Справжній козак із Санкт-Петербургу Валентин Іващенко. Спогади і думки в голос про Перший фестиваль української культури в російській столиці

До Москви дуже хотілося. Кортіло побачити друзів. Побачити високе московське небо.

Як не дивно, сама подія залишалася на другому плані. Була б на першому, якби вдалося повезти на Фестиваль наш ансамбль «Співаночки». Але, мабуть, Санкт-Петербург - саме бідне на українських меценатів місто...

А свята хотілось. І дуже не хотілося, щоб цей Фестиваль присвячений 200-й річниці Миколи Васильовича Гоголя, не був, як то кажуть, даниною моді - черговою можливістю зробити «велику бульку при повному штилі».

Можливо щось у цьому плані і було, але ВЕЛИКА ЩИРІСТЬ людей зняла ,як кажуть, всі питання. Знову (вже в котрий раз!) перемогла українська пісня, як відмітив голова Журі вокально-хорового конкурсу української пісні в рамках Фестивалю Анатолій Авдієвський - Герой України, академік, Народний артист СРСР і України, художній керівник Національного хору ім Григорія Вєрьовки: «Такого виконання з сльозами на очах, щирою(повторююсь) душевною віддачею в Україні вже не зустрінеш, - от у цьому головна цінність цього конкурсу».

Я б іще й добавив - з чисто українською рисою - себе показати: так на заключному концерті Фестивалю аж ніяк ніхто з колективів не хотів дотримуватись регламенту виступу(2-3 пісні). Так хоровий колектив «Дніпро» з міста Тольяті не зійшов зі сцени, поки не проспівав ціле відділення! Ось так. Знай наших! Даремно, чи що цілий рік збирали кошти на поїздку до Москви?!

У мене якось вискочив такий вислів, афоризм - як хочете так і називайте: «У нас (мається на увазі ансамбль української пісні «Співаночки» з Санкт-Петербургу) самий вигідний бізнес: навіть коли не будуть платити жодної копійки - ми все одно будемо співати». Я б цей вислів поставив би епіграфом до всього дійства під назвою «СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК У МОСКВІ». Тільки трохи змінив би: навіть, коли прийдеться платити за кожну пісню - все одно будемо співати!

Адже гроші на всі організаційні потреби фестивалю надійшли уже тоді, коли був день від'їзду. І можна тільки уявити, як організатори спромоглися на досить високому організаційному рівні провести всі заходи фестивалю. Так що браво Москва, браво «Українці Москви»! Браво пані Вікторії Скопенко та, як я зрозумів, і тому донеччанину (що легко було зрозуміти з-за запрошеного ним особисто українського рок-гурту ... «Царство небесне» із славного міста Стаханова (чи часом не в честь славного земляка така чудова назва?) Браво пану Валерію Семененку! Браво головному координатору пані Вірі Федорченко! Викрутились і не вдарили в багнюку обличчям...

Ще раз підкреслюю: «Сорочинський ярмарок у Москві» вдався! Бо зірвати його, навіть, якщо й хто цього хотів, все одно не вдалося б. І, дай Боже, щоб він став традиційним. Але висновки треба зробити, щоб вийти на ще вищий рівень. Ось деякі пропозиції з коментарем:

1) Термін перебування учасників у Москві необхідно збільшити. За рахунок додаткових концертів. Певно безкоштовних - бо це ще й популяризація української пісні, українського хорового мистецтва. І знайти місце для українських вечорниць , щоб люди вволю поспілкувались, обмінялись творчими наробітками, нотним матеріалом,досвідом організації хорової справи. Пишу «справи» - тому, що це наша спадщина, якщо хочете генетична основа нашого народу.

2) Обов'язково зробити номінацію «Творці української культури», тому що та музика ,ті твори, які написані українськими композиторами та поетами сьогодні, - це ж спадщина для майбутніх поколінь.

3) Бізнесову частину теж треба враховувати, як і досвід інших фестивалів. І починати вже сьогодні підготовку до II Фестивалю української культури «Сорочинський ярмарок у Москві». Саме так, бренд фестивалю повинен бути саме таким, якщо ми дійсно - «Об'єднання українців Росії», а не малоросів Росії. Адже ж наша мета зберегти для майбутніх поколінь нашу культуру, мову, звичаї, - інакше може вийти, що ми добровільно станемо «останніми із могікан».

Приємно було спостерігати з якою зацікаленністю моквичі та і самі учасники Фестивалю розпитуали в майстринь про всі секрети українського строю, як «змітали» з поличок українські чобітки дівчата,та черевики чоловіки (щира подяка майстрові із Житомира).

Не з меншим інтересом (а я в цьому впевнився на українських фестивалях у Воркуті, Санкт-Петербурзі, Нижнєкамську) розкуповувалася б рекламна продукція, як то календарі, прапорці, косинки, футболки із логотипами фестивалю, українською символікою різних розмірів, аудіо- та відео- диски учасників фестивалю, відомих українських виконавців, відео із записами народних свят українського року, значки, українська кераміка (а чому б і не майстер-класи?) книги і т.д. Тут фантазії безмежні.

4) Наступний фестиваль починати з концерту лауреатів попереднього з гостьовими артистами, що вітають фестиваль, а закінчувати концертом нових лауреатів - без сторонніх виконавців (скажімо, як показові виступи в фігурному катанні на ковзанах).

4) Гастрольний тур лауреатів Фестивалю «Сорочинський ярмарок у Москві» (а чому б і ні?) по містам проживання української діаспори в Росії. Запевняю Вас, що це були б найкращі українські свята в російській провінції, які б посприяли росту майстерності як самих переможців цього конкурсу, так і самому Фестивалю.

Ось такі враження і побажання організаторам I-го Фестивалю української культури «Сорочинський ярмарок у Москві» від учасника цього дійства та ще й лауреата 1-го ступеню Вокально-хорового конкурсу української пісні в рамках Фестивалю присвяченого 200-річчю Миколи Васильовича Гоголя.

Валентин ІВАЩЕНКО.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

На «Сорочинский  ярмарок у Москві!»

Уклін Великому Пересмішнику, Містику і Генію.

Виступає  Валентин Іващенко.

Поруч з легендою - головою Журі фестивалю професором Анатолієм Авдієвським.

Поряд з Анатолієм Авдієвським на спільному фото.

Ось такий  він козак з Богуслава - з шаблею в одній і з люлькою в другій руці!

На світлинах: Справжній козак із Санкт-Петербургу Валентин Іващенко. На «Сорочинский ярмарок у Москві!» Уклін Великому Пересмішнику, Містику і Генію. Виступає Валентин Іващенко. Поруч з легендою - головою Журі фестивалю професором Анатолієм Авдієвським. Поряд з Анатолієм Авдієвським на спільному фото. Ось такий він козак з Богуслава - з шаблею в одній і з люлькою в другій руці!

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка