В останні місяці 2004 року до подій в Україні було привернуто увагу всього світу

В останні місяці 2004 року до подій в Україні було привернуто увагу всього світу.

 

Зухвале і грубе фальшування результатів 2-го туру виборів Президента України стало причиною народного протесту, який розпочався 22 листопада 2004 року на Майдані Незалежності в Києві. Цей масовий протест одержав назву Помаранчевої (оранжевої) революції. В ній взяло участь не менше ніж півтора мільйона жителів Києва та чимало громадян з інших міст і сіл більшості регіонів України. В центрі Києва  стихійно виникло наметове містечко, в якому стали  жити учасники акції громадського протесту.

Світове українство з неослабною увагою слідкувало за розвитком подій в Україні і рішуче виступало проти порушення чинною владою норм демократії і законності при проведенні президентських виборів в Україні. Особливу хвилю протестів викликало фальшування результатів 2-го туру виборів на користь провладного кандидата  в Президенти України. Це фальшування було настільки зухвалим і грубим, що його помітили всі, хто уважно слідкував за ходом підведення підсумків результатів голосування 21 листопада 2004 року. Автор цих рядків перебував  в той час на Камчатці і аналізуючи хід підрахунку голосів по регіонах України, що подавався  погодинно російськими ЗМІ, побачив фальсифікацію підсумкового результату виборів після інформації про те, як проголосувало населення Києва ( більше 75 відсотків голосів киян було віддано кандидату в Президенти України Віктору  Ющенку)  і яким виявився остаточний результат.

Фальшування підрахунку голосів виборців на користь кандидата  в Президенти України Віктора Януковича становить більше двох мільйонів голосів, це має документальне підтвердження в матеріалах, поданих до Верховного Суду України  представниками кандидата Ющенка В. А. разом   з оскарженням  незаконного рішення Центральної виборчої  комісії від 24 листопада 2004 року.

Обурення і гнів привели на Майдан Незалежності та Хрещатик жителів Києва відразу ж після відверто нахабного проголошення колишнім головою ЦВК Сергієм Ківаловим  перемоги кандидата Януковича В. Ф. на президентських виборах  в Україні з перевагою у 700 тисяч голосів.  

    Потім до протестуючих киян приєдналися люди, які приїхали з усіх регіонів України. Народний протест підтримали артисти і спортсмени, науковці і освітяни, студенти і старшокласники, більшість інтелігенції Української держави. Незважаючи на сніг і мороз, свідомі громадяни України активно протестували проти обману і фальсифікацій, вимагаючи від влади скасувати незаконне рішення ЦВК.

І цей безперервний десятиденний мирний протест народу злякав діючого в той час Президента  Кучму Л. Д., він втратив контроль над ситуацією в державі. Чинний в ті дні прем’єр Кабінету  міністрів України Янукович В. Ф. вимагав застосування сили для придушення революції, підрозділам внутрішніх військ навіть були роздані набої, але Кучма Л. Д. не наважився віддати злочинний наказ про застосування зброї проти неозброєних людей на Майдані, біля будинків Кабміну та адміністрації Президента.

Гостру кризу влади в Україні було подолано завдяки зусиллям Верховної Ради на чолі з Володимиром Литвином і посередництву Ради Європи та керівників Польщі, Литви, деяких інших відомих політичних і громадських діячів. Верховний Суд України  розглянув скаргу представників кандидата Ющенка В. А. на фальшування ЦВК результатів  виборів Президента України 21 листопада 2004 року і на підставі поданих документів визнав результати 2-го туру  виборів недійсними.

Було прийнято рішення про переголосування 2-го туру виборів Президента України 26 грудня 2004 року. Верховна Рада України внесла зміни в Закон про вибори Президента України, затвердила новий склад ЦВК і ухвалила Закон про внесення змін до Конституції України. Ці зміни вступлять в дію у вересні 2005 року і відтоді Україна стане парламентсько-президентською республікою.

На заклик керівників Світового конгресу українців (СКУ)  для контролю за проведенням переголосування 2-го туру виборів Президента України 26 грудня 2004 року в Україну приїхало за власний рахунок декілька тисяч представників українських громад з усього світу. А всього в цей день на виборчих дільницях в Україні було більше 12 тисяч міжнародних спостерігачів. З Росії було більше 400  спостерігачів, в тому числі від українських громад на вибори приїхало більше 40 представників, вони мали посвідчення міжнародного спостерігача СКУ.   Таке посвідчення було оформлене і на мою особу. Доручили мені виконувати обов’язки спостерігача в 26-му виборчому окрузі (м. Дніпропетровськ) на виборчій дільниці № 45  з 24 по 27 грудня  2004 року.

Дільнична виборча комісія (ДВК) складалася з 16 чоловік – по 8 представників від кожного з кандидатів у Президенти України. Завдяки вмілому керівництву голови ДВК  Ільченка В. Є., комісія всі ці чотири дні працювала дружно, старалась ретельно дотримуватись всіх  вимог Закону  про вибори Президента України. Участь виборців в голосуванні на дільниці  №45 збільшилась 26.12.2004р. у порівнянні з голосуванням 21.11.2004р. на 3 відсотки і досягла 76,3 відсотка. Значно зменшилась кількість виданих відкріпних  посвідчень та голосування вдома – це  під час голосування 21 листопада було головним інструментом фальшування виборів. Звичайно, в процесі роботи ДВК були деякі недоліки та незначні помилки, які не впливали на волевиявлення виборців та результат підрахунку голосів. Ці недоліки прискіпливо фіксували спостерігачі від обох кандидатів. Але в цілому вибори на 45-й дільниці 26 виборчого округу в м. Дніпропетровську пройшли демократично і згідно з Законом про вибори Президента України. Більшість голосів виборців  на цій дільниці одержав кандидат Янукович В.Ф. – 52%, але порівняно з голосуванням  21.11.2004р. він набрав менше на 4% голосів, у кандидата Ющенка В.А. кількість голосів збільшилась на 6%. Опитування виборців, яке проводилось при виході з дільниці, показало – молодь переважно голосувала за Ющенка В.А., а старше покоління віддавало свої голоси Януковичу В. Ф. Такий результат виборів на дільниці можна розцінювати як ностальгію за колишнім  Союзом, коли Дніпропетровськ був одним з найважливіших індустріальних центрів СРСР і працівники оборонного комплексу мали пристойну зарплату та соціальні пільги. А молодь виявила незадоволення існуючою владою і пов’язує своє майбутнє з освіченим і інтелігентним Президентом України в особі Ющенка.

Подібні висновки зробили чимало міжнародних спостерігачів з виборчих дільниць південно-східних регіонів України під час прес-конференції в «Укрінформі»  28 грудня 2004 року в Києві. Як виявилось пізніше, репортажі з цієї прес-конференції вели багато телеканалів, бачили наші відповіді тележурналістам також і на Камчатці.

Підсумки виборів Президента України відомі зараз усім – з перевагою в 2.267.184 голоси виборців переміг Віктор Андрійович Ющенко (всього за нього проголосувало 15.115.712 громадян України). Світовою спільнотою вибори визнані демократичними і законними.

Цей вибір українського народу означає поступ України до демократичного і заможного майбутнього. В своєму привітальному виступі на Майдані Незалежності в Новорічну ніч 31 грудня 2004 року перед киянами та гостями столиці Ющенко сказав: Тринадцять років ми були незалежними, але лише тепер стали вільними! Україна буде  демократичною європейською державою!

Перебуваючи  разом з своєю родиною