lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Молоді лідери діаспори про майбутнє закордонного українства
Світлана Саламатова, голова громадської організації ICA-Ukraine. Ведуча програми
Світлана Саламатова, голова громадської організації ICA-Ukraine. Ведуча програми

Он-лайн конференція

На медіа каналі Ukraine Social Community у програмі із Світланою Саламатовою, головою громадської організації ICA-Ukraine, молоді лідери діаспори говорять про майбутнє закордонного українства. «Кобза» подає найбільш цікаві думки, що пролунали у програмі.

В програмі «В Гостях у ICA-Ukraine» взяли участь молодіжні лідери української діаспори з Сербії, Польщі, Росії, Болгарії, Молдови та Канади.

Розмова переважно йшла про реалізовані проекти, плани на майбутнє, перспективи розвитку України та її інтеграцію у глобальний Всесвіт.

Учасники програми:

Мирослав Гочак (Сербія) - Голова Світового конгресу українських молодіжних організацій (СКУМО),

Олексій Захарченко (Україна) - Представник Голови СКУМО в Україні (Перший заступник Голови ВГО «Молодий Народний Рух»),

Красімір Панковський (Болгарія) - Голова молодіжної організації української молоді діаспори в Болгарії "БУКИ", заступник Голови СКУМО,

Дмитро Лекарцев (Молдова) - Голова молодіжної організації української молоді діаспори в Молдові "Злагода", заступник Голови СКУМО,

Роман Білас (Польща) - один з лідерів українського молодіжного руху в Польщі,

Рейні Кассалкер (США) - координатор, Hennepin Country,

Ірина Фурсман (США) - President, ICA Ukraine,

Сергій Сухобойченко - директор Інституту розвитку креативних технологій та масмедіа.

СС: Як ви бачите Україну як свого партнера?

Гочак: 5 років тому ми розпочали потужних рух і дуже багато зроблено за цей час. Ми завершили процес консолідації українського молодіжного руху. На сьогодні у світі існує 33 зареєстрованих молодіжних організацій ? це Канада, Бразилія, Аргентина, Австралія, а також деякі країни Європи. З 2010 року ми налагоджуємо контакти з громадським сектором в Україні, в основному ? молодіжним. І кількість таких організацій збільшується щотижня.

СС: Скажіть, а інтерес до вашої діяльності коли виник?

Гочак: З кожним роком кількість співпрацівників збільшується. Ніхто з нас не сказав би, що ми такого досягнемо за 5 років.

СС: А в чому полягає Ваша місія? В кількості учасників? Чи для піару?

Гочак: У нас є основна мета: єднання світового українства. А молодь в цьому має головну роль. У нас є і кількість, а з тою кількістю ми шукаємо і якість.

СС: Красіміре, Ви сказали, що до зустрічі з Олексієм Захарченком Ви собі уявляли українську молодь і Україну сьогоднішню інакше. Скажіть, то в чому різниця?

Панковський: Існують стереотипи в Україні стосовно діаспори. Наприклад, можете подивитися відео відомого журналіста Майкла Щура на цю тему. Так само існують і стереотипи діаспори стосовно України. Наприклад, ми думали, що в Україні нічого про нас не знають, що ми спілкуємось українською мовою, що ми збираємось, знаємо свої пісні, традиції.

СС: Любити Україну легше коли ти в Україні чи коли за кордоном?

Ірина Фурман: Из моего личного опыта, наверное, для меня любовь проснулась, когда наступила ностальгия здесь, проживая в Соединенных Штатах. Потому что проживая в Украине на тот момент не было времени подумать о своей стране и патриотизме, все было очень сконцентрировано на ежедневных нуждах как заработать, как прокормить свою семью и так далее. Очень интересный вопрос, так как я не считала себя украинкой пока сюда не переехала.

СС: Олексій, а Ви згідні з Іриною?

Олексій Захарченко: Ні. Я не був, Слава Богу, діаспорою ще, я живу в Україні і знаю, що Україну можна любити прекрасно і тут. А знаєте, таких любителів і цінувачів України у нас повно, я би сказав, навіть більша частина цієї держави Але любити можна на словах, а на справах її банально засмічувати, обпльовувати, красти і потихеньку руйнувати нашу державу. Любити Україну можна і треба, але цього мало, потрібно працювати на благо України, розвивати молодь, розвивати культуру, традиції, економіку, ну хто на що вчився. Хлопці, які зараз в ефірі роблять набагато більше для України ніж мої друзі, однолітки тут в Україні.

СС: Я знаю, що Ви збираєтесь раз у рік в Україні на Конгрес. Скільки молодих людей з вами на цьому Конгресі?

Гочак: Переважно десь 60-70, а в цьому році плануємо десь 150, максимально до 200 учасників. В цьому році відбувається Форум української молоді діаспори в Тернополі з 18 по 27 серпня який буде складатись з трьох частин, це:

- табір для молоді діаспори;

- центральний захід для молоді діаспори відбудеться з 25 по 27 серпня, це є перший Конгрес Світового Конгресу Українських молодіжних організації;

- в рамках конгресу плануємо провести «Діаспора-ФЕСТ», привезти українські гурти з діаспори які будуть презентувати свою культуру.

СС: Яка основна мета вашого зібрання?

Гочак: Програмою передбачено хіба б раз у рік зустрітись і просто побачити як і що далі робити.

СС: Ви ставите за мету обговорення економічної компоненти, наприклад, як ви бачите економічний розвиток України в наступні 10-20-ть років?

Гочак: Ну ще так далеко ми не йшли, але ми займались організаційними справами. Цього року ми вже думаємо про економіку.

СС: У мене склалась така думка, що українська діаспора мало пов'язується з економічною ланкою. Діаспора, в моєму розумінні ? це збереження культури, традицій.

Гочак: Дуже мало Україна знає що для неї зробила діаспора. (…) Спочатку діаспора дуже багато інвестицій вкладала в Україну але, на жаль, побачивши яка ситуація і що з цим робиться, вони тепер трохи пригальмували. Але взагалі діаспора є найбільшим лобістом української справи у світі.

Головний напрямок, в якому ми маємо разом працювати ? це напрямок євроінтеграції України, сподіваємось, що до кінця року буде підписана угода про асоціацію України з ЄС і, звичайно, тут найбільша допомога йде з боку діаспори.

СС: Красімір, скажіть, будь ласка, в Болгарії теж думають, що Україна має рухатись у напрямку євроінтеграції?

Панковський: Скажемо так, що Болгарія ? одна з найбідніших країн у Євросоюзі. Але крім того ми бачимо дуже багато плюсів від вступу до ЄС. І ми зараз бачимо багато перспектив. Україна має подивитися на свій розвиток і свою діаспору. Болгарія зараз запустила програму, яка дозволяє болгарській діаспорі (до речі, найбільша болгарська діаспора проживає в Україні) вчитися українцям болгарського походження в будь-якому закладі Болгарії безкоштовно і так само за символічний кошт там проживати та отримувати стипендію. Болгарія так потроху вертає свою діаспору назад.

Якщо би Боларігя не була в Євросоюзі, я би не мав таких широких можливостей і просто би не проживав в Болгарії.

Після вступу до ЄС Болгарії є куди розвиватися.

Захарченко: 35 країн представлено у СКУ. Діаспору слід сприймати як величезну силу, яка діє закордоном. Кожен молодий українець діаспори - це лідер своєї спільноти, це нове покоління технологічно оснащених людей. І спільно з усіма державами разом можна робити великі речі. Якщо брати глобально, розвивати цей рух не тільки на ентузіазмі кількох людей, які організовують форум, а взяти держані ресурси, дати їм професійну освіту, про налагодження бізнес-стосунків. Українська діаспора ? одна з найорганізованіших у світі, але разом з тим і одна з найзабутіших. Громада в багатьох державах (тій же Болгарії чи США) має більший вплив на Уряд, ніж наше українське Посольство. Як приклад, хочу навести таку інформацію: Голова української діаспори Канади Павло Грод входить до п'ятірки найбільш впливових людей на зовнішню політику Канади.

Це той іміджевий хід, якому справді варто надавати значення. А не виділяти мільйони гривень на недієву рекламу на ВВС чи в українські Посольства, які скоріш за все кошти просто відмиють. Мінімальна підтримка саме молоді діаспори, яка можливо ще живе ілюзіями. Підтримка цієї молоді ? це потужний внесок у майбутні міжнародні зв'язки.

Хоча і сьогодні, без належної підтримки, ці люди представлять Українську Державу у своїх країнах, несуть той позитив, вивчають українську мову і т.д.

Стосунки між Україною та діаспорою закінчуються так само як і стосунки України та її громадян: на рівні обіцянок.

Окрім фінансового питання є ще чимало важливих питань. Наприклад, питання паспорту. Українська діаспора хоче мати український паспорт. Мова навіть не про подвійне громадянство, а скоріше просто про паспорт закордонного українця. Хай він не має тих юридичних можливостей, які має, скажімо, картка поляка, але все одно. Люди хочуть відчувати себе українцями, мати приналежність до Держави. Люди по 1,5 року стоять в чергах, щоб отримати документ, на виготовлення якого йде максимум кілька десятків хвилин.

Є питання про законопроект, про створення органу, який би відповідав за зв'язки із діаспорою. Але тут краще розповість Мирослав.

Гочак: В Україні поки що немає чіткої політики щодо діаспори і відповідної державної інституції. Тобто на сьогодні в Україні питанням діаспори нібито займається Міністерство культури, Міносвіти, Міністерство закордонних справ. І якщо звертатись до когось, то кожне питання перекидають з одної інстанції в іншу. Замкнуте коло. А має бути профільне міністерство ? Міністерство діаспори. А немає такого в Україні тому, що немає бажання в Україні такого, уряд не бачить в цьому перспектив.

Програми про підтримку закордонного українства є, але всі вони лишаються на папері. Наприклад, була програма на 10 мільйонів гривень, а бюджет програми скоротили за тих чи інших причин до 4 мільйонів. Але невідомо куди ще ці кошти підуть.

У нас зараз така ситуація, що всі відповідають за діаспору і всі не відповідають за неї.

Треба зробити так, щоб Україна грала за правилами (в плані діаспори).

Захарченко: Коли є державна інституція, яка цим займається, тоді формується якась державна політика, стратегія розвитку і співпраці з діаспорою. Наприклад, на те, щоб підтримувати трудових мігрантів. Банально: навіть у переказі коштів в Україну. Без стратегії - немає результату. Замість цього відбувається хаос.

Сама по собі діаспора може розвиватися закрито, але користі від цього державі ніякої не буде. Виходить так, що натомість діаспора подає руку державі.

Від редакції: Переглянути програму можна за цим посиланням http://www.youtube.com/watch?v=ZrpW4EeQ-DE&feature=youtu.be

Мирослав Гочак (Сербія), Голова Світового конгресу українських молодіжних організацій (СКУМО)
Мирослав Гочак (Сербія), Голова Світового конгресу українських молодіжних організацій (СКУМО)
Сербія, м. Нові-Сад, 18 грудня 2009. Красімір Панковські (праворуч) серед українців - засновників Спілки української молоді Сербії
Сербія, м. Нові-Сад, 18 грудня 2009. Красімір Панковські (праворуч) серед українців - засновників Спілки української молоді Сербії
Олексій Захарченко на тренінгу 'Як захистити себе від політичних маніпуляцій'
Олексій Захарченко на тренінгу 'Як захистити себе від політичних маніпуляцій'

На світлинах: Світлана Саламатова, голова громадської організації ICA-Ukraine. Ведуча програми. Мирослав Гочак (Сербія), Голова Світового конгресу українських молодіжних організацій (СКУМО). Сербія, м. Нові-Сад, 18 грудня 2009. Красімір Панковські (праворуч) серед українців - засновників Спілки української молоді Сербії. Олексій Захарченко на тренінгу 'Як захистити себе від політичних маніпуляцій'.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка