В Нижнєкамську пройшов III республіканський міжнаціональний спортивно-фольклорний фестиваль молоді. Проводився він під егідою АНКО (Асоціації національно-культурних організацій) Республіки Татарстан.

Фестиваль проходив 22 лютого 2004 року, напередодні Дня Захисника Вітчизни і був приурочений до цієї події. В цей день ми традиційно чествуємо ветеранів війни, поздоровляємо своїх батьків, дідусів, особливою увагою наділяємо хлопчиків, які тільки готуються до почесної місії Захисників Батьківщини. Кожна Вітчизна достойна мати гарних, сильних і мужніх захисників. Такі якості краще всього розвиваються саме у спорті.

Метою проведення фестивалю є зміцнення дружніх стосунків між дітьми та молоддю різних національностей Татарстану, виховання любові і поваги до своєї культури та повага до культури інших націй.

Емблемою фестивалю традиційно став лелека - символ родини, миру, спокою і щастя, птаха, яка за будь-яких обставин повертається до свого рідного гнізда, до своєї оселі. Ця риса у великій мірі притамана і людям, які народилися або зросли за межами землі своїх пращурів, але завжди пам'ятають про неї.

Ініціатором проведення подібних зустрічей нижнєкамська "Вербиченька" стала ще в 1998 році. На I-му фестивалі зустрілась українська молодь Нижнєкамська і німецька молодь Казані. В II-му в 2001р. приймали участь вже чотири команди, додалися казанські грузини та українці. Двічі фестивалі проводились в Казані, цього разу молодь республіки зібралась в Нижнєкамську. Приймали участь команди українців, грузин, чувашів.

"Лелеки" - молодіжна організація української національно-культурної автономії "Вербиченька" м. Нижнєкамська, існує з 18 жовтня 1998 року, успішно працює разом з дорослою частиною товариства і проводить велику самостійну роботу по об'єднанню і вихованню молодого покоління в дусі національних традицій. Діти вивчають українську культуру в недільній школі, піклуються про малят і допомогають людям похилого віку. Виступали з великими концертними програмами в Нижнєкамську, Казані, Москві, Уфі, в містах України Львові і Ніжині. "Лелеки" були дипломантами мистецьких конкурсів, організаторами виставок і заходів республіканського та всесвітнього рівнів.

Грузинська молодіжна організація "Оцнеба" ("Мрія") м. Казані існує з лютого 1998 року. Ансамбль танцю "Оцнеба" приймав участь у багатьох міських і республіканських фестивалях і святах, є лауреатом Російського фестивалю дитячої художньої творчості "Веснушки-99" (Москва) і I Міжнародного дитячого фестивалю народного танцю (Казань). Мріяли грузинські діти знайомити мешканців сонячного Татарстану і всієї Росії з пломенистими грузинськими танками та  рідною культурою, і це їм з успіхом вдається.

Молодіжний колектив Нижнєкамської міської чуваської гімназії "Салтар" ("Зірка") існує з 1999 року. Гімназисти не тільки вивчають мову, літературу і традиції чуваського народу, знайомлять мешканців міста і республіки з культурою своїх батьків, вони розбудували і  регулярно поповнюють чудовий краєзнавчий музей і музей побуту чуваського народу. Колектив також приймав участь у багатьох святах, був переможцем і дипломантом традиційного фольклорного фестивалю "Чувашский соловей". Діти неоднократно виступали на сценах Нижнєкамська, Казані, Чебоксар.

Ведучою концертної програми була Марійка Савєл'єва. Змінюючи один одного зі сцени затишної актової зали СШ № 32 лунали чуваські пісні, українські вірші та гуморески, спалахували блискавками яскраві костюми танцюристів і грузинські кінжали. Глядачі з насолодою аплодували маленьким артистам, діти з цікавістю розглядали один одного, відкривали  для себе багато нового, знайомилися з кльтурами один одного. Свято національного фольклору вдалося на славу.

З великим успіхом пройшли і спортивні змагання команд. Тут "командував парадом" Сергій Качуровський. Ретельна підготовка, продуманість і організація дозволили провести все на належному рівні і нікого не залишити скривдженим. I місце в спортивних змаганнях традиційно зайняла українська команда, II - чуваська, III - грузини Казані. Але в решті решт, безумовно, перемогу одержала дружба, дружба між молоддю різних національностей, що є запорукою миру і спокою в Татарстані майбутнього. Всі учасники фестивалю одержали дипломи, подяки, почесні грамоти, м'які іграшки та сувеніри від АНКО РТ.

Цього ж дня відбулася ще одна чудова подія в житті "Лелек" Нижнєкамська. Відбулося урочисте відкриття двох нових приміщень Українського молодіжного культурного центру та класу української недільної школи. Діти одержали прекрасну можливість займатися у зручному класі, влаштувати бібліотеку, розмістити зібрані в численних подорожах експонати українського побуту і культури, влаштовувати свої заходи, яких проводиться в гуртку немало. Щира подяка за це Л.О.Якимовій, директору СШ 32, в якій знаходиться українська школа, і заступнику Голови адміністрації міста І.Х.Мєзіковій, завдяки доброзичливості якої і втілилася в життя багаторічна мрія українців, адже 26 лютого нашій недільній школі виповнилось 8 років.

Як і слід у день народження, діти приймали подарунки. Адміністрація міста вручила “Лелекам” символичний Золотий ключ, від АНКО РТ директор казанської недільної школи урочисто подарувала дітям годинника з наказом відраховувати на ньому час тільки добрих справ і приємних подій, чуваська гімназія подарувала зошити і ручки, найнеобхідніші у школі речі, грузинська команда подарувала дітям цілий пакунок іменних бокалів до чаю, членкиня "Вербиченьки" Ліза Качуровська подарувала дітям килим з лелеками, виготовлений своїми руками саме до  цього свята.

Після таких хвилювань, цікавих заходів, які потребували великої віддачі фізичних сил і моральної напруги,  всі дружно перемістилися до шкільної їдальні, де їх вже чекала смачна картопля, гарячі блинці з чаєм та солодощі. Адже це був останній день Масляниці Прощена неділя. З обідом вправилися напрочуд швидко, пробачення один у одного попросили, самі всіх пробачили, як годиться, а на вулиці чекала сама Масляниця, яку і малося спалити, щоб залишити у минулому всі біди та неприємності.

А закінчився святковий день дискотекою, де діти спілкувалися у невимушеній обстановці, обмінювалися адресами, складали плани на майбутнє, домовлялися про нові зустрічі.

Людмила НАЙДЕНКО,

Вчителька недільної школи,

“Вербиченька”

Лютий 2004 р.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">verbichenka@list.ru

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка