Українські новини (Санкт-Петербург)

Валентин ІВАЩЕНКО, голова ОУНР м. Санкт-Петербург
Валентин ІВАЩЕНКО, голова ОУНР м. Санкт-Петербург

Пітер завжди був містом особистої думки на наше життя і прихистком для творчих та нестандартно мислячих людей, кого не розуміли ніде, розуміли в Пітері. Та, власне, й сама просторічна назва міста «Пітер» - це, ніби космічна назва, єдино можлива для нього, скільки б як не перейменовували його можновладці. Цой, Шевчук, Гребенщіков - чисто пітерське рок-н-рольне явище. Навіть гіркозвісна 5-та стаття не завжди діяла в Пітері, якщо у Москві вона ставала на перешкоді до вступу в інститут, то в Пітері завжди головними критеріями були талант і знання. А ще на весь світ місто славиться своєю гостинністю.

У моєму рідному Богуславі я з малечку чув, що в Пітері люди кращі: і добріші, і вихованіші, і розумніші. Завжди з особливою повагою зустрічали відпочивальників - «культурних людей з Ленінграду» і не любили нахрапистих спесивих «мааасквічей». Можливо це й суб'єктивна думка, але народ скаже, як зав'яже, тож, мабуть, не безпідставно…

Саме такі позитивні думки хвилювали моє серце під час святкування нашою українською громадою Петербургу 21-ї річниці від дня проголошення НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ.

Як завжди, на ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ України місто над Невою осяяло ясне сонечко, хоча прогнози метеорологів віщували негоду аж до кінця серпня. Мабуть, дійсно, НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ - справа Богоугодна, якщо навіть світила небесні радіють цьому святу.

Валентин ІВАЩЕНКО, голова ОУНР м. Санкт-Петербургу
Валентин ІВАЩЕНКО, голова ОУНР м. Санкт-Петербургу

1. Девіз, мета і задачі конкурсу.

Девіз конкурсу: «Ми не споживачі - ми творці української культури!»

Мета конкурсу:

- збереження кращих зразків української пісенної творчості для прийдешніх поколінь;

- популяризація та розвиток сучасної української пісні як важливого фактора збереження української мови;

- заохочення до творчості композиторів українського походження (і авторів інших національностей, які пишуть українські пісні) та молоді української діаспори.

Задачі конкурсу:

- виявлення талановитих композиторів, поетів-піснярів;

- започаткування фонотеки сучасної пісенної творчості української діаспори, зокрема запис компакт-диску переможців та лауреатів конкурсу;

- видання пісенного збірника, до якого увійдуть кращі твори учасників конкурсу;

- видання буклету «ІІІ-й Міжнародний конкурс української пісні «Українська ліра Санкт-Петербургу» імені Георгія Кузовкова.

Валентин ІВАЩЕНКО, голова ОУНР м. Санкт-Петербургу
Валентин ІВАЩЕНКО, голова ОУНР м. Санкт-Петербургу

Або думки, навіяні сольним концертом Василя Герелло в Маріїнському театрі Санкт-Петербургу

Зірка світової оперної сцени, ліричний баритон, соліст Маріїнського театру Василь

Герелло… Він продовжує справу славетної когорти, у котрій лунають імена Юрія Гуляєва, Анатолія Солов'яненко, Григорія Заставного, Георгія Кузовкова та інших зірок нашого недалекого минулого. Він є наразі найяскравішим виконавцем серед співаків українського походження. Підтвердження тому - сольний концерт маестро в Маріїнському, що із фантастичним успіхом пройшов 1-го липня 2012 року.

Втім, не лише співочий талант артиста викликає захоплення й повагу, так само, як свого часу, чарувала своїм голосом і талантом неперевершена оперна примадонна Соломія Крушельницька, стверджуючи Україну в цілому світі, так само нині Василь Герелло своєю творчістю підкреслює, що він є сином українського народу, яскравим представником української культури.

Валентин ІВАЩЕНКО, голова ОУНР Санкт-Петербургу
Валентин ІВАЩЕНКО, голова ОУНР Санкт-Петербургу

"Як умру, то поховайте...»

Уже стало доброю традицією, коли двічі на рік, 10 березня та 22 травня, українці Санкт-Петербургу врочистою ходою йдуть на старий Смоленський погост, на уклін до Великого Кобзаря. Адже 10 березня - то роковини поховання Шевченка на Смоленському кладовищі північної столиці Російської імперії, саме того дня року 1861-ого петербуржці - українці й росіяни - проводжали поета в останню путь. А 22 травня вшановують роковини перепоховання видатного українського сина. На Чернечій горі, що поблизу Канева. Пригадуєте, Тарасів «Заповіт»?..

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі,

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.


Зі святом Великодня!
Зі святом Великодня!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Найщиріші побажання,

Великодні привітання

Вам дарує нині він -

Петербурзький Валентин.

Світлим сонячним привітом,

І весняним буйним квітом,

Хай ввійде цей день до Вас:

Відтепер і на весь час!

Будьте радісні, здорові,

Чемні, скромні, гонорові!

