Вісник (Краснодар)

Як відреагувала влада Краснодара на вшанування 206-ої річниці Тараса Шевченка

9 березня українці в усьому світі відзначали 206-ту річницю з дня народження великого Кобзаря. Про те, як це було в Краснодарі, і як підло відповіла на вияв любові і пошани до генія українського народу місцева влада, розповів на сторінці  «Співдружність Кубань – Україна» у Facebook краснодарський  історик Анатолій Авраменко:

«9 березня 2020 року у Краснодарі, в День народження Шевченка, о 12 годині ми прийшли з квітами до нашого Кобзаря... З нами були співробітники Генерального консульства України у Ростові-на-Дону. Ніяких політичних гасел не було. Тільки квіти, привітання, слова про творчість Шевченка… В цей час нібито випадково поруч з нами по вулиці Шевченка проїхав великий «автозак» з великим надписом «ФСИН» («Федеральная служба исполнения наказаний»). А ми якби цього не помітили.

Логотип сайту 'Кубань Українська'
Логотип сайту 'Кубань Українська'

Інтерв'ю на вулицях столиці України

Запитання до інтерв'юйованих: «На Кубані (Росія) проживає велика кількість етнічних українців, проте російський уряд відмовляється будувати там українські школи. Що ви думаєте з цього приводу?»

Ім'я: Ірина

Вік: 59 років

Професія: пенсіонерка

«Я вважаю, що це неправильно. Якщо там є українці - вони повинні мати право на освіту рідною мовою»

Корінний кубанець Сергій Бондарев
Корінний кубанець Сергій Бондарев

Козацька культура жива й поза межами своєї історичної батьківщини

Що ще на Кубані є українським, окрім мови, традицій, людей? Культура, - як основа, внутрішній стрижень будь-якого народу. Українська культура прийшла на кубанську землю разом із українським народом, і залишилася там на віки.

Традиційні ремесла, що сьогодні існують на Кубані, істинно українські. Про це свідчать як історичні дані, так і сучасні кубанці. Корінний кубанець, нащадок представників славного запорізького війська, Сергій Бондарев розповів нам про те, що навіть не знаючи української мови й не розмовляючи «балачкою», цікавиться історією своєї батьківщини, активно займається ковальством та малюванням, а також є організатором цьогорічної виставки народних ремесел Кубані.

Найбільш читані книги серед школярів Кубані - 'Енеїда' та 'Кобзар'
Найбільш читані книги серед школярів Кубані - 'Енеїда' та 'Кобзар'

Як це було на Кубані

Політика коренізації була маніпулятивним ходом правління радянського центру, вважають історики. Неоднорідна в національному плані Кубань зазнала саме українізації. Як вона впроваджувалась у різних сферах життя краю, 900 тис. населення якого складали українці, історія не приховує.

У 1925 році Микола Міхновський вчителював у станиці Полтавській. Провадив свою роботу український самостійник не лише щодо таблички множення. Він «чуйним і одночасно твердим, переконливим і одночасно наказуючим голосом закликав ... студентів віддати всі сили ідеї національного відродження ... Затамувавши подих, з напруженою увагою слухали студенти ці віщі слова, які падали, немов животворяща волога, на засохлий родючий ґрунт», - констатує сайт хутора Протічки.

Голод 30-х років змінив історію Кубані, як і всієї України
Голод 30-х років змінив історію Кубані, як і всієї України

Радянська влада досягла поставлених цілей

У результаті голоду в 1930-ті роки змінилася історія Кубані. Тоді загинули сотні тисяч людей, більшість з яких складали саме українці. Деякі російські дослідники продовжують стверджувати ніби цей голод був випадковим і радянська влада не мала змоги нічого зробити, але факти свідчать зовсім про протилежне.

«Штучно зробив Сталін цей голод! Забрали все в людей дочиста, повимітали все до останнього зернятка, незважаючи на дітей ? все вимітали, і люди гинули як мухи…». Так згадує події 1933 року Віра Морозова, котрій на той час вже виповнилося 15 років. Вона проживала разом з родиною в Армавірі. Вона не єдина, хто писав про те, що голод в краї був створений штучно. Свідки страшних подій розповідали про масові обшуки будинків, заборони колгоспам робити будь-які резерви, про спеціальні загони, котрі вилучали всі запаси їжі.

Логотип сайту 'Кубань Українська'
Логотип сайту 'Кубань Українська'

Чинники занепаду української культури

Балачка зникає, молоде покоління не знайоме зі своїм історичним минулим, немає жодної телепрограми, жодних газет, видавництв, котрі б випускали книги українською мовою. Така ситуація зараз склалася на Кубані. Проте російські дослідники продовжують стверджувати, що з української культурою на Кубані все гаразд.

Точніше, погляди російських дослідників розділилися: деякі з них вважають, що з українською культурою все добре ? вона розвивається і ніхто її не знищує, інші ж стверджують, що, дійсно, українська культура поступово зникає, але асиміляція відбувається не російською культурою, а масовою культурою суспільства споживання. Проте є факти, котрі свідчать, що все відбувається зовсім не так, як це хоче показати Росія.

Логотип сайту 'Кубань Українська'
Логотип сайту 'Кубань Українська'

Ми - українці! Неважливо де ми живемо, важливо, куди лине наша душа і серце

«УК» неймовірно пощастило знайти безцінний скарб української душі. Абсолютно випадково ми зустріли на Кубані справжнього українця. Людину, яка вважає себе козаком і ззовні, і всередині. Незвична розмова із вкрай незвичним чоловіком. Далі найцікавіше…

«УК»: Доброго дня, пане Дмитре! Розкажіть, будь ласка, хто Ви і звідки?

Дмитро Соткін: Слава Україні, сестро! Назвали мене Дмитром, по батьку Соткін, живу в Краснодарі. Ким працюю не буду казати, аби не засміяли потім за мою славу. Але працюю добре, ніхто не скаржився поки що (сміється). А родом я із України, як майже усе населення нашої славної Кубані.

«УК»: Але Ви якось не схожі на простого кубанця і розмовляєте не російською…

Логотип сайту 'Кубань Українська'
Логотип сайту 'Кубань Українська'

Українська культура на Кубані: проблеми та шляхи вирішення

Павло Єфремов з Краснодару разом з Олександром Данильченко-Водолазьким, істориком-краєзнавцем з Адигеї, є засновниками сайту prosvita.ucoz.ru ? одного з перших Інтернет-ресурсів, присвячених українській культурі на Кубані. Спеціально для «Української Кубані» вони розповіли про те, які проблеми в цій галузі існують сьогодні та чи є шляхи їх вирішення, чи робить щось влада для відродження культури і чи взагалі потрібно це кубанському населенню.

«Українська Кубань»: Що надихнуло Вас на створення сайту, присвяченого українській культурі?

Председатель Краснодарской краевой общественной организации 'Содружество Кубань-Украина' Ирина Скибицкая
Председатель Краснодарской краевой общественной организации 'Содружество Кубань-Украина' Ирина Скибицкая

Международная научная конференция «Кубань - Украина: вопросы историко-культурного взаимодействия» в Краснодаре

10-11 мая 2013 года в Краснодаре работала международная научная конференция «Кубань - Украина: вопросы историко-культурного взаимодействия». Это уже девятый по счету научный форум под таким общим названием. Его организаторами выступил ряд научных и общественных организаций двух братских славянских стран, в том числе Международная ассоциация украинистов, Институт искусствоведения, фольклористики и этнологии им. М. Рыльского Национальной Академии наук Украины, Краснодарская краевая общественная организация «Содружество Кубань - Украина», Кубанское отделение Научного общества имени Шевченко и Межрегиональная общественная организация «Научное общество украинистов им. Т. Г. Шевченко». Основная заслуга в том, что конференция состоялась и прошла на должном уровне, безусловно, принадлежит председателю содружества «Кубань-Украина» Ирине Михайловне Скибицкой и ее помощникам.

Народний артист України, професор Віктор Захарченко
Народний артист України, професор Віктор Захарченко

На свято Покрови Пресвятої Богородиці сповниться 200-років лауреатові Національної премії України Кубанському козачому хору

Юбилейные торжества пройдут чередой российских и зарубежных гастролей. К юбилею разрабатываются уникальные концертные программы, готовятся к выпуску новые диски, книги, нотные сборники.

Одним из самых грандиозных проектов, приуроченных к 200-летию Кубанского казачьего хора, является музыкально-театрализованная постановка под рабочим названием «Большая казачья история». Идея принадлежит художественному руководителю и генеральному директору коллектива народному артисту России и Украины профессору Виктору Гавриловичу Захарченко. Режиссер-постановщик – главный балетмейстер Кубанского казачьего хора Валерий Анучин. Спектакль в двух действиях и восьми картинах посвящён жизни казаков Запорожской Сечи, истории их переселения на Кубань и особенностям взаимоотношений казаков с коренными народами Северного Кавказа. Сенсационным проектом уже заинтересовался американский продюсер Саша Воск.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка