Вісник (Краснодар)
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
Як відреагувала влада Краснодара на вшанування 206-ої річниці Тараса Шевченка
9 березня українці в усьому світі відзначали 206-ту річницю з дня народження великого Кобзаря. Про те, як це було в Краснодарі, і як підло відповіла на вияв любові і пошани до генія українського народу місцева влада, розповів на сторінці «Співдружність Кубань – Україна» у Facebook краснодарський історик Анатолій Авраменко:
«9 березня 2020 року у Краснодарі, в День народження Шевченка, о 12 годині ми прийшли з квітами до нашого Кобзаря... З нами були співробітники Генерального консульства України у Ростові-на-Дону. Ніяких політичних гасел не було. Тільки квіти, привітання, слова про творчість Шевченка… В цей час нібито випадково поруч з нами по вулиці Шевченка проїхав великий «автозак» з великим надписом «ФСИН» («Федеральная служба исполнения наказаний»). А ми якби цього не помітили.
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
Інтерв'ю на вулицях столиці України
Запитання до інтерв'юйованих: «На Кубані (Росія) проживає велика кількість етнічних українців, проте російський уряд відмовляється будувати там українські школи. Що ви думаєте з цього приводу?»
Ім'я: Ірина
Вік: 59 років
Професія: пенсіонерка
«Я вважаю, що це неправильно. Якщо там є українці - вони повинні мати право на освіту рідною мовою»
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
Козацька культура жива й поза межами своєї історичної батьківщини
Що ще на Кубані є українським, окрім мови, традицій, людей? Культура, - як основа, внутрішній стрижень будь-якого народу. Українська культура прийшла на кубанську землю разом із українським народом, і залишилася там на віки.
Традиційні ремесла, що сьогодні існують на Кубані, істинно українські. Про це свідчать як історичні дані, так і сучасні кубанці. Корінний кубанець, нащадок представників славного запорізького війська, Сергій Бондарев розповів нам про те, що навіть не знаючи української мови й не розмовляючи «балачкою», цікавиться історією своєї батьківщини, активно займається ковальством та малюванням, а також є організатором цьогорічної виставки народних ремесел Кубані.
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
Як це було на Кубані
Політика коренізації була маніпулятивним ходом правління радянського центру, вважають історики. Неоднорідна в національному плані Кубань зазнала саме українізації. Як вона впроваджувалась у різних сферах життя краю, 900 тис. населення якого складали українці, історія не приховує.
У 1925 році Микола Міхновський вчителював у станиці Полтавській. Провадив свою роботу український самостійник не лише щодо таблички множення. Він «чуйним і одночасно твердим, переконливим і одночасно наказуючим голосом закликав ... студентів віддати всі сили ідеї національного відродження ... Затамувавши подих, з напруженою увагою слухали студенти ці віщі слова, які падали, немов животворяща волога, на засохлий родючий ґрунт», - констатує сайт хутора Протічки.
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
Радянська влада досягла поставлених цілей
У результаті голоду в 1930-ті роки змінилася історія Кубані. Тоді загинули сотні тисяч людей, більшість з яких складали саме українці. Деякі російські дослідники продовжують стверджувати ніби цей голод був випадковим і радянська влада не мала змоги нічого зробити, але факти свідчать зовсім про протилежне.
«Штучно зробив Сталін цей голод! Забрали все в людей дочиста, повимітали все до останнього зернятка, незважаючи на дітей ? все вимітали, і люди гинули як мухи…». Так згадує події 1933 року Віра Морозова, котрій на той час вже виповнилося 15 років. Вона проживала разом з родиною в Армавірі. Вона не єдина, хто писав про те, що голод в краї був створений штучно. Свідки страшних подій розповідали про масові обшуки будинків, заборони колгоспам робити будь-які резерви, про спеціальні загони, котрі вилучали всі запаси їжі.
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
Чинники занепаду української культури
Балачка зникає, молоде покоління не знайоме зі своїм історичним минулим, немає жодної телепрограми, жодних газет, видавництв, котрі б випускали книги українською мовою. Така ситуація зараз склалася на Кубані. Проте російські дослідники продовжують стверджувати, що з української культурою на Кубані все гаразд.
Точніше, погляди російських дослідників розділилися: деякі з них вважають, що з українською культурою все добре ? вона розвивається і ніхто її не знищує, інші ж стверджують, що, дійсно, українська культура поступово зникає, але асиміляція відбувається не російською культурою, а масовою культурою суспільства споживання. Проте є факти, котрі свідчать, що все відбувається зовсім не так, як це хоче показати Росія.
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
Ми - українці! Неважливо де ми живемо, важливо, куди лине наша душа і серце
«УК» неймовірно пощастило знайти безцінний скарб української душі. Абсолютно випадково ми зустріли на Кубані справжнього українця. Людину, яка вважає себе козаком і ззовні, і всередині. Незвична розмова із вкрай незвичним чоловіком. Далі найцікавіше…
«УК»: Доброго дня, пане Дмитре! Розкажіть, будь ласка, хто Ви і звідки?
Дмитро Соткін: Слава Україні, сестро! Назвали мене Дмитром, по батьку Соткін, живу в Краснодарі. Ким працюю не буду казати, аби не засміяли потім за мою славу. Але працюю добре, ніхто не скаржився поки що (сміється). А родом я із України, як майже усе населення нашої славної Кубані.
«УК»: Але Ви якось не схожі на простого кубанця і розмовляєте не російською…
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
Українська культура на Кубані: проблеми та шляхи вирішення
Павло Єфремов з Краснодару разом з Олександром Данильченко-Водолазьким, істориком-краєзнавцем з Адигеї, є засновниками сайту prosvita.ucoz.ru ? одного з перших Інтернет-ресурсів, присвячених українській культурі на Кубані. Спеціально для «Української Кубані» вони розповіли про те, які проблеми в цій галузі існують сьогодні та чи є шляхи їх вирішення, чи робить щось влада для відродження культури і чи взагалі потрібно це кубанському населенню.
«Українська Кубань»: Що надихнуло Вас на створення сайту, присвяченого українській культурі?
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
Международная научная конференция «Кубань - Украина: вопросы историко-культурного взаимодействия» в Краснодаре
10-11 мая 2013 года в Краснодаре работала международная научная конференция «Кубань - Украина: вопросы историко-культурного взаимодействия». Это уже девятый по счету научный форум под таким общим названием. Его организаторами выступил ряд научных и общественных организаций двух братских славянских стран, в том числе Международная ассоциация украинистов, Институт искусствоведения, фольклористики и этнологии им. М. Рыльского Национальной Академии наук Украины, Краснодарская краевая общественная организация «Содружество Кубань - Украина», Кубанское отделение Научного общества имени Шевченко и Межрегиональная общественная организация «Научное общество украинистов им. Т. Г. Шевченко». Основная заслуга в том, что конференция состоялась и прошла на должном уровне, безусловно, принадлежит председателю содружества «Кубань-Украина» Ирине Михайловне Скибицкой и ее помощникам.
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
На свято Покрови Пресвятої Богородиці сповниться 200-років лауреатові Національної премії України Кубанському козачому хору
Юбилейные торжества пройдут чередой российских и зарубежных гастролей. К юбилею разрабатываются уникальные концертные программы, готовятся к выпуску новые диски, книги, нотные сборники.
Одним из самых грандиозных проектов, приуроченных к 200-летию Кубанского казачьего хора, является музыкально-театрализованная постановка под рабочим названием «Большая казачья история». Идея принадлежит художественному руководителю и генеральному директору коллектива народному артисту России и Украины профессору Виктору Гавриловичу Захарченко. Режиссер-постановщик – главный балетмейстер Кубанского казачьего хора Валерий Анучин. Спектакль в двух действиях и восьми картинах посвящён жизни казаков Запорожской Сечи, истории их переселения на Кубань и особенностям взаимоотношений казаков с коренными народами Северного Кавказа. Сенсационным проектом уже заинтересовался американский продюсер Саша Воск.