lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Українські перлини Нижнього Новгороду
Євген Савенко
Євген Савенко

Батьківська культура в Росії: Марія Заньковецька

Українці Нижнєкамська продовжують активно пропагувати батьківську культуру в Росії. Після проведення циклу літературно-музичних та історико-біографічних вечорів, присвячених видатним діячам української культури, літератури, науки і мистецтва в Татарстані, ми вирушили з ними в інші міста Поволжя. Виступали в Іжевську (Республіка Удмуртія), тепер ? у Нижньому Новгороді.

Активний нижегородський українець Олександр Криницький узявся співпрацювати з українцями Татарстану. 15-16 грудня на його запрошення ми з казанською співачкою-аматоркою Тетяною Чекєєвою прибули до Нижнього Новгороду. Олександр Миколайович доклав чимало зусиль до підготовки нашого візиту і самого свята. Він узявся докладно відзвітувати про захід, але я хочу поділитися з читачем своїми враженнями.

Ми привезли для широкої громадськості Нижнього Новгорода літературно-музичний вечір, присвячені видатній українській акторці Марії Заньковецькій, "зірці" українського театру, який 130 років тому почав працювати на постійній основі. Саме з Марії Заньковецької у 1882 році почалося відродження українського театру після багатьох років заборони. Сучасники називали її "Царицею української сцени".

Наша зустріч з нижегородськими глядачами відбулася 15 грудня в музеї Добролюбова.

Перед початком вечора відбувся цікавий казус. До нас жваво підскочила молоденька співробітниця музею, яка забезпечувала роботу комп'ютерного устаткування, і запитала: "А де Марія?". Ми здивувалися: "Яка Марія?". Виявляється, панянку попередили, що буде вечір Марії Заньковецької, і вона простодушно готувалася до зустрічі з великою артисткою... Довелося пояснити, що сама співачка сьогодні не прийде. Потім ми дружньо посміялися. А я ще раз переконався, що поширювати знання про українські історичні постаті вкрай потрібно, особливо серед молоді.

Музей Добролюбова був обраний не випадково. У ньому зберігаються справжні малюнки, зроблені Тарасом Шевченком в 1857 році під час його повернення з Оренбурзького заслання. Малюнки зберігаються в запасниках, в особливих умовах, без природного освітлення, з постійною температурою і вологістю. У виставочних залах такі умови створити, на жаль, неможливо. Дирекція музею, готуючись до мого приїзду, зробила високоякісні фотокопії, і представила їх в окремому залі на спеціальних мольбертах.

У моїх очах те, що переді мною фотокопії, ніякого значення не мало. Ці малюнки я розглядав, як дорогоцінні раритети! Хочеться подякувати дирекції музею за надану можливість доторкнутися до цінностей нашої історії.

Тарасові Григоровичу Шевченку було присвячено і ранок 16 грудня. Повертаючись з оренбурзького заслання, Шевченко півроку перебував у Нижньому Новгороді. На фасаді будинку, де жив поет, встановлена велика мармурова меморіальна дошка. Ми постояли біля дошки, поклали квіти, помовчали, згадали "незлим тихим словом" класика українського народу і мистецтва.

Привернуло увагу, що краєвид від цього будинку, дивно нагадував краєвид від пам'ятника поету на могилі в Каневі в Україні. Безкрайня широчінь над Волгою нагадувала такі ж простори над Дніпром. Від будинку з меморіальною дошкою до Волги 1 000 сходинок. Стільки ж ведуть від могили Шевченка на Чернечій горі до Дніпра. Імовірно, такою ж широкою була душа великого українського поета.

Наступного дня літературно-музична зустріч проходила в Нижегородській державній обласній дитячій бібліотеці в центрі міста. У залі мою увагу привернув цікавий стенд, присвячений Заньковецькій, плакат у вигляді театральної сцени з портретом Марії Костянтинівни, а трохи нижче - невелика книга. Робітниця бібліотеки, з жалем у голосі попередила, що про Заньковецьку у них майже нічого нема. Їм ледь удалося в сусідній бібліотеці знайти стареньку книжечку зі згадуванням про Заньковецьку. Я підійшов ближче і побачив, що шрифт у книзі не сучасний, узяв книгу в руки і зойкнув! Це була рідкісна книга про видатних жінок "Жіночі силуети", видана в Санкт-Петербурзі в 1912 році! Мистецтво сцени в ній було представлено чотирма всесвітньо відомими акторками:

- Елеонора Дузе (Італія),

- Сара Бернар (Франція),

- Віра Комісаржевська,

- Марія Заньковецька.

Автор книги Є.А.Колтоновська. У книзі надруковано портрет Заньковецької, велика стаття про творчість акторки. У статті проаналізовані її ролі, про які я навіть не чув! Я більше семи років ретельно, буквально по зернятках, збираю матеріали про життя і творчість великої акторки, не раз чув про цю книгу, не раз згадував про неї у своїх виступах, але тримати її в руках не доводилося. Я навіть не припускав, що мені так пощастить, і я коли-небудь зможу побачити цю книгу! І от ця книга переді мною. Важко змалювати почуття, що охопили мене! Напевно, тільки Колумб, відкриваючи Америку, відчував щось подібне. Дивно, вже не перший раз мої пошуки дають приголомшуючі, зовсім несподівані результати!

Напевно, з боку я мав вигляд не зовсім здорової людини, тому що далі почалася ланцюгова реакція, співробітниці бібліотеки, дивлячись на мене, на цю книгу, розхвилювалися і самі. Здається, що справжню цінність виставленої на стенд книги вони зрозуміли не одразу. Зрозумівши, усвідомили себе феями-чарівницями. Вони дозволили мені цю книгу не просто потримати і погортати, а навіть понюхати і, при бажанні, лизнути... Я попрохав зробити ксерокопію фотографії і статті. Не пройшло і хвилини, усе лежало переді мною! Потім зкопіювали ще кілька аркушів. За що хочу висловити свою безмежну подяку цим дивним "охоронницям вічності й історії"!

Сам вечір і мій виступ пройшли дуже вдало. На такому ж заході в міській бібліотеці Нижнєкамська з великим зацікавленням знайомилися з творчістю Марії Заньковецької представники азербайджанської діаспори. Було дуже приємно, що й у Нижньому Новгороді інтерес до творчості видатної українки виявили члени азербайджанської діаспори, які жваво реагували на мої слова, особливо коли я розповідав, що театр, у якому служила співачка в 1891 році, дуже вдало гастролював в Баку. До речі в тім театрі й у той же час хористом виступав відомий Федір Шаляпін.

Співпрацівники бібліотеки, серед яких були дві українки, не просто надали можливість провести захід, вони активно в ньому брали участь: читали вірші і тексти українською мовою. На прощання вони подарували мені плакат зі стенда з портретом акторки.

Дуже приємно було усвідомлювати, що працівники державної бібліотеки тісно і плідно співробітничають з громадськими організаціями, у всьому відчувалася їх доброзичливість. Тішить, що Олександр Миколайович Криницький має авторитет і повагу в місті.

Хочеться подякувати О.М.Криницькому за прекрасно підготовлені заходи, і окремо Галині Миколаївні Криницькій за гостинність.

Голова Нижнєкамської

національно-культурної автономії

"Українське товариство "Вербиченька"

Євген САВЕНКО

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Вдячні слухачі
Вдячні слухачі
На вситавці малюнків Т. Шевченка
На вситавці малюнків Т. Шевченка
Розповідь про Марію Заньковецьку
Розповідь про Марію Заньковецьку
Стенд, присвячений 'зорі української сцени'
Стенд, присвячений 'зорі української сцени'
Та сама Книга!
Та сама Книга!

На світлинах: Євген Савенко. Вдячні слухачі. На вситавці малюнків Т. Шевченка. Розповідь про Марію Заньковецьку. Стенд, присвячений 'зорі української сцени'. Та сама Книга!

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка