Уральський державний гірничий універстетКонституція України у центрі уваги українців Єкатеринбургу

Літні місяці у роботі Української національно-культурної автономії Єкатеринбургу раніше були періодом затишку, робота пожвавлювалася тільки в кінці серпня, коли  ми готовилися до святкування днів незалежності України. Цього року традиція порушена. 5-го червня у красивому актовому залі Гірничого університету ми святкували ювілеї наших ветеранів. Активістки УНКА продумали красивий сценарій, читали спеціально підготовлені вірші, співали. Все було придумано для конкретних людей, які нерідко приходили на вечір пригніченими власними турботами, а виходили окриленими.

Приємно було спостерігати за таким перемінами настрою. Як суттєво можна змінити настрій людей добрими словами, недорогими подарунками, повагою, усмішкою… Мені прийшлося написати багато грамот, які спеціально привіз із Києва. А для красивих душею людей теплі слова приходять самі собою. Бачив хвилювання людей, коли я зачитував нариси  про ветеранів УНКА, які були розміщені на сайті «Кобза-Українці Росії». Люди молоділи на очах.

А вже 28-го червня громада зібралася щоб відзначити день української Конституції. Основну доповідь доручили зробити мені. Я вирішив розширити тему: розказати про всі конституційні акти, починаючи з Конституції Пилипа Орлика, який був соратником гетьмана Івана Мазепи, а потім, змінив його на цій посаді. У мене в руках були листи Пилипа Орлика, які були звернені до лідерів європейських держав того часу. Переклад із французької був зроблений моїм колегою зі Львівського університету професором Густавом Цвенгрошем. В цих листах дивує актуальність проблем України 200-літньої давності  і  їх схожість із сьогоднішніми.

Потім була Конституція УНР, УРСР і, нарешті, незалежної України. Найбільш детально зупинився на статтях Конституції 1996 року, які торкаються прав людини. Навряд чи існує така детальність у цій сфері в конституціях інших держав. Сучасна Конституція України, якщо не торкатися суттєвих поправок, внесених в тривожні дні грудня 2004-го року, одна із самих прогресивних. Вона продовжила демократичні традиції минулого. Багато питань виникло у слухачів після того, коли я зачитав статтю, у якій йдеться про необхідність підтримки Україною своєї діаспори. «Чому у  Києві тільки говорять про підтримку, але не виділяють навіть вже обіцяного?» - запитували люди. Прийшлось пояснювати ситуацію, яка склалася в уряді України підчас кризи, коли був змушений піти у відставку міністр іноземних справ Борис Тарасюк, а всі його гуманітарні  програми перестали фінансуватися міністром фінансів Миколою Азаровим.

Не продумані до кінця поправки у Конституцію України, прийняті поспіх в напруженій кризовій ситуації, як виявилося пізніше, стали причиною тривалого протистояння всіх гілок влади у державі. Найбільшу користь при цьому хотів мати голова Верховної Ради, який взяв на себе роль арбітра, роздавача власних повноважень. На жаль ці повноваження явно перетікали тільки в одному напрямку, що різко порушувало рівновагу у владних структурах. Консервативні сили підключили корупційні механізми тиску на депутатів, що загрожувало реваншем колишніх кланово-олігархічних сил, які ще недавно програли президентську  кампанію. Треба віддати належне, перш за все,  Президентові України Віктору Ющенку, який проявив принциповість і був послідовним. Розумну позицію, в кінці кінців, зайняв і прем’єр-міністр Віктор Янукович  і тільки голова ВР Олександр Мороз робить усе, щоб залишитися при владі, пробує зупинити історію. Сьогодні очевидно для всіх, що єдиним виходом із кризи мають бути дострокові вибори Верховної Ради, які назначені на кінець вересня.

Якою має бути Конституція України? Нелегке запитання. Очевидно, що маючи тисячолітню демократичну традицію, Україна прийде до парламентсько-президентської форми правління. Але чи потрібна вона сьогодні, коли держава на перехідному етапі? Коли ситуація нагадує казку про лебедя, рака і щуку. Вирішити питання може тільки український народ на референдумі. Бо, як кажуть, демократія має багато недоліків, але ще ніхто не придумав нічого кращого.

Мало написати демократичну Конституцію, важливо зробити її «священною коровою», створити правове поле у державі. А з цим, як виявилося, до ідеалу ще дуже далеко і недавня криза проявила це у повній мірі. Але, констатуючи цей факт, не можу погодитися з багатьма російськими і деякими українськими політологами, які дуже негативно оцінювали недавню кризу, пов’язану із розпуском парламенту України. На мій погляд криза  проявила всі болючі місця державної влади і привела, в кінці кінців, до оздоровлення української влади і суспільства в цілому. У якійсь мірі українська влада отримала уроки прецедентного права, виходячи із складних ситуацій, які неоднозначно можна було трактувати з позицій права в умовах паралізованого Конституційного суду. Приємно було констатувати єдність всіх гілок влади у невикористанні зброї для вирішення виникаючих проблем.  Єдиний інцидент, який виник у протистоянні навколо Генеральної прокуратури коли нібито роздавалась зброя, викликав необхідну реакцію  Президента України. На це звернули увагу і європейські структури. І чи не тому захворів  міністр внутрішніх справ України, який був причетний до цього інциденту.

На мій погляд правове поле України після недавньої кризи покращало.  Суспільство стало більш прозорим, воно більше стало мислити правовими категоріями, а прості громадяни починають розуміти свою відповідальність за те, що робить влада. Криза показала хто є хто у державі. Звичайно, криза, яку можна назвати також конституційною, мала і негативні наслідки, але важливо  те, що вона мало впливала на економіку країни, про що свідчать показники росту ВВП за перше півріччя. Даремно погрожував опозиції Микола Азаров, акцентуючи на негативному впливі урядової кризи на роботу промисловості і сільського господарства. В умовах ринку чим менше державний чиновник «піклується» про промисловість, тим краще вона розвивається. Хоча, без сумніву, треба признати, що весняні події в Україні не добавили їй інвестиційної привабливості.

Тепер будемо чекати результатів нових виборів. А як зміниться Конституція держави? Це буде вирішувати український народ. Добре було б якби йому не заважали зовнішні сили.

На світлині: Уральський державний гірничий універстет.

Стефан ПАНЯК,

голова Української національно-культурної

автономії міста Єкатеринбургу,

член Президії УВКР, професор

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка