Українські новини (Санкт-Петербург)

Георгій Кузовков - заслужений артист України
Георгій Кузовков - заслужений артист України

23-26 лютого 2012 року в Північній Пальмірі Росії відбудеться ІІ-й конкурс сучасної української пісні «Українська ліра Санкт-Петербургу». Рішенням оргкомітету, співоче змагання виходить за межі міського і набирає статус міжнародного. У пам'ять про видатну Людину, заслуженого артиста України Георгія Кузовкова, пісенний марафон носитиме його ім'я: «Міжнародний конкурс української сучасної пісні імені Георгія Кузовкова». Співоче дійство відбуватиметься за підтримки Генерального Консульства України в Санкт-Петербурзі, громадської організації «Українська національно-культурна автономія Санкт-Петербургу», ДКЗ «Санкт-Петербурзького будинку національностей».

Міжнародний пісенний конкурс Українська ліра Санкт-Петербургу ім. Г. Кузовкова
Міжнародний пісенний конкурс Українська ліра Санкт-Петербургу ім. Г. Кузовкова

Положення

про проведення ІІ-го Міжнародного конкурсу української

пісні «Українська ліра Санкт-Петербургу» ім. Георгія Кузовкова

1.Девіз, мета і задачі.

Девіз конкурсу: « Ми не споживачі - ми творці української культури!»

Мета конкурсу:

- збереження кращих зразків пісенної творчості для майбутніх поколінь;

- пропаганда і розвиток сучасної української пісні як фактора збереження української мови;

- заохочення до творчості композиторів українського походження (авторів інших національностей, які пишуть українські пісні) і молоді української діаспори.

З Новим Роком
З Новим Роком

Вітання з Петербургу

Привітання надсилаю від Святого Миколая,

Привітання всі хороші:

1.Хай у ваших гаманцях заведуться гроші;

2.Хай думки в вас будуть щирі, щоб народи жили в мирі;

3. Хай життя сія комфортом та євроремонтом!

4. друзів буде повна хата;

5. Будем жить усі багато;

Заслуженная артистка России Валентина Андреевна Блажчук среди цветущих каштанов
Заслуженная артистка России Валентина Андреевна Блажчук среди цветущих каштанов

Цими словами Тараса Шевченка назвали концерт, присвячений пам’яті видатної пітерської українки Валентини Блажчук

Не так часто имеют возможность жители и гости Санкт-Петербурга бесплатно посещать концерты, в которых выступают лауреаты всероссийских  международных конкурсов, ведущие музыканты и солисты. Играющие не только на привычных инструментах, но и на редком для Северной столицы старинном струнном инструменте - бандуре.

Заслуженная артистка России Валентина Андреевна Блажчук - замечательная артистка, педагог, много лет преподававшая в консерватории валторну, игравшая практически во всех симфонических оркестрах Санкт-Петербурга, руководившая вокальным ансамблем украинской народной песни «Созвездие».

Заслужений артист України Георгій Кузовков
Заслужений артист України Георгій Кузовков

Заслужений артист України росіянин Георгій Кузовков не тільки вивчив українську мову, але й використовував її навіть в Санкт-Петербурзі

7-го жовтня 2010 року о 8-й годині ранку не стало заслуженого артиста України Георгія Васильовича Кузовкова. Доля відвела йому 83 роки життя. 37 років служіння культурі лише у Львівському державному оперному театрі. Знаменитий бас, кращий за всі роки виконавець ролі Карася із опери Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» і беззміний захисник прав акторів театру - голова профспілки театру. Можливо принципова позиція Георгія Васильовича в багатьох справах і завадила йому стати народним артистом.

Такой она останется в нашей памяти навсегда
Такой она останется в нашей памяти навсегда

Про останню справу заслуженої артистки Росії Валентини Блажчук

25 жовтня 2010 року українська громада Санкт-Петербургу буде вшановувати видатного музиканта, громадського діяча та і просто людину - Валентину Андріївну Блажчук. На жаль вшановувати людину якої серед нас немає: рівно рік тому серце Валентини зупинилося саме в цей день.

От же вже рік людини немає, але її справи її думи бентежать серця людей. Адже не було жодної людини в українській діаспорі Санкт-Петербургу, з якою у Валентини не було б контакту.

Ґандзя - Галина Павлівна Красіліч
Ґандзя - Галина Павлівна Красіліч

Бесіда з акторкою Галиною Красіліч про її життя в Києві під окупацією в 1941-1943 роках

Галина Павлівна Красіліч – акторка, театральний режисер (засновник українського народного театру «Друзі», 1996 р.), голова Союзу українок «Петербурженка», поетеса, член Спілки письменників «Многонациональный Санкт-Петербург», голова української спілки письменників «Ліра».

- Як вийшло, що Ваш театр під час війни залишився в Києві? Ми ж знаємо, що театри, кіностудії виїжджали до Середньої Азії, Казахстану, тощо. Артистам видавали так звані «білі» паспорти, звільняючи від військового обов’язку.

- Це було в 1941 році, 20 червня 1941 року. Я закінчила школу (тоді я жила окремо від батьків, оскільки вони постійно їздили на гастролі з театром). За мною доглядала старша дочка сусідки, яка жила поруч з нами по коридору комуналки. Її оформили в жилконторі офіційно по догляду за дітьми. Батько висилав гроші на жилконтору. Тож 20 червня сусіди посадили мене в поїзд, який їхав до Вінниці (я вперше їхала на поїзді), до станції Вапнярка. Я приїхала о 5-й годині ранку  21 червня. Ну, а знайти маму  було  досить просто: я запитала в місцевих жителів, де живуть актори, і мені показали.

Вийшли козаки
Вийшли козаки

О коллективе народной музыки из города Санкт-Петербурга и его репертуаре

Ансамбль народной музыки «Отрада» - лауреат Международных и Всероссийских конкурсов. В его составе:

- Борис Зонов - художественный руководитель, I-й баритон, баян;

- Альбина Зонова – директор, режиссёр программ;

- Алёна Елисеева – солистка (народное сопрано), ударные инструменты, сопилка, флейта;

- Зинаида Катешова – II-й альт, ударные (трещотки);

- Зоя Суздалева – солистка (I-й альт);

- Елизавета Михайлова – солистка (I-е сопрано);

- Надежда Рабодзей – солистка (II-е сопрано);

- Валентин Иващенко – солист (I-й тенор);

- Влад Мануйлов - ударные;

- Андрей Зайцев – бас-балалайка, бас-гитара;

- Борис Субботин – II-й тенор, прима-балалайка.

Фотопортрет Олександра Кононенка

До 5-ї річниці відходу в вічність першого голови українського товариства імені Т. Г. Шевченка в Санкт-Петербурзі

Перший голова українського товариства імені Т. Г. Шевченка в Санкт-Петербурзі Кононенко Олександр Макарович (15.9.1923 – 1.5.2005) народився в селі Красносілля Знаменського району Кіровоградської області. Батько його - Макар Кузьмич Кононенко був одним із ведучих хірургів України в 40-60-х роках минулого століття.

Після закінчення школи в Кіровограді Олександр Кононенко поступив до Ленінградського університету на фізичний факультет. Закінчивши університет з червоним дипломом, отримав запрошення на роботу до Курчатовського інституту ядерної фізики в Москві. Йому також пропонують вступити до аспірантури в университеті. Але одночасно талановитому та ініціативному молодому спеціалісту пропонують стати комсомольским ватажком. Олександр Кононенко не тільки відказався від цих пропозицій, але заявив про відсутність бажання вступати й до КПРС.

Пам'ятний хрест українцям в Левашовській пустині

Про історію пам'ятного хреста «Українцям, жертвам тоталітарного більшовицького режиму» на Левашовській пустині під Санкт-Петербургом

Як в «півній столиці» відбулось вшанування пам'яті українців-жертв політичних репресій - встановлення та освячення пам'ятного хреста «Українцям, жертвам тоталітарного більшовицького режиму, розстріляним в 1937-1939 роках».

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка