lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 День матері у Нижнєкамську (укр.)
Друк
Розділ: Вербиченька (Нижнєкамськ)
День матері святкують люди всіх націй. Весь світ святкує цей день у травні, а Росія вирішила, що краще при кінці листопада. Та Бог з ними, яка різниця коли, головне - Матері.

Деякі власні враження від цього доброго свята в нашому місті.

 

День матері святкують люди всіх націй. Весь світ святкує цей день у травні, а Росія вирішила, що краще при кінці листопада. Та Бог з ними, яка різниця коли, головне - Матері.

Це свято ми святкуємо щорічно, але своїм колом, і це стає вже не дуже цікавим. Тоді була висунута пропозиція зорганізувати велике, багатонаціональне свято, але під нашою верхівкою, і назвати його "Рідна мати моя". Вирішили, що це по наших силах. Товариство діяльне, у місті нас знають, маємо авторитет і досвід улаштування різноманітних свят. Почали працювати.

По-перше, звернулись до адміністрації і одержали на пів доби найкращий музичний зал нашого міста. По-друге, звернулися до колег з національних громад  пропозицією прийняти участь в заході. На диво відгукнулися усі - навіть німці. Вони стримані, самодостатні, в загальних святах виступають дуже рідко. Погодилися хрещені татари. Вони вважають себе окремою нацією "кряшени". Майже усі ставляться до них з погано прихованою неповагою, майже презирством. Татари - за те, що вони хрещені, росіяни - за те, що вони суто татари. Погодились чуваші. Вони є справжні аборигени цієї землі. Їх предки жили тут ще до приходу татар в ІХ віці.

Дуже різні нації, культури, менталітети. Єдине, що нас об’єднує - релігія. У нашому місті є три православні церкви. В одній з них порохом є отець Георгій. Він кирпатий, рудий, некрасивий, але дуже приємний у спілкуванні і всі його дуже поважають. Коли прийшли його запрошувати, він зразу запитав, чи буде "чаєпітіє". Дуже тактовно йому було натякнуто, що на наших "чаєпітіях" до чаю черга не доходе, і він погодився на вино з горілкою. Більш того, він прийняв активну участь в улаштуванні святкового столу. Між іншими московськими священиками він дуже відрізняється у позитивному напрямку. Всі погодилися, але головна, довга і напружена робота лягла на плечі вербичанок.

-          друкуванням буклетів, афіш, узгодженням різноманітних питань з іншими організаціями займалися Людмила Найденко,

-          обладнанням сцени, квітами, проблемами з залом займалася Людмила Семіошина (з дому Ярова),

-          дитячим столом (в 5 організаціях виступало 70 дітей) Тетяна Дика,

-          дорослим столом - Людмила Граненкова,

-          хоровим колективом - Наталя Ланцова,

-          свято курирувала і відповідала за нього Галина Артем’єва (з дому Медовник).

Вони, як ті бджілки, місяць працювали, подолали тисячі різноманітних проблем, шукаючі оптимальні рішення. І все у них вийшло гаразд.

За два тижні до нашого свята татарська адміністрація збирає представників усіх національних організацій і повідомляє, що у нашому місті буде проходити регіональний фольклорний фестиваль і ми можемо запросити якусь організацію для виступів. Наші сусіди - хор "Дніпро" з Тольятті і хор "Кобзар" з Уфи не змогли приїхати. Але до нашого міста, на фестиваль, якимсь чином, завітав колектив з В’ятки за нацією "Марійці". Вони православні, мова схожа на татарську, на обличчя біляві і конопаті. Національний одяг дуже незвичайний, у ньому домінують чорні і червоні кольори. До головного вбрання нашиті на мотузках заячі хвостики, які під час танку дуже смішно трусяться. Оскільки у нашому місті немає марійськой організації, зустрічати і розважувати їх випало нам.

Зустріли ми їх українським гімном. Потім повели до нашого культурного центру. Показали їм все, навіть український прапор. Вони хором тричі повторили, що він "жовто-блакитний". Після цього, звичайно, до столу. І тут почалося справжнє українсько-марійське братання. До вареників подавали горілочку. Незадоволених не залишилося. Після братання, теплі, всі рушили на спільний концерт.

На концерті кожна нація за 7 хвилин мала показати "народний обряд, присвячений 60-летию перемоги над гітлерівською Німеччиною в 1945 року". Обряди складаються століттями і ми довго не могли зрозуміти, який обряд з нас вимагають. Але за 4 дні до концерту нам було сказано, що в очах татар найбільш присвячений  перемозі над гітлеровцями є "Сорочинський ярмарок" Миколи Гоголя, який ми на одному з свят колись показували. Ми так і сіли, мовчки. Слів не було. довго думали, яке відношення Гоголь міг мати до Гітлера, але діватись нікуди...

Ми той "ярмарок" рік не показували, і що з цілого "ярмарку" можна показати за 7 хвилин? Саме ці 7 хвилин ми сумували, а потім плюнули. Хочеться вам ярмарок - покажемо. Коли підійшла наша черга - лигнули горілочки з пивом і пішли на сцену. Мельпомена дуже капризна дівка. Без репетиції, на дурницю, наплювавши на все ми видерлися на сцену…  Аплодисментів було море. Хотіли вийти ще й "на біс", але нас утримали. Нажаль.

Хоча потім було подаровано подарунок, диплом, квіти - це свято було нам дуже невчасним, бо наступного дня ми були господарями на Дні Матері.

 

Свято Матері почали святкувати 28листопада 2004 року о 12 годині. Ведучими були дві дівчини і хлопець з нашої української організації. Вирішили нехай звикають до сцени, окрім того молодь зі сцени завжди має гарний вигляд. до речі, вони виступили гаразд, краще не буває.

Виступив священних з церковним хором. О. Георгій сказав, що церква день Матері святкує вже дві тисячі років - це день Різдва Богородиці. потім виступили п’ять національних колективів. Виступили чудово. У кожній програмі були дитячі номери. Глядачам дуже сподобалось. Між ними було дуже багато українців. Хоча свято планувалось як інтернаціональне, але український вплив відчувався.

До дня Матері був надрукований чудовий буклет,  якому були фотознімки всіх колективів.

Євген Савенко.

голова Нижнєкамської національно-культурної автономії "Вербиченька.

 

На світлині автор з квітами - для жінки-матері...

 

Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.