Із козацьким завзяттям,

Валентин Іващенко - голова ОУНР м. Санкт-Петербург
Валентин Іващенко - голова ОУНР м. Санкт-Петербург

Чотири пори року, або національно-культурна ретроспекція у рік 2011-ий…

Українська зима 2011 року в Санкт-Петербурзі нагадувала... тривожне літо 1953 року. (По аналогії з відомим кінофільмом). Зраділа закриттям українських федеральних організаці (!) українська «опозиція» Санкт-Петербургу вирішила, що їх час настав. (В основному лідери «українських» організацій, котрі мріють про єдиний український народ, який розмовляє російською мовою і проживає в єдиній з Росією державі). За допомогою свого рупора - газети «Київська Русь» (редактор пан Лісовський) - почали «перевиховувати» українців «на слов'янський лад», щоправда чисто совєцькими методами: згадайте, «учення КПРС» про новітню єдину спільноту - радянський народ.

Катерина Планіна, талановита українка
Катерина Планіна, талановита українка

Про мистецькі обдарування українки Катерини Планіної

Яблуневий розмай, розкішні маки, васильки, ромен-зілля та кетяги калини, - на картинах Катерини Планіної квітує Україна… Катерина Данилівна Планіна народилася у селі Деревки, на мальовничій Полтавщині. У серпні 1948 року. Втім доля так склалась, що мешкає майстриня у російському містечку Пушкін (до революції - Царське Село), що розташоване за двадцять чотири кілометри від Санкт-Петербургу.

Ось уже тридцять сім років пані Катерина натхненно працює художником-оформлювачем, створюючи ілюстрації до художніх друкованих видань, захоплюється живописом, зокрема пейзажним і портретним. Що й казати, у її творчості незмінно присутня українська душа, спрагла до краси і внутрішньої гармонії. Особливо, якщо мова заходить про ще одну царину обдарувань мисткині, а саме - українську народну картину. Тоді з-під вправного пензля Катерини Планіної постають сюжети українських народних пісень, розмаїття природи. Свою творчість талановита українка презентує улюбленій публіці, готуючи вернісажі авторські, беручи участь у виставках колективних.

Світлана Шарова-Тіркконен - староста українського хору Санкт-Петербургу
Світлана Шарова-Тіркконен - староста українського хору Санкт-Петербургу

Український хор Санкт-Петербургу - когорта патріотів та ентузіастів

Задумуючи серію спогадів про однодумців, або, як сказала моя добра приятелька із України пані Тетяна Тарасюк, «птахів однієї зграї», не можу не згадати визначного українця - пана Миколу Веніаміновича Романовського, керівника українського хору, професора Санкт-Петербурзької консерваторії. Втім, перш ніж подати власні ремарки щодо постаті цієї визначної людини в історії світової хорової культури, спробую, за допомогою старости українського хору пані Світлани Андріївни Шарової (у дівоцтві Тіркконен), її думками і спогадами полинути у ті щасливі часи становлення й розквіту нашого хору, згадати людей, котрі стояли у його витоків. Тож пропоную до уваги спогади пані Шарової, написані з нагоди п'ятиріччя хору та - дев'яностоліття нашого шановного професора Романовського.

Валентин ІВАЩЕНКО, голова ОУНР м. Санкт-Петербург

'Українська ліра Санкт-Петербургу'
'Українська ліра Санкт-Петербургу'

У Північній Пальмірі відбувся другий Міжнародний співочий конкурс

23-25 лютого 2012 року Санкт-Петербург зустрічав учасників ІІ-ого Міжнародного конкурсу сучасної української пісні «Українська ліра Санкт-Петербургу» ім. Георгія Кузовкова». За рішенням поважного журі гран-прі цього року не присуджувалось.

А переможцями співочого конкурсу стали:

У номінації «Краща пісня конкурсу» лауреатом І-ступеню стали композитор Мирослава Бучко (м. Таллінн, Естонія) і славетна українська поетеса Ліна Костенко (м. Київ, Україна) за пісню «Вечірнє сонце» - виконавець ансамбль «Українські подруги» (Естонія); лауреатом ІІ-ступеню - композитор Валеріан Стратуца (м. Санкт-Петербург, РФ) і поет Анатолій Самойленко (м. Київ, Україна) за пісню «Осінні покоси» - виконавець ансамбль «Серебряный родник» (м. Санкт-Петербург, РФ), художній керівник Євген Полтавський.

Ігор Володимирович Мацієвський - професор, доктор наук, свідомий українець
Ігор Володимирович Мацієвський - професор, доктор наук, свідомий українець

Шановний професоре, Ігоре Володимировичу, ви - наша національна гордість.

Здоров'я Вам, натхнення, любові, удачі, здійснення ще не здІйснених мрій!

На благо всього людства!

Адже Ви, Ігоре Володимировичу, воістину - ЛЮДИНА СВІТУ!

До слова. Український композитор та вчений-етномузикознавець Ігор Володимирович Мацієвський народився 1941 року в Харкові. Навчався у Львівській консерваторії по класу композиції (учень Адама Солтиса). Успішно закінчив асистентуру-стажування на кафедрі композиції Ленінградської консерваторії, аспірантуру сектора інструментознавства Інституту театру, музики і кінематографії.

У 1970-х роках - викладач композиції в Івано-Франківському музичному училищі; в 80-х роках - працює в Ленінградському музичному училищі ім. Мусоргського; на початку 90-х - викладач композиції та інструментування Львівської консерваторії (наразі - Музичній Академії).

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка