Микола Хрієнко в Анадирі на тлі храму Святої Живоначальної ТроїціРозпочато другий етап цього журналістського проекту

Київський журналіст Микола Хрієнко 16 червня нинішнього року розпочав другий етап журналістського проекту "Українці за Уралом", маршрут якого пролягатиме через Магаданську область, Камчатку, Командорські, Курильські острови й острів Сахалін Російської Федерації.

Перша частина дослідницької роботи виконуватиметься разом із режисером творчого об’єднання документальних та художніх фільмів Національної телекомпанії України Олександром Рябокрисом і телеоператором Національної телекомпанії України Максимом Маковеєм, які проведуть відеозйомки для майбутнього телефільму "Українці на Колимі". Журналісти побувають на золотодобувному приїску "Мальдяк", де 1939 року відбував незаслужене покарання майбутній конструктор ракетно-космічних систем Сергій Корольов. Відвідають також селище Матросово, в якому після мордовських концтаборів три роки перебував поет Василь Стус. 1 липня тележурналісти Олександр Рябокрис і Максим Маковей вилетять з Магадана до Києва, а Микола Хрієнко разом із мандрівником з міста Сум Андрієм Ткалею попрямують на Камчатку.

Головна мета журналістського дослідження М. Хрієнка – зібрати матеріали про сучасне життя українців у Магаданському, Камчатському та Сахалінському краях Російської Федерації, а також провести різнопланову фотозйомку наших земляків. Вся журналістська експедиція триватиме орієнтовно до 16 вересня 2007 року.

Зазначимо, що журналіст Микола Хрієнко за минулі роки здійснив 23 піші й лижні походи Україною та різними регіонами Росії, з них 18 – одиночні. В 2004-2005 роках він як спеціальний кореспондент газети "Сільські вісті" виконав самостійно перший етап журналістського проекту "Українці за Уралом". Загальна протяжність подоланого маршруту від Києва до мису Дежньова і назад становить 40 тисяч кілометрів. Третій етап проекту "Українці за Уралом" пролягатиме від Уелена (Чукотка) до Мурманська. Дослідницька робота проводитиметься в містах і селищах Російської Федерації, що розташовані між Північним полярним колом і береговою лінією Північно-Льодовитого океану.

Інформаційна служба УВКР

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

НАШ КОРЕСПОНДЕНТ ПІШОВ… НА СХІД

Відомий журналіст-мандрівник Микола Хрієнко вирушив цього разу за Урал - в регіони, де мешкають наші земляки - значна частина яких можуть бути чорнобильцями.

В музеях Далекого Сходу

Білі мої рушники -

Це крила мого народу,

Що крилив сюди віки.

Над крилатими над плугами,

Що до океану прийшли,

Душа жила рушниками,

Що заполоччю цвіли.

Прані сто раз, перепрані,

Їх майстрині зійшли в гроби,

Латані, рана на рані,

Білі мої голуби,

Світитесь, крилами б'єтесь,

Сльозою на вас дивлюсь.

До мене ви признаєтесь.

І я до вас признаюсь...

Іван Драч

Рушник, вишитий в 40-х роках XX століття Стеценко Мотрею Герасимівною (прожила 96 років) та її дочкою Стеценко Веклою Григорівною (прожила 89 років), які народилися і жили в селі Бригадирівці Козельщинського району Полтавської області.

Цей рушник передав своїм землякам у село Полтавку Омської області внук і син Мотрі та Векли Стеценків журналіст з Всеукраїнської газети "Сільські вісті", воїн-фронтовик Кульбачко Геннадій Лукич.

Коротко нагадаємо, що М. Хрієнко з мандатом спеціального кореспондента "Вісника Чорнобиля" свого часу перейшов територію України із заходу на схід (в тому числі й через Чорнобильську зону відчуження), ходив на південь аж до крайнього мису на півдні Криму.

- Пане Миколо, про життя наших земляків в Росії вже не раз писалося за останні роки в різних виданнях. Що нового маєте сказати?

- За 5 місяців маю намір вивчити нинішнє життя етнічних українців на Уралі, в Тюменській та Омській областях, в Республіці Казахстан, на Алтаї і в Східному Сибіру (Іркутська область), в Приморському і Хабаровському краях, на території Якутії-Саха та в Магаданській області.

- Є у Вас якісь особливі інтереси до екологічних проблем в тих регіонах, де Ви побуваєте?

- Під час цієї експедиції планую дослідити колишній Семипалатинський полігон з випробування атомної зброї, пройти пішки по знаменитій Колимській трасі від Якутії (межа - річка Делянкір) до Магадана (780 км) і через Чукотку - від селища Мис Шмідта (узбережжя Північного Льодовитого океану) до селища Егвекінот (320 км), що на березі затоки Хреста Тихого океану.

- Звідки ви стартуєте в далекий похід і як будуть проходити піші та транспортні етапи.

- Ось вже цими днями я вилітаю літаком до Пермі, щоб розпочати з Кучинського концтабору, де відбував покарання і загинув поет Василь Стус.

Для подолання величезних відстаней від Уралу до селища Уелен на Чукотці я буду використовувати всі види транспорту і всі попутні засоби пересування по землі. Але від кордону між Якутією і Магаданською областю (межа - річка Делянкір) мною заплановано 780-кілометровий одиночний піший перехід по знаменитій Колимській трасі - від Якутії до Магадана. По дорозі обов'язково зайду на приїск "Мальдяк", де свого часу відбував незаслужене покарання майбутній академік, конструктор космічних кораблів Сергій Корольов. Спущуся в штольню золотовидобувної копальні ім. О. Матросова (раніше ім. Лаврентія Берії), в якій працював у каторжних умовах поет Василь Стус, відбуваючи там заслання після мордовських концтаборів. Піднімуся також на найвищий на Колимі пік Абориген (2586 м), покладу на його вершині букет чорнобривців і розсиплю там землю з географічного центру України в знак пам'яті про наших співвітчизників, який знищила Система. Це буде похід крізь Простір і Час - минулий і сьогоднішній.

Ще один 320-кілометровий одиночний піший перехід через Чукотку - від мису Шмідта (узбережжя Північного Льодовитого океану) до селища Егвекінот, що на березі затоки Хреста Тихого океану - я теж планую пройти пішки з відповідними підтверджуючими відмітками в контрольному маршрутному листі.

- А яка, пане Миколо, творча мета цього походу?

- Після завершення похідного проекту "Українці за Уралом" буде серія публікацій з фотознімками в періодичних виданнях, а також серія авторських передач і прямих ефірів по Українському радіо й телебаченню. Можливі також інші методи інформування людей у ЗМІ.

Кінцева мета проекту - випуск документальної книги і фотоальбому "Українці за Уралом на початку ХХІ століття", а також експозиція документальної фотовиставки під назвою "Пішки через Колиму і Чукотку".

- Бажаємо Вам, Миколо Івановичу, успішної реалізації цікавого задуму, творчої наснаги, здоров'я та щасливого повернення додому.

Микола ЛЯБАХ

mns.gov.ua/pressa/visnyk/ 2004/27/img/04_01.jpg 

Газета "Вісник Чорнобиля" Актуальний щотижневик

№ 27 (1331) 3 липня 2004 року

Микола Хрієнко - зустріч з українцями далеко від України

На світлинах: Микола Хрієнко в Анадирі на тлі храму Святої Живоначальної Троїці. Микола Хрієнко - зустріч з українцями далеко від України.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка