Друк
Розділ: Вербиченька (Нижнєкамськ)
Професор Михайло Грушевський
Професор Михайло Грушевський

До 95-річчя приїзду до Казані професора Михайла Сергійовича Грушевського

В Казані з 3 вересня 1915 року по 9 вересня 1916 року продовжив своє перебування в політичному засланні на Волзі вчений із світовим ім’ям професор історії Львівського університету Михайло Сергійович Грушевський, через деякий час - великий український революціонер і державний діяч. Працюючи на початку 2004 року в архівах Казані, російський українець Євген Вікторович Савенко, голова Нижнєкамської місцевої національно-культурної автономії українців “Вербиченька” - виявив документи про перебування тут в політичному засланні майбутнього глави самостійної України. До цього казанський період в житті Грушевського згадувався лише побіжно і не був досліджений належним чином. До речі, Євген Савенко був одним з організаторів Перших Грушевських читань у сусідній Ульяновській області і виступав на них в місті Димитровграді з лекцією про цього видатного історика і політика. Пропонуємо його розповідь про результати своїх наукових пошуків в архівах міста Казані.

Як вже повідомлялось на сайті «Кобза-Українці Росії», в Казані 16 вересня 2006 року було урочисто відкрито меморіальну дошку, присвячену Михайлу Сергійовичу Грушевському. Розповім про цю важливу подію, як її безпосередній учасник і організатор. До нєї події українці Татарстану йшли більше 2-х років, вона стала знаковою в жітті українців російської діаспори, та й українців по всіх куточках світу.

Ім'я Грушевського в сучасній Росії швидше за все мало кому нині відоме. Тому багато історичних причин. Грушевський - історик-науковець світового рівня, політичний і громадський діяч початку ХХ століття, перший Президент Української Народної Республікиі. Йому встановлено пам'ятники в Києві і Львові, відкрито меморіальні дошки у Відні, Празі, Варшаві, Холмі (нині Польща), Тбілісі, в Москві. Сучасну українську купюру в 50 гривень прикрашає його портрет. Михайло Сергійович автор фундаментальної 10-томної історичної праці "История Украины - Руси", яка писалася більше 30 років, але не втратила свого значення до сьогоднішнього дня.

Україна шанує Грушевського в першу чергу тому, що він очолив Українську Центральну Раду, яка оголосила в 1918 році Українську Народну Республіку. Завдяки цьому, вперше світ дізнався, що на землі існує Українська держава, президентом якої був Михайло Сергійович Грушевський.

Для цього треба було мати не аби-яку мужність і рішучість. Гетьман Богдан Хмельницький довгий час фактично володів більшою частиною України, але окремою державою її не оголосив. В результаті московський цар Олексій Михайлович Романов в 1654 році в Переяславі укладав договір не з державою, а з бунтуючою польською провінцією.

Держава, створена Грушевським на терені України, проіснувала зовсім недовго. В полум'ї Громадянської війни вона згинула. Але уряд Української Народної Республіки в экзилі (у вигнанні), очолюваний Президентом УНР, існував до 1992 року. Цей уряд багато зробив для того, щоб українці, розпорошені по всьому світу, зберегли свою національну самосвідомість і створили національні організації, існуючі до цих пір. В 1992 році останній президент України у вигнанні Микола Васильович Плав'юк передав державні клейноди Української Народної Республіки президенту нової України Леоніду Кравчуку.

Початок I Світової війни Михайло Сергійович Грушевський зустрів у Карпатах на терені Австро-Угорської імперії. (В той час він був професором історії Львівського університету і влітку з родиною відпочивав у горах). Через Румунію, восени 1914 року Грушевський повернувся в Київ, та невдовзі був заарештований царськими жандармами. Його було звинувачено "в украинском сепаратизме и австро-венгерской ориентации". Хоча ніяких переконливих доказів протии професора віднайдено не було, військове керівництво Києва відправило ненадійного українця подалі від прифронтової смуги.

В лютому 1915 року Грушевського було відправлено в заслання до провінціального Симбірську. З часом він одержав дозвіл переїхати до університетської Казані, де жив протягом року, потім переїхав до Москви, а вже після Лютневої революції в Київ. Через нестачу інформаційного матеріалу казанський період заслання Грушевського в науковій літературі згадувався лише побіжно і достатньо висвітлений не був.

В січні 2004 року в Національному архиві Республіки Татарстан, що знаходиться в Казані, я віднайшов особисте "Дело ссыльного профессора Львовского университета", яке дозволило докладніше дізнатися про життя Михайла Сергійовича в Казані. Серед інших документів зберігся Рапорт казанського поліціймейстера в Жандармське управління про те, що Грушевський з родиною прибув до Казані 3.09.1915 р. і оселився в мебльованих номерах "Франція" по вулиці Воскресенській. Цей будинок зберігся. Зараз це вулиця Кремлівська 15/25. Віднайдені мною документи вперше були опубліковані в українських історичних виданнях.

Майже відразу на зборах Нижнєкамської національно-культурної автономії "Українське товариство "Вербиченька" постало питання про вшанування пам'яті Грушевського в Казані, про встановлення меморіальної дошки на фасаді будинку по вулиці Кремлівській.

Виникало безліч великих і малих питань і проблем. Необхідно було зібрати й підготувати на розгляд Кабінету Міністрів Республіки Татарстан пакет документів. Гостро стояло питання згоди на встановлення дошки власників будинку. Зараз ця споруда належить підприємцю Джузеппе Спарта. В ньому міститься готель та піццерія "Джузеппе". В решті решт сеньора Наіля Раїсовна Спарта пішла нам назустріч і дозвіл було одержано.

Виготовити дошку взявся казанський скульптор Махмут Гасімов. Він має великий досвід, в Казані чимало скульптурних композицій та меморіальних знаків його роботи.

Довгий час не вирішувалося питання фінансування виготовлення та встановлення меморіальної дошки. На наше прохання відгукнувся Голова координаційної ради Об'єднання українців Росії і Федеральної національно-культурної автономії "Українці Росії", член Ради Федерації Федеральних зборів РФ Василь Михайлович Дума і допоміг з фінансуванням. Дав своє благословення на святе діло Голова Фундації імені Олега Ольжича Микола Плав'юк, підтримав ініціативу професор Манітобского університету Орест Цап. Не лишилася осторонь Україна. Справа вшанування пам'яті Грушевського в Казані була на особистому контролі Президента України Віктора Ющенка. Міністерство закордонних справ Украины профінансувало комплекс урочистих заходів. Вся робота по їх підготовці полягла на плечі "Вербиченьки".

Оскільки Михайло Сергійович Грушевський і його справи в сучасній Росії відомі не широко, було вирішено до відкриття меморіальної дошки провести наукову конференцію "Грушевський. Його постать в українській та світовій історії". Дату відкриття було також вибрано не випадково. Саме 17 вересня Грушевському виповнилося 140 років. Саме у вересні 1915 року Грушевський прибув до Казані, у вересні 1916 року її покинув.

Євген САВЕНКО.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Обложка дела о высланном под надзор полиции профессора Львовского университета Михаила Сергеевича Грушевского
Обложка дела о высланном под надзор полиции профессора Львовского университета Михаила Сергеевича Грушевского
Телеграмма от 24 апреля 1915 года. О дозволении профессору М. С. Грушевскому переехать в Казань
Телеграмма от 24 апреля 1915 года. О дозволении профессору М. С. Грушевскому переехать в Казань
Уведомление Казанского губернатора от 23 июля 1915 года. О неприбытии М. С. Грушевскому в Казань
Уведомление Казанского губернатора от 23 июля 1915 года. О неприбытии М. С. Грушевскому в Казань
Уведомление Казанского Полицмейстера от 4 сентября 1915 года. О прибытии М. С. Грушевского в Казань
Уведомление Казанского Полицмейстера от 4 сентября 1915 года. О прибытии М. С. Грушевского в Казань
Обращение ректора Императорского Казанского университета от 15 сентября 1915 года
Обращение ректора Императорского Казанского университета от 15 сентября 1915 года
Рапорт Казанского Полицмейстера от 7 декабря 1915 года
Рапорт Казанского Полицмейстера от 7 декабря 1915 года
Виступає Євген Савенко
Виступає Євген Савенко

На світлинах: Професор Михайло Грушевський. Обложка дела о высланном под надзор полиции профессора Львовского университета Михаила Сергеевича Грушевского. Телеграмма от 24 апреля 1915 года - О дозволении профессору М. С. Грушевскому переехать в Казань. Уведомление Казанского губернатора от 23 июля 1915 года - О неприбытии М. С. Грушевскому в Казань. Уведомление Казанского Полицмейстера от 4 сентября 1915 года. О прибытии М. С. Грушевского в Казань. Обращение ректора Императорского Казанского университета от 15 сентября 1915 года. Рапорт Казанского Полицмейстера от 7 декабря 1915 года. Виступає Євген Савенко.