lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Світове українство про економіку, інвестиції та духовність
Михайло Петруняк, президент Іспано-Української Торговельної палати для розвитку, координатор секції економічної й інвестиційної політики

Під час VІ Всесвітнього Форуму українців напрацьовано важливі рішення у інвестиційно-економічній та духовній сферах

Резолюція секції економічної й інвестиційної політики VІ Всесвітнього Форуму українців

Координатори: Михайло Петруняк, президент Іспано-Української Торговельної палати для розвитку, ЕммаТурос, виконавчий директор Канадсько-Української Торговельної палати.

Україна перебуває у виняткових обставинах внаслідок глибокої економічної кризи, війни із Росією та  проросійськими терористами на Сході країни і окупації Автономної Республіки Крим.

Однак причина кризи глибша, ніж поточні політичні та економічні потрясіння чи агресія з боку Російської Федерації. До кризи призвело зволікання з проведенням необхідних реформ протягом 25 років Незалежності. Серед східноєвропейських держав Україна є одним з найменш активних реформаторів – зміни, які відбулися з часів краху комуністичного табору, значно менші, ніж у сусідніх державах – членах ЄС. На початку 90-х років XX сторіччя Україна перебувала приблизно на одному рівні економічного розвитку з такими країнами, як Польща, Словаччина та Румунія. На цей час Україна відстає від них у багато разів. Темпи економічного зростання в Україні значно нижчі за темпи зростання економіки сусідніх західних держав.  Наслідки такого зволікання стали катастрофічними для громадян України: заробітна плата українців у 3-5 разів менша, ніж заробітна плата поляків, словаків та румунів.

Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу є необхідною передумовою для досягнення Україною більш високого рівня економічного розвитку та успішної інтеграції до країн Європи.

Забезпечення верховенства права та протидія корупції були основними вимогами Революції Гідності. Саме безкарність злочинців, неможливість домогтися чесного правосуддя та всепроникаюча корупція призвели до того, що українці вийшли на Майдан. Рівень довіри суспільства до судової системи залишається вкрай низьким, а рівень корупції – дуже високим.

За рівнем інвестицій країна наполовину відстає від середньосвітового показника у 24%. За даними порталу businessviews.com.ua  інвестиційна привабливість України нині зрівнялася із такими країнами, як Нігерія та Мозамбік.

У порівнянні з першим півріччям 2015-го року, експорт знизився на 10%, імпорт – на 6%.

Україна у рейтингу Doing Business 2016 за показником “оподаткування” займає 107 місце серед 189 країн світу.

У 2015 році рівень тіньової економіки склав 40% від обсягу офіційного ВВП України. Рівень тіньової економіки за методом “витрати населення – роздрібний товарооборот” у 2015 році склав 56% (Джерело: розрахунки Мінекономрозвитку).

Ми, делегати VІ  Всесвітнього форуму українців від громадських організацій з України й українського закордоння, учасники секції «Економічної й інвестиційної політики» VІ Всесвітнього Форуму українців, проаналізувавши ситуацію в українському економічному просторі, звертаємося  з пропозиціями до Президента України, Уряду України, Українського парламенту, УВКР та до всього українського народу – як в Україні, так і по всьому світові: задля того, щоб скласти спільний план заходів, який відповідав би потребам як України, так і світового українства.

Особливу увагу слід приділити розвитку зв’язків з підприємцями, закордонними українцями, які хочуть налагодити співпрацю з Україною та закласти у відносинах між собою принципи «Українці світу для України», «Свій до свого по своє» та «бізнес для бізнесу». Українська влада зобов’язана використати свій український потенціал, своє лобі в світі. «Міністри-варяги» це добре, але Україна має своїх патріотів, які успішно працюють в усьому світі й мають надзвичайно важливий досвід роботи в економічному плані.

Учасники  секції  вважають, що засадою стратегії внутрішньої й зовнішньої політики України мають стати національні пріоритети.

Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу передбачає проведення ряду реформ, які дадуть змогу забезпечити стале економічне зростання, адаптувати міжнародні норми і стандарти в Україні.

Бюджетна реформа

- Забезпечити збалансування Державного бюджету України, запровадити середньострокове бюджетне планування та систему управління державним боргом, мінімізацію неефективних державних видатків. Перейти на міжнародні стандарти бухгалтерської звітності, підвищити ефективність трансфертного ціноутворення та застосування непрямих методів оподаткування, автоматичне та прозоре відшкодування податку на додану вартість;

- Надати доступ громадськості та представникам бізнесу до отримання інформації щодо цілей державної політики, на які будуть виділятися бюджетні кошти у середньостроковому періоді, а також державних послуг, які держава має намір надавати у цей період, та їх обсягу. Рекомендувати Уряду України забезпечити кредитування бізнесу в Україні згідно зі ставками в ЄС. Ми визнаємо нинішні  умови кредитування в Україні кабальними.

Реформа державної інвестиційної політики

- Домогтися залучення іноземних інвестицій, забезпечити ефективне державне інвестування, створити офіс підтримки інвестицій в Україну. Через дерегуляцію, яка має великий антикорупційний ефект (оскільки зменшує можливості для отримання неправомірної вигоди) та покращення інвестиційного клімату поліпшити умови ведення бізнесу: скоротити дозвільні процедури, види діяльності, що підлягають ліцензуванню та сертифікації, забезпечити ефективний захист права приватної власності, прав інвесторів та кредиторів, забезпечити  прозору конкурентну політику, вдосконалити процедуру митного оформлення товарів;

- Запровадити механізми страхування ризиків інвесторів, у тому числі іноземних, а також коштів українських трудових мігрантів;

- Підвищити ефективність управління державними інвестиційними видатками: здійснювати відбір інвестиційних проектів на конкурсній основі, надавати  пріоритет проектам із спільним фінансуванням, зокрема з міжнародними партнерами, об’єктами з високим ступенем готовності, локалізацією виробничих і трудових ресурсів.

Реформа промислового виробництва

- Розвивати високотехнологічне виробництво, індустріальну та інноваційну інфраструктуру, запровадження механізмів комерціалізації результатів наукових робіт і трансферу технологій з метою розвитку національних наукових центрів. Поглиблювати співпрацю з ЄС у сфері розвитку інновацій та удосконалити законодавство у сфері розвитку інновацій. Реформувати державну систему охорони інтелектуальної власності в Україні. Провести реформу енергетики і добитися енергонезалежності України.

Реформа торгівлі

- Стабілізувати ціни на споживчому ринку, в тому числі на соціально значущі продовольчі товари та сприяти розвитку конкуренції у сфері оптової та роздрібної торгівлі шляхом проведення виваженої державної політики щодо розвитку внутрішньої торгівлі, залучити внутрішні та зовнішні інвестиції, запровадити на українському ринку передові торговельні технології,  досягти  зняття перешкод для доступу промислової продукції вітчизняного виробництва на світовий ринок через невідповідність умов торгівлі між Україною та ЄС умовам, що застосовуються для держав – членів ЄС. Розвивати підтримку експорту. Забезпечити імплементацію положень Угод про вільну торгівлю. Забезпечити повну імплементацію Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, провести  реформи зі спрощення митних процедур, валютного регулювання та вдосконалення експортно-імпортних операцій;

- Вищим навчальним закладам разом з іноземними партнерами організувати підготовку висококваліфікованих фахівців з міжнародної торгівлі у кожному регіоні  та по  групах товарів окремо;

- Налагодити ефективне функціонування торговельних представництв за кордоном. Залучити до співпраці представників української діаспори та трудових мігрантів, які мають потужні позиції в нових своїх країнах перебування, знають місцеві ринки та стануть великою підтримкою для українських експортерів-імпортерів;

- Створити інститути зовнішньої торгівлі, залучити до їх роботи дипломатичні установи України за кордоном, сприяти участі українських компаній у виставках та ярмарках інших країн.

Реформувати систему зайнятості населення

- Реорганізувати систему прогнозування розвитку ринку праці. Стимулювати молодь до здобуття професій і спеціальностей, потреба в яких прогнозована. Оптимізувати видатки на виплату допомоги по безробіттю шляхом запровадження фінансового стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць, а безробітних – до активного пошуку роботи.  Детінізувати відносини у сфері зайнятості населення, добитися припинення виплати зарплат в «конвертах», а з ними несплату податків. Підвищити рівень мінімальної зарплати для оживлення внутрішнього ринку.

Реформувати державну фіскальну службу

- Удосконалити систему управління державними фінансами. Реформувати податкову систему. Приділити увагу протидії відпливу коштів в офшорні зони, що призводить до значних втрат доходів державного бюджету;

- Адаптувати національне законодавство до законодавства ЄС;

- Мінімізувати контакти між податківцями та платниками податків, представниками бізнесу для зниження рівня корупції, коли сама ДФС сприяє ухиленню від сплати податків задля власного збагачення. Реформувати Державну аудиторську службу (Державної фіскальної інспекції). Ввести прогресивний податок на прибуток за зразком Швейцарії чи Франції.

Земельна реформа

- Забезпечити механізми захисту українських селян від захоплення олігархами їхніх земельних ділянок під час земельної реформи. Не допустити розпродаж сільськогосподарських земель. Розробити ефективний механізм оренди земель. Не допустити розпродаж землі закордонним компаніям, особливо із Росії та тим, що мають походження російського капіталу, що може загрожувати безпеці України. Реформувати систему державної підтримки сільського господарств, стимулювати розвиток малих та середніх с/г товаровиробників, фермерів, створити в Україні нові робочі місця та підвищити рівень безпечності харчових товарів, які споживають українці. Удосконалювати розвиток органічного ринку. Потенціал українських виробників “органіки” надзвичайно високий: попит на таку продукцію в усьому світі набагато перевищує пропозицію;

- Провести приватизацію об’єктів державної власності та реформу  корпоративного управління;

- Скоротити перелік державних підприємств, що не підлягають приватизації, щоб уникнути недонадходження коштів до державного бюджету, усунути корумпованих і неефективних менеджерів, що розкрадають майно держави і залучити капітал приватних інвесторів у розвиток, модернізацію та технічне переоснащення приватизованих підприємств, створення додаткових робочих місць, забезпечення соціальних гарантій працівників. Доходи від продажу інвестувати в розвиток ВПК та промисловості;

- Реформувати  систему регуляторної політики та  розвитку підприємництва;

- Створити сприятливий бізнес-клімат для розвитку малого та середнього підприємництва, для залучення інвестицій. Запровадити створення єдиної комплексної системи державної підтримки розвитку малого та середнього підприємництва на державному та регіональному рівнях.  Знизити адміністративний тиск на бізнес та нівелювати корупціогенні чинники і у великій частині відмінити неупорядкований обсяг наглядових повноважень державних органів, спрямувати діяльність органів державного контролю на допомогу і запобігання правопорушень, а не бути каральним органом. Створити нову модель захисту прав споживачів в Україні, яка б відповідала потребам сучасної ринкової економіки, гарантувала безпечність продукції, що вводиться в обіг. Запровадити обов’язкове оцінювання регуляторного впливу законодавчого акту згідно з міжнародними стандартами.

Реформа системи державних закупівель

- Проводити публічні заходи для популяризації публічних закупівель серед представників бізнесових кіл та спростити порядок участі в закупівлях шляхом інтеграції електронної системи закупівель з іншими системами електронного врядування. Зробити прозорим механізм державних закупівель та надати доступ іноземним компаніям до участі в тендерах, в.т.ч. – державними компаніями. Забезпечити  участь українських компаній у публічних  державних закупівлях країн – учасниць Угоди СОТ.

Реформа енергетики та енергонезалежності

- Забезпечити верховенство права та протидію корупції в енергетичному секторі. Створити прозорі та конкурентні умови для залучення інвестицій у галузь. Реформувати ринок природного газу (відповідно до вимог Третього енергетичного пакета ЄС);

- Реформувати вугільну промисловість. Провести приватизацію вугледобувних підприємств;

- Реформувати ринок електроенергії, стимулювати надходження інвестицій в галузь, забезпечити можливість інтеграції енергосистеми  України в європейські ринки електроенергії. Проводити інформаційно-роз’яснювальну кампанію щодо енергозбереження та енергоефективності для населення України;

-  Провести реформування в інфраструктурі України та транспорті;

- Розвивати мережі міжнародних транспортних коридорів та пріоритетних сполучень.  Добитися відновлення мережі доріг та формування якісно нової системи управління та фінансування дорожнього господарства;

- Впровадження європейських стандартів будівництва, реконструкції, ремонту та утримання доріг. Змінити систему управління дорогами, зокрема передачу доріг місцевого значення до сфери управління місцевих органів виконавчої влади (разом з відповідними джерелами фінансування), розмежування функцій замовника та виконавця робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатації доріг;

- Привести інституційні структури управління повітряним рухом України у відповідність з програмою “Єдине європейське небо”. Приєднати Україну до Європейського авіаційного простору, збільшити кількість внутрішніх та міжнародних рейсів, залучити інвестиції для розвитку інфраструктури аеропортів, зокрема, через інструменти державно-приватного партнерства, визначати перевізників за результатами прозорих тендерів;

- Удосконалити систему державного управління на морському і річковому транспорті України та у сфері торговельного судноплавства. Ефективно використання портової інфраструктури. Розвивати річковий транспорт;

- Завершити реформування залізничного транспорту,  забезпечити доступ суб’єктів господарювання до об’єктів залізничної інфраструктури, що залишаються у власності держави;

- Гармонізувати українське природоохоронне законодавство із законодавством Європейського Союзу та проводити обовязкові попередні експертизи безпеки із громадським обговоренням;

- Підвищити рівень екологічної безпеки в зоні відчуження. Вирішити питання щодо надання в оренду земельних ділянок в зоні відчуження для залучення інвестицій та розвитку альтернативної (сонячної) енергетики;

- Рекомендувати новообраному Голові та Президії УВКР створити постійно діючу Комісію із економістів, юристів, аналітиків та бізнесменів українського закордоння задля організації ефективної співпраці зі владними структурами України для її підтримки  в економічному плані в цей важкий час;

- Рекомендувати Голові УВКР та 6-му Всесвітньому Форуму звернутися до народу України, простих громадян, підприємців, держслужбовців мобілізуватися і в першу чергу самим, із низів, побороти ту корупцію, яка заволоділа «псевдоукраїнцями» та «лжепатріотами»,  які і в час великої війни українського народу за свою незалежність проти агресора-Росії  продовжують нищити економіку України, а з нею – і саму Україну;

- Рекомендувати Голові УВКР та 6-му Всесвітньому Форуму українців звернутися до Президента України, уряду України та Верховної Ради України визнати Росію країною-агресором і розірвати будь-які економічні стосунки із окупантами, виходячи із того, що цивілізований світ встановив санкції проти Росії, а Україна та проросійські українські магнати продовжують підтримувати тих, хто нищить нашу державу, нашу економіку та вбиває щодня наших кращих синів і дочок до того часу, поки не буде повернуто Крим та захоплені на Сході України землі.

Жертви «Небесної Сотні», Майдану і війни за Незалежність були складені і складаються не задля «купки магнатів», які хочуть приватизувати Україну, а задля процвітання майбутнього України. Тільки тотальний контроль народу за владою на всіх місцях – від будинку на Банковій до будинку сільської ради, за витратою кожної копійки народних податків і бюджету дасть можливість Україні досягти успіху.

Українці можуть досягти такого самого успіху, який мають і держави – члени ЄС, і Канада, і США, Японія, інші розвинуті країни і вийти на якісно вищий рівень економічного розвитку та добробуту. Людський капітал, вигідне географічне положення та потужна база природних ресурсів, надзвичайно багаточисленна, інтелектуальна і працьовита українська душа – як в Україні, так і за її межами, створюють високий потенціал як для виходу з кризи, так і для стрімкого розвитку держави Україна. Цей потенціал може бути реалізований лише шляхом проведення рішучих та ефективних реформ з використанням кращого досвіду розвинутих демократичних держав, де на першому місці знаходиться людина та її прогресивні цінності. Ці реформи повинна робити влада, яка вважає себе українською, яка ставить пріоритетом національні інтереси України як держави, де житимуть у майбутньому їхні діти, внуки і правнуки.

Ухвалено на секції «Економічної й інвестиційної політики» VІ Всесвітнього Форуму українців, 20-21 серпня 2016 року.

Слава Україні! Героям слава! Слава українській нації!

Прийнято делегатами VІ Всесвітнього Форуму українців 21 серпня 2016 року.

Джерело: http://www.uvkr.org/news/9874

РЕЗОЛЮЦІЯ

секції «Духовність і церковне життя закордонного українства»

VI Всесвітнього форуму українців

Упродовж останніх двох століть прокотилось принаймні чотири хвилі масової міграції наших співвітчизників за межі України. Проте, незалежно від того, чи це була трудова еміграція, чи вимушені переселення у часи репресій комуністичного тоталітарного режиму, Українська Церква завжди йшла зі своїм народом.

Саме завдяки українській мові, культурі та Церкві українці змогли зберегти національну ідентичність  на поселеннях далеко за межами України.

Переконані, що й нині Церква відіграє важливу роль у духовному житті закордонного українства, всебічно забезпечує їм належну духовну опіку та підтримує зв’язки між різними групами українців за кордоном.

Поряд з цим ми рішуче засуджуємо спроби використовувати Церкву і релігійні організації як знаряддя у новітніх війнах та конфліктах.

Вважаємо за необхідне рекомендувати українській владі та українцям, як в Україні, так і за її межами, всебічно сприяти становленню в Україні Помісної Православної Церкви та визнанню її канонічності Вселенським Патріархатом і наданню Українській Греко-Католицькій Церкві патріаршого статусу, підпорядкувавши закордонні українські греко-католицькі структури єдиному Патріаршому центру в Україні.

Секція сформулювала наступні рекомендації та вимоги:

До органів державного правління і влади:

- надавати підтримку осередкам духовного, культурного, соціально-економічного та політичного життя закордонного українства, якими часто історично ставала саме Церква;

- підтримувати намагання різних діючих в Україні релігійних організацій щодо збереження їхньої української ідентичності;

- сприяти забезпеченню українців за кордоном духовною, богословською, богослужбовою і навчальною літературою українською мовою за погодженням з офіційними органами;

- звернутися до МОН України щодо повернення в навчальні плани шкіл та вузів предметів духовно-морального спрямування (християнської етики, історії релігій, історії релігійних вчень, народознавства тощо);

- звернути увагу МОН України на недопустимість викладання та пропагування у навчальних закладах курсів, що стосуються питань гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації;

- звернутися до МЗС України з вимогою врахувати в своїй діяльності досвід і зв’язки української діаспори за кордоном, активізувати діяльність громадської ради, створеної при МЗС, за участі релігійних лідерів України;

-  звернутися до Міністерства інформаційної політики України з чітко розробленими вимогами заборонити антиукраїнську пропаганду засобами мас-медіа в Україні;

- закликаємо Міністерство інформаційної політики України  призупинити спроби створення негативного образу релігії і віруючого в українському інформаційному просторі;

- ініціювати створення україномовних радіо- і телепрограм духовного змісту з масштабною трансляцією цієї продукції в Україні та за кордоном.

До Глав Українських церков та релігійних організацій:

- покращити комунікації віруючих українців (як мирян, так і духовних осіб) різних церков та релігійних організацій в утвердженні духовних цінностей, які сприяють національній ідентифікації;

- сприяти широкому обміну релігійної молоді шляхом участі в паломництвах, літніх таборах, навчанні в духовних закладах, участі у різних волонтерських та просвітницьких програмах;

- сприяти створенню нових та активізації діяльності існуючих недільних шкіл для молоді з метою пропаганди релігійних і духовних цінностей українського народу;

- сприяти забезпеченню українських релігійних громад за кордоном освіченими українськими священиками, духовними пастирями відповідної конфесії, україномовною літературою;

- сприяти різним ініціативам щодо проведення спільних молитов за єдність України, спільних міжконфесійних та міжрелігійних акцій, спрямованих на налагодження позитивних міжконфесійних і церковно-державних відносин;

- сприяти поширенню у світі позитивного досвіду діяльності ВРЦіРО у вирішенні міжконфесійних відносин та формуванні партнерських церковно-державних взаємин;

- ініціювати створення діаспорної релігійної координаційної ради, у яку включити представників українських церков та релігійних організацій за межами України;

- особливо закликаємо кожного церковнослужителя усвідомити свою місію як провідників нової євангелізації, якої так потребує Україна і Світ;

До закордонного українства:

- розробити стратегію і випрацювати механізми збереження та формування української релігійної ідентичності за кордоном;

- активно протистояти спробам денаціоналізації українців шляхом створення та підтримки українських релігійних громад;

- активно запрошувати українських священиків для створення українських церков, шкіл і формування українського мас-медійного простору;

- активно плекати національну ідентичність у своїх нащадках, використовуючи різноманітні доступні механізми, такі, як родина, церква, школа, тощо;

- спонукати створювати та поширювати правдиву наукову інформацію, в т.ч. іноземними мовами, щодо історії України, постання українського народу, його мови, культури, духовності та релігії;

- сприяти налагодженню наукових зв’язків українських та діаспорних інституцій, які досліджують духовну культуру та історію українців;

- створити та поширювати єдиний проукраїнський релігійний медійний простір, який би пропагував духовність та вартісність віри.

Звертаємося до керівництва УВКР  щодо необхідності створення постійно діючого органу (ради чи комісії) з питань духовності і церковного життя закордонного українства.

Прийнято  делегатами УІ Всесвітнього Форуму Українців

21 серпня 2016 р.

м. Київ

Джерело: http://www.uvkr.org/news/9844

 

На світлинах: Михайло Петруняк, президент Іспано-Української Торговельної палати для розвитку, координатор секції економічної й інвестиційної політики. Предстоятель Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ, та Предстоятель Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет вітають діаспору, учасників Форуму.  Ірина Ключковська, директор  Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» та Предстоятель Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка