Друк
Розділ: Вісті (Єкатеринбург)

Голова Української національно-культурної автономії міста Єкатеринбургу Стефан ПанякУральскі українці відсвяткували День Незалежності України

«В своїй хаті - своя правда!» – сказав колись наш геній Тарас Шевченко. Своєї хати українці довго не мали. Скільки себе пам’ятаю – стільки чув про те, що національно-визвольна боротьба потрібна всім народам, крім… українського. Але боротьба за  свою суверенну державу ніколи не вщухала. Вона тягнулася на протязі століть. Щоб витравити ідею незалежності наш народ переселяли, влаштовували голодомори, перемішували з іншими етносами, вбивали кращих синів – його провідників. Ідея незалежності жила. Бо тяга до волі чи не головна риса українського народу, який у цьому відношенні готовий доходити до крайності. Згадаймо недавній фільм про батька Нестора Махна – провідника анархізму. Для нього і його людей власна і національна свобода – понад усе! Цього не розуміли наші сусіди. Не втратив тяги до волі народ в кінці ХХ-го сторіччя. Про це яскраво свідчать результати референдуму 1991 року, коли більше 90 відсотків населення сказали незалежності «Так!». Але до сих пір спостерігаємо спроби імперських сил повернути колесо історії назад. Уважно слухав усі новини на центральних каналах російського телебачення:  про велике свято в Україні інформації не було. Але це вже не погано, бо ще кілька років тому в московській газеті «Россія», наприклад, про цю подію була стаття  під назвою «Воздух свободы дурно пахнет».

Час робить своє – Україна повільно, але вперто утверджує свій суверенітет. Народ зумів зберегти себе серед світової спільноти, на політичній карті світу є держава Україна. А значить є реальний  шанс зберегти свою мову і культуру. Сьогодні вже можемо говорити про деякі здобутки цієї держави: політична еліта навчилася по-європейськи виходити із гострих конфліктів, присутні суттєві ознаки демократії, є вільна преса, майже нема проявів фашизму і міжнаціональної ворожнечі.

І хоч недоліків у цієї молодої держави більше, ніж досягнень, важливо інше: маємо позитивні тенденції розвитку, а це вселяє у людей надію на майбутнє. Може тому поволі міняється на краще демографічна ситуація? Ріст ВВП тут сьогодні один із самих високих у Європі. Покращується загальний рівень життя людей, хоча і жалітися вони по давній звичці не перестали. 

Відмічаючи свято Незалежності не маємо права не згадати всіх попередників, які віддали своє життя за те, що сьогоднішні покоління мають можливість жити у власній державі. Надто багато крові було пролито за свободу. Бо дехто може сказати що незалежність дісталася як подарунок долі… Такі думки хотів я донести до слухачів в офіційній частині зібрання, яке пройшло 24-го серпня у «Домі миру і дружби» міста Єкатеринбургу і було присвячене 16-й річниці Незалежності.

Після літньої перерви члени товариства обмінялися враженнями про ситуацію в Україні, говорили про наступні позачергові вибори до Верховної Ради. Висловитися мали можливість усі: і комуніст Михайло Вишницький, і його «вічний опонент» Федір Циця. Але у всіх звучало побажання успіхів і благополуччя українському народу.

Комуніст Михайло Вишницький у свої 83 роки з дитинства запам’ятав і завжди цитує вислів своєї матері: «Живу я тут, в Росії, але серце моє завжди в Україні!». З саме таким принципом живе тут його опонент Федір Циця. Доброзичливими і щирими виглядали поздоровлення наших гостей, серед яких були представники «партії влади». Поздоровлення від українського Посольства і Генерального Консульства у Тюмені зачитав перший секретар Посольства України в РФ, керівник Торговельно-економічної місії в Єкатеринбурзі Ігор Алентьєв.

Серед наших гостей цього разу були заслужені артисти України Людмила Бойченко та Ігор Славін, які разом із нашими любителями готують великий концерт для жителів столиці Уралу в кінці вересня. В концерті будуть співатися українські і російські пісні. Надіємося, що на концерт прийдуть керівники області і міста. Як всі інші свята, не обійшлося без концерту і цього разу. Не знітилися перед знаменитостями учасники нашого ансамблю «Дніпряни», вони заспівали першими, потім співали професіонали. Мені здалося, що наші гості увійшли в нашу громаду як у близьку сім’ю. На жаль регіональна преса, спостерігаючи ситуацію на московському Олімпі, перестала реагувати на такі події. А жаль, Україна, найбільша по території європейська країна живе і залишається чи найближчою  для Росії в усіх аспектах державою, з якою треба вже сьогодні будувати добросусідські,  взаємовигідні і рівноправні  відносини. На мій погляд, цього давно чекають прості люди в обох державах.

Учасники ансамблю уральських українців «Дніпряни»

На світлинах: Голова Української національно-культурної автономії міста Єкатеринбургу Стефан Паняк. Учасники ансамблю уральських українців «Дніпряни».

Стефан ПАНЯК,

голова УНКА м. Єкатеринбург,

член Президії УВКР, професор.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.