цю роботу своєю основною спеціальністю. У школі разом з нею працювали дуже талановиті педагоги: по хореографії - Ніна Петрівна Шевельова (колишня солістка театру оперети), а по вивченню української мови – кандидат педагогічних наук Ніна Олександрівна Шовгун.

Вдалося створити великий дитячий вокально-хореографічний колектив «Горлиця і Мальва». З ним багато виступали – на фестивалі в Строгіно, їздили до Києва і Черкас на фестиваль, присвячений 190-літтю Тараса Шевченка, в табір вивчення української мови в місто Львів. Двічі виїжджали в Міжнародний дитячий центр «Артек» і стали там лауреатами Фестивалю «Наша земля – Україна». Силами педагогів і учнів, що вчаться в Українському національно-освітньому центрі при середній школі № 124 на рівні міста Москви вперше стало проводитися свято «Святий Миколай – на усяку годину помагай!». Багато для розвитку колективу зробив меценат Владислав Володимирович Кириченко, колишній голова регіональної громадської організації українців міста Москви „Громада”, в якому Олена очолювала молодіжний гурт.

Але, на жаль, як переконана Олена, такий колектив виявився не потрібний ні Національному культурному центру України в Москві, ні Посольству України в Російській Федерації. Український національний культурно-освітній центр закрили. А згодом і школу № 124 закрили. Немовби на ремонт. Але вона вважає, що це злачне місце в самому центрі міста на вулиці Мала Бронная готується не для дітей.

Благо діло Олена вже паралельно працювала в міському Палаці дитячої (юнацького) творчості Москви - знаменитому столичному Будинку піонерів на Воробйових горах (вулиця Косигіна, 17). І потихеньку збирала свій новий дитячий вокальний колектив, якому дала вже перевірену назву «Купавушка». З нею із школи №124 у Палац на Воробйових горах прийшли і учасники молодіжної групи ансамблю. І з 2003 року ансамбль народної пісні "Купавушка" з'явився в центрі художньої творчості Московського міського Палацу дитячої (юнацької) творчості. Тут вона - вже Олена Валентинівна - стала працювати завідувачем відділу музично-художньої творчості.

Зараз у складі її нинішньої московською «Купавушки» близько 40 чоловік: діти і підлітки від 5 до 14 років і 8 дівчат і хлопців від 19 до 20 років. У репертуарі ансамблю російські і українські народні пісні. Хлопці займаються народним співом, народною хореографією і сценічною мовою.

Молодіжна група ансамблю в 2009 році відзначила своє 5-ліття великим годинним концертом в Палаці дитячої (юнацького) творчості Москви. І великим концертом в Національному культурному центрі України в Москві. На цьому концерті було озвучено нову назву молодіжної групи – молодіжний ансамбль української народної пісні «Купава». У цьому молодіжному ансамблі вона зі своїми вихованками співає лише українські пісні різних регіонів України.

Таким чином, зараз у пані Олени один колектив, але два рівні його існування: з 6-14 років – діти приходять в ансамбль народної пісні «Купавушка», де вчаться співати, пізнають ази народної культури (російської, української, інших народів, що населяють Росію), хореографії, мистецтво оповіді билин, казок та інших видів усної народної творчості. За бажанням відвідують групу вивчення української мови при Міжнародному відділі Палацу, яку веде педагог Ніна Шовгун, і раз на тиждень з ними Олена Валентинівна вивчає українські народні пісні.

З 14 років її вихованці можуть вже переходити в молодіжну групу «Купава» ансамблю і заглиблюватися у вивченні української культури. Є діти, які ходять лише в українську групу і український ансамбль, є навпаки, які ходять лише в ансамбль «Купавушка» і їм цього вистачає.

Молодіжний ансамбль української народної пісні «Купава» московської українки Олени Валентинівни Карасьової-Коноваленко став справжнім молодіжним музичним клубом по інтересам міста Москви. І в Українському молодіжному клубі міста Москви його зарахували до неформальних українських молодіжних організацій столиці. Бо в нім об'єднуються хлопці і дівчата, які люблять співати українські народні пісні і колядки.

Силами молодіжної групи «Купава» вже другий раз в грудні цього року в Українській бібліотеці міста Москви проводитиметься свято – молодіжна зустріч «Андріївські вечорниці». Торік це стало цікавою подією в місті. Були багато приємних відгуків про цей захід.

Для Олени найприємніше те, що цей захід вже не вона розробляє для своїх вихованців, а вони самі вишукують цікавий матеріал, українські народні ігри і ворожіння, звичаї. Завдяки диску фольклорного ансамблю «Божичі», вивчають традиційні народні танці України і багато що інше. Означає зростає нове покоління московських українців, які виросли на чужій землі, але всією душею люблять Україну. До речі, займаються в керованому нею ансамблі народної пісні «Купавушка» і улюблені донечки Олени - Валентинівни -  Ганночка і Настусенька Карасьови. У «купавушок» українки Олени Валентинівни Карасьової-Коноваленко багато друзів - Ганна Діденко, Саша Денісенко, Сонечка Ахмедова, Саша Головач, Марина Тартус, Володя Налепін, Наташа Базарнова, Ілоночка Деркач, Валя Головач, Даша Налепіна, Анастасія Льовченко, Світлана Матвєєва

Андрей БОНДАРЕНКО,

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Логотип її «Купави - Купавушки»
Логотип її «Купави - Купавушки»
Перша, ще хабаровська «Купавушка», 1992
Перша, ще хабаровська «Купавушка», 1992
Такі були тоді її хабаровські «купавушки»
Такі були тоді її хабаровські «купавушки»
Над хабаровською річкою Києю
Над хабаровською річкою Києю
Пітерська «Купавушка», 1999
Пітерська «Купавушка», 1999
Олена Карасьова та її пітерські «купавушки»
Олена Карасьова та її пітерські «купавушки»
Колишня середня школа № 124 міста Москви
Колишня середня школа № 124 міста Москви
Вчитель української мови й літератури Ніна Шовгун
Вчитель української мови й літератури Ніна Шовгун
Московський міський Палац дитячої (юнацького) творчості
Московський міський Палац дитячої (юнацького) творчості
Ансамбль народної пісні «Купавушка»
Ансамбль народної пісні «Купавушка»
Із широким листям милих для серця Олени каштанів
Із широким листям милих для серця Олени каштанів
Разом зі своїми дорогими московськими «купавушками - купавами»
Разом зі своїми дорогими московськими «купавушками - купавами»
«Ласкаво просимо!» на Фестиваль «Слов'янський віночок на Селігері-2010»
«Ласкаво просимо!» на Фестиваль «Слов'янський віночок на Селігері-2010»
Українці на Селігерському фестивалі
Українці на Селігерському фестивалі
На перших «Андріївських вечорницях» в Бібліотеці української літератури міста Москви
На перших «Андріївських вечорницях» в Бібліотеці української літератури міста Москви

На світлинах: Московська киянка Олена Карасьова (Коноваленко). Логотип її «Купави - Купавушки». Перша, ще хабаровська «Купавушка», 1992. Такі були тоді її хабаровські «купавушки». Над хабаровською річкою Києю. Пітерська «Купавушка», 1999. Олена Карасьова та її пітерські «купавушки». Колишня середня школа № 124 міста Москви. Вчитель української мови й літератури, кандидат педагогічних наук Ніна Шовгун. Московський міський Палац дитячої (юнацького) творчості. Ансамбль народної пісні «Купавушка». Із широким листям милих для серця Олени «київських» каштанів. Разом зі своїми дорогими московськими «купавушками - купавами». «Ласкаво просимо!» на Фестиваль «Слов'янський віночок на Селігері-2010». Українці на Селігерському фестивалі. На перших «Андріївських вечорницях» в Бібліотеці української літератури міста Москви.

Аудіозаписи на сайті Центру, де займається «Купава» - "Купавушка" - http://metodkabinet.art-edu.ru/index/0-5 "Идэ звизда чудно", колядка (Черниговская обл., с.Свердловка) 

Молодёжная группа ансамбля: Шенгелия Элисабет, Костюченко Виктория, Карасева Анна, Зязева Лиля, Готнога Лера, Левченко Анастасия, Мельничук Сергей. http://art-edu.ucoz.ru/02025.mp3

Листи до редакції сайту:

Про Олену Карасьову (Коноваленко) та санкт-петербурзьких «купавошок»

Під час перебування Оленки в Санкт-Петербурзі ми мали "мрії": я хотів, щоб вона організувала український хор в нашому місті.

Але, по-перше, вона тут була тимчасово - чоловік її навчався у військовій академії. А вона бігала на роботу в культурний центр. А по-друге, у неї були зовсім не українські діти й колективи, в тому числі і в її ансамблі «Купавушка». Тому, якщо там у них було в програмі пару українських пісень, то це вже добре.

Та і не могла Оленка з тих дітей робити український коллектив - просто її з роботи прибрали б. Вона працювала по програмі Центру позашкільної роботи району Калінінського нашого міста. Та й жила вона - не близький світ - на околиці Пітера.

Наші зустрічі були приємні, та тільки на рівні планів, яким не судилось здійснитись. Так що співпраця наша не вийшла. І ось, зустрівшись з нею на Світовому Форумі Українців в Києві, я дізнався, що вона вже в Москві. Ми гарно поспілкувались в столиці. Я побував у тій школі № 124, де вона працювала, з метою набратись досвіду - як зробити щось подібне у нас в Пітері.

Але як вияснилось, все те, що було, практично існувало на ентузіазмі Оленки та батьків її діточок. Але її щира українська душа загартувалась в боротьбі. І вона знайшла вихід для втілення своєї мрії про український коллектив. І я радий за неї - ось і все, що можу сказати.

Валентин Іващенко,

Санкт-Петербург.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

Про Олену Карасьову

Слава Украjнi! Дуже рада, пане Андрiю, тому, що отримала вiд Вас.

Оленка - тепла, рiдна, та дуже свiтла людина. Добре, що в моєму життi вона зустрiлась.

Я вдячна їй за тi роки, що ми разом спiвали, працювали та трималися одна одної. Як вона поїхала до Москви, то важко менi стало.

Пишить і навiть бiльше пишіть про такiх людей, як Олена.

Дякую за її свiтлинку. Якщо можливо, надішлiть мені для друку на формат А-5 фото Олени.

З повагою,

Наталя Романенко,

Хабаровськ.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Дродаток:

Ювілей московської "Купавушки"

По творчий звіт молодіжного гурту в Культурному центрі України

Молодіжний гурт української народної пісні «Купавушка» під керівництвом Олени Карасьової був створений у 2004 році при середній загальноосвітній школі № 124 міста Москви, а з 2005 року гурт існує як творчий колектив Московського міського палацу дитячої (юнацької) творчості на Воробьових горах - у Центрі художної освіти, яким керує Марина Альошина.

З цього ж року при відділі Міжнародної співпраці та міжнаціонального спілкування, котрий очолює Валентина Бєляєва, було створено групу з вивчення української мови та літератури. Викладає ці предмети Ніна Шовгун.

На сьогодні обидва об’єднання згуртували навколо себе дітей і молодь віком від 5 до 20 років, що цікавляться фольклором та культурою України. Для дітей були розроблені цікаві освітні програми, з урахуванням тієї обставини, що вони живуть у російськомовному просторі. Тут їм викладається народознавство, історія, розмовна українська мова, класична та сучасна література, поезія тощо. На заняттях ансамблю вивчаються обряди, народні пісні (аутентичні та в обробці), ігри, цікаві інсценівки та побутові танці різних регіонів України. Окремі діти були слухачами Школи україністики у Києві.

Кожного року розроблюються сценарії, проводяться дитячі свята: „Веселий ярмарок”, „Святий Миколай – на всяк час помагай”, „Різдво”, „Щедрий вечір”, „ Мій Тарас Шевченко”, „Кликання весни”, „День матері”. Колектив часто виступає на різних майданчиках міста Москви: у Палаці дитячої та юнацької творчості на Воробьових горах, ВВЦ, Будинку дружби та інших. Буває частим гостем Українського музичного салону в Культурному центрі України в Москві.

"Купавушка" - лауреат міжнаціональних фестивалів «Московський хоровод» у Строгіно (2003, 2005 р.р.) та «Сузір’я дружби» (з 2006 р.). Вона дипломант міжнародного фестивалю «Українські діти світу» (2004 р., Київ – Черкаси), лауреат міжнародних фестивалів «Наша земля – Україна» ( 2006 р.) у МДЦ «Артек», „Всі ми діти твої – Україно” у м. Очаків ( 2007 р.), були учасниками творчих проектів у Львові та Києві.

У нинішньому році молодіжному гурту української народної пісні „Купавушка” виповнилось 5 років. До цієї дати був підготовлений великий концерт у Культурному центрі України в Москві. Це був, без перебільшення, дуже цікавий творчий звіт, і тим більше прикро, що в залі було не так багато глядачів, як хотілось би. Всі хто не прийшов - багато втратили.

Привітати "Купавушку з першим ювілеєм і побажати їй подальших творчих успіхів прибули співголова Об'єднання українців Росії Валерій Семененко та представник Посольства України в Росії Оксана Дубовенко. Вони вручили колективу Почесну грамоту і цінний подарунок - відеоплейер, а згодом буде вручено ще й телевізор. Подарувала свій виступ молодшим колегам і українська народна хорова капела Москви під керівництвом Вікторії Скопенко.

До складу молодіжної групи колективу входять: Валерія Готнога, Лілія Зязева, Анастасія Левченко, Ганна Карасьова, Вікторія Костюченко, Сергій Мельничук, Елісабед Шенгелія.

"Дітвору" представляють Даринка Кириченко, Настя Карасьова, Ілона Деркач, Андрій Мельничук, Катя Шовгун, Наталя Баранецька, Олександра Денисенко, Надя Усинська. В гурті навіть є свої "династії" - сестри Карасьови та брати Мельничуки, котрі входять до складу обох груп. Хореограф цього чудового колективу - Олена Деркач, а концертмейстер - Валерій Криворучко.

"Купавушка" радує своїх глядачів піснею, танцем, а його учасникам - відкриває двері у широкий і яскравий світ українського народного мистецтва, мови, культури.

Віталій ТИМЧЕНКО.

http://ukrrevue.ucoz.ua/news/2009-05-25-448 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка