Друк
Розділ: Вісник (Краснодар)

Сочі гербЗавершився 5-річний цикл експериментальних лабораторій традиційної культури українців  Росії 

Щороку в кінці вересня в Лазаревський центр української культури з усіх усюд неосяжної Росії приїжджали керівники українських самодіяльних хорових колективів, майстри декоративно-прикладного мистецтва, хореографи, спеціалісти, які вивчають український культурний спадок на теренах Федерації. Географії учасників заходу можна позаздрити. Це Сибір і Урал, Поволжя і Карелія, звичайно, Північний Кавказ і Кубань. На нашу "периферію" прибували і учні з Санкт-Петербурга і Підмосков'я. От і цього року в Лазаревське прибули представники Уфи, Владикавказа, Пушкіно, Волгограда, Анапи, Омська, Краснодара, Нижнього Новгорода, Ярославля. Важливо, що багато з них буває на кубанському Причорномор'ї кожного року, а, значить, лабораторія уникає повторів, і її учасники з року в рік знаходять тут щось нове, цікаве і привабливе. 

Багато в чому це залежить від спеціалістів, що приїжджають до північнокавказького курорту з материзни - України. Це знані люди, особистості в царині українського народознавства та народного хорового співу. Варто назвати хоча б два імені: Василь Скуратівський і Петро Андрійчук. На жаль, цього року Василь Тимофійович через хворобу приїхати не зміг, а Петро Олександрович знову проводив практичні і теоретичні заняття, як на базі місцевого хору "Покуть", так і безпосередньо з учасниками лабораторії. Разом з ним працював і його колега по Київському університету культури і мистецтва І. Г. Синельников, який до того ж є керівником фольклорного колективу "Кралиця". Цікавим було порівняння паном Андрійчуком його колективу "Дарничанка" з "Кралицею", а значить підходів до роботи з хорами: "Якщо в мене ліс ухожений, майже парк, то у Івана Григоровича це гущавина, майже нетрі". Своїм перебуванням у Лазаревському і П.Андрійчук, і І.Синельников підтвердили високий рівень української вищої школи взагалі і свого університету зокрема.

ГлаголеваВперше до нас приїхали спеціалісти з Київського державного університету керівних кадрів культури і мистецтва. Професори кафедри теорії історії і практики культури Скнар Валентина Кирилівна та Борисова Тамара Борисівна теж провели заняття, а головне - вони переконалися в практичній необхідності проведення подібного заходу. Результатом їхньої діяльності стало вручення свідоцтв учасникам лабораторії про проходження курсів підвищення кваліфікації. Особливо задоволеним від цього були ті, кому цього року треба підтверджувати чи підвищувати свій фаховий рівень, як Олексій Максименко з Холмської чи Лариса Орешкіна з Волгограда. Зважаючи на підписані документи між Україною і Російською Федерацією про взаємне визнання освітніх документів, багато людей позбавились зайвих турбот.

Як уже зазначалось, під час творчої лабораторії проводяться заняття і майстрами, які не просто роблять чи виготовляють вироби своїми руками, а дійсно творять. Вразила своєю заповзятістю прекрасний майстер Наталя Глаголєва з Волгограда. Вона зібрала в свою колекцію вироби, які колись були буденними в сільських хатах. Тепер їх можна побачити в музеях чи етнографічних колекціях, а технологія виготовлення призабута. Пані Наталя повернула нас до цього багатства, яке, бувало, виготовлялося з вторинної сировини (одіяло з клаптиків і т. і.). А як тепло серед такого начебто невартісного багатства. Та ще й коли його представляє українська красуня з Волги. Знову порадував усіх прекрасний гончар Олексій Максименко. Його роботи завжди носять яскраво-виражену українську сутність. Гостя з України Валентина Галкіна продовжила традицію витончених робіт з соломки, що розпочала її землячка п. Н. Кравчук. Волинянка показала неперевершені вироби, які об'єднані технікою соломопластики. А ще всіх вразили твори художника-кераміста Юрія Дернового з Алушти. Це перша практика співпраці лазаревців з кримчанами. І вона виявилась напрочуд вдалою. Думаю багато людей чули про окарини-давні музичні інструменти з глини. Але Дерновий зміг розгадати таємниці древніх майстрів і, мабуть, все ж перевершити їх. Роботи Юрія настільки мініатюрні, що ніколи б з першого погляду не можна було б і подумати, що з манюсінького півничка чи зозульки можна видобути таку гамму звуків. Сам автор називає цей стиль ялтинським.

Кілька років експериментальну лабораторію традиційної культури українців Росії відвідує Генеральний консул України в Ростові-на-Дону Петро Павлович Андрієнко. Не став винятком і цьогорічний вересень. Петро Павлович ознайомив учасників заходу з новими домовленостями у сфері культури і освіти між Україною і Росією, надав деякі документи, що були цікавими присутнім. А ще пан Консул запропонував надалі проводити лабораторію під патронатом керівництва Південним федеральним округом РФ. Це важливо, виходячи з того, що п'ятирічний цикл проведення навчань закінчується. Всі учасники виступають за їх продовження. І тут основний тягар розв'язання цього питання лягає на ініціатора і організатора всеросійських українських творчих зібрань Ганну Олексіївну Гніденко. Віддамо належне і колишньому голові Об'єднання українців Росії Олександру Олексійовичу Руденку-Десняку, який "пробивав" фінансові питання в Міністерстві культури Російської Федерації. До речі, російське міністерство виявилось менш проблемним; "вибивати" 2636 гривень в українському міністерстві на фактично український захід в Росії було значно важче. Проблемою для українських чиновників було те, що поважні діячі української культури, професура столичних вузів і майстри приїдуть (з Ялти в Лазаревське?) загорати і відпочивати.

І все ж хотілося б звернутись до офіційних структур України з пропозицією відзначити роботу Ганни Олексіївни Гніденко державною нагородою України, відкидаючи при цьому розмови про негромадський статус українського центру в Лазаревському і тому подібне. Адже крім лабораторії в ЦНК кожного року виступали колективи з України: "Берегиня", "Дніпро", "Родина" та інші, а тепер дитячий ансамбль "Яворина" з Києва та театр-студія бойового гопака зі Львова. Завершився цьогорічний захід, що тривав цілий тиждень, величним і водночас щемливим концертом в яком взяли участь гості з Києва, Омська, Анапи і, звичайно, гостинні господарі - хор "Покуть" і Лазаревський центр української культури на чолі з заслуженим працівником культури України і Кубані Ганною Гніденко.

На фото: Наталя Глаголєва (Волгоград), Ганна Гніденко (Сочі) та Юрій Дерновий (Алушта) відкривають творчу лабораторію 2005 року.

Микола СЕРГІЄНКО,

представник товариства "Україна-Світ"

в Краснодарському краї

З відгуків про лабораторію

Большое спасибо организаторам лаборатории украинской национальной культуры. Получаем огромную помощь: по хоровому искусству, сценическому мастерству, теории культуры. Проводятся замечательные мастер-классы по декоративно-прикладному искусству. Большое пожелание чтобы лаборатория продолжала свою работу и в дальнейшем.

Елена Берендеева, 

г. Омск, ЦУК "Сірий клин"

Дорогі мої. Я не маю слів щоб висловити все те, що я почуваю після того, як тут побувала. Скількому я навчилася, скільки питань вирішила по своєму ансамблю, а який пісенний багаж везу з собою. Щиро дякую всім вам.

Лариса Орешкіна, 

м. Волгоград

“Вісник Товариства українців Кубані”

№ 4 (44) – 2005 р.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.