В. МанжосГолова Національно – культурної  автономії українців Камчатки Віктор Васильович Манжос відмітив своє 55-річчя

Ювілей - це завжди привід оглянутися на пройдені роки, замислитися з чого починався славетний шлях, намітити нові вершини.

Все починається з родини. Народився він 10 серпня 1950 року на Сумщині в селищі Свіса Ямпольского району, в родині робітників. Батько його - Василь Євтійович пройшов Бухенвальд - потрапив туди 16-літнім хлопчиськом. Концтабір звільнили американці; усі старші, відсиділи в сталінських таборах, втратили нагороди і звання. Мати його Марія Єгоровна - з роботящої селянської родини. Пристрасть до навчання у Віктора - від батьківського кореня: батько в школі був відмінником, можливо, він реалізував би свої здібності якби був час інший, та не було б Бухенвальда…

Після закінчення Одеського морехідного училища Міністерства рибної промисловості СРСР 20-річний Віктор Манжос у 1970 році попав на Камчатку, якій вже віддав 35 років свого життя і творчої, совідданої праці. З 1970 по 1991 роки працював в Управліннях “Океанрибфлоту” та “Рибхолодфлоту” на різних промислових судах рибного флоту: рефрижераторним машиністом "Океанрибфлоту", потім продовжив рефрижераторним механіком. Одночасно вчився у Всесоюзному юридичному заочному інституті. Був громадським інспектором обкому профспілок працівників рибного господарства. У 1976 закінчив юридичний інститут. Але не заспокоївся на досягнутому і продовжив навчання у Владивостокському Дальрибвтузі, який закінчив у 1986 році. У 1978 перейшов у БРХФ. Працював практично на всіх проектах судів рибного флоту, заробивши диплом механіка 1-го розряду. Цим чимало пишається: його диплом прирівнюється до диплома капітана дальнього плавання. У 1978 році він прийшов працювати в базу "Рибхолодфлот" механіком-наставником по холодильних установках. Із цього моменту його служба стає кращою серед баз флотів - вона діє без збоїв, і якщо трапляються небезпечні ситуації, виходить із них швидко, без втрат.

Працюючи у морі і в Управлінні на берегу завжди займався суспільною роботою. Обирався депутатом Моховського ПМТ міста Петропавловськ - Камчатський 1986 - 1990 роках, обласної Ради 1991 - 1993 роках. У цей час працював у обласній Раді на постійній основі головою комітету по економічному розвитку. Тут з найбільшою очевидністю виявилися його якості лідера, уміння вирішувати питання грамотно, з перспективою на завтрашній день. Віктор Васильович переконаний: усе, що є цінного в душі людини, виростає в ньому тільки суспільно. Воно в роботі пліч-о-пліч із людьми, у яких віриш, у яких виховуєшся і яким сам виховуєш. З ним поруч багато друзів.

У гранично насиченій біографії цієї людини виділяється депутатський період. Потім у 1993 - 1994 роках Віктор Васильович працбював замісником керівника антимонопольного управління Камчатської області, директором Пенсіонного фонду. З 1998 року - керівник служби охорони праці. Зараз Віктор Васильович керує Навчальним центром, що готує фахівців до роботи у рибній промисловості, передає молодим свій неабиякий досвід, виховує, екзаменує, дає путівку у океан новому поколінню.

- Особистістю роблять знання, кваліфікація,  -  каже Віктор Васильович, - вони стимулюють духовні потреби. Чим вони ширше, тим більше ми вільні у своєму виборі, менше залежить від стереотипів, спадщина від яких у нас ще ох, як відгукується. Це не пишні слова. Це те, до чого я дійшов сам, проживши більше ніж піввіку. Жаль, час біжить так швидко...

У Манжоса, українця по національності, є й козацьке коріння. Тяга до батьківської мови й культури привела його на нову громадську роботу. В 1993 році був обраний керівником Українського земляцтва, потім заснували Регіональний український культурний центр "Дніпро", головою якого також був обраний Віктор Манжос. У 1998 році РКУЦ "Дніпро" заснував "Національно-культурну автономію українців Камчатки". В на конференції саме він був обраний першим головою НКАУ Камчатки. Обидві організації діючи. У 1996 році був заснований український хор "Дніпро" з 1998 р почала виходити газета "Батьківщина" - як вісник "української громади у газеті "Петропавловськ", а з 2000 році - газета зареєстрована і виходить раз у місяць, працює дитячий український недільний клас у міській школі № 7, почав працювати з 2004 р. самодіяльний театр "Мрія", вокальний ансамбль "Ласкаво просимо"…  Багато  років він керує камчатською діаспорою, і, як усе, за що береться, підняв її роботу на висоту. Усе, чого досягла українська діаспора Камчатської області, відбулося при Манжосі і при безпосередній його участі.

На Батьківщині, після поділу двох народів, він буває практично  щороку. Слово "поділ" Віктор Васильович не любить: у Росії живуть більше 20 мільйонів українців, вони втілюють у собі величезний шар слов'янської культури. І треба двом народам жити в злагоді й спокої.

Діяльність діаспори викликає великий інтерес в інших земляцтв. Коли національні діаспори Камчатки об'єдналися у організацію "Співдружність", вони обрали Віктора Васильовича своїм головою. На сьогодні до цієї регіональної некомерційної обласної організації входять 16 національних об'єднань.

Віктор Васильович Манжос був делегатом  декількох Міжнародних конгресів українців. Участь у роботі конгресів додала  роботі земляцтва новий напрямок - Віктор Васильович організовує для своїх земляків правову, методичну, консультативну допомогу в роз'ясненні законів і нормативних актів, прийнятих на Батьківщині. Це, як він вважає, важливо: збираєшся в  Україну - треба знати, із чим їхати. Не завжди ця допомога буде виявлятися безкоштовно: діаспорі теж треба заробляти кошти.

Життя, вважає Віктор Васильович, у нього задалася добре. Він не робив підлості, не ховався за чужі спини, не крав, не вибирав легкої дороги. Всі роки щодня здавав іспити на зрілість. Має три дипломи, два з них - без відриву від виробництва. Нагороджений грамотою Президента Росії і козацьким "Хрестом" 300 років заснування Камчатки. У минулому 2004 році став кавалером державної нагороди України - Президент України своїм указом нагородив його орденом "За заслуги" 3-ю ступеня...

У свої 55 років він виглядає значно молодше - наслідки натури й міцного сімейного тилу... Удома він, як і раніше, пізній гість, робота забирає без залишку.

Взагалі, нетиповий він якийсь голова, не вписується в сформовані рамки "усе до себе". Цінності для нього в іншому - здорові щоб всі були, щоб були мир і згода. А все інше - уже похідне від головного.

Коли і як людина стає особистістю? Віктор Манжос, вважає:

- Становлення особистості, як я думаю, пов'язане з подоланням труднощів - я багато таких людей зустрічав й у морі, й на березі. Часто цьому сприяють важкі пошуки відповіді на питання, самостійні рішення складних завдань. Адже що пригадується насамперед? Те, що важко вирішувалося. А те, що легко - проходило як би повз свідомість, у пам'яті не осідало, не виховувало ні волі, ні розуму.

З днем народження, любий наш пане голово! Довгих Вам років та міцного здоров'я, щоб вистачило на усі Ваші славетні діла, щоб втілили усі задумки. А ми з свого боку в усьому Вам допоможемо. Терпіння і розуміння Вашій родині. Дай Боже, щоб тил завжди залишався таким надійним, щоб завжди чекали вдома й з розумінням ставилися до ваших численних справ.

Міцного здоров'я, щастя й благополуччя бажає вам вся українська громада Камчатки. Подальших успіхів у роботі, втілення в життя всіх надій і намічених планів. Прийміть самі щирі побажання. Ви внесли неоціненний вклад у справу становлення камчатської діаспори, її розвитку й процвітання. Нехай у Вас ніколи не висихають оптимізм, спрага вірити, любити мріяти! Нехай Вам завжди зігрівають душу тепло домівки й відданість друзів. Ми вдячні вам за високий професіоналізм, самовідданість, працьовитість, відповідальність.

Тамара СТУПIНА.

“Батьківщина”

серпень 2005 р.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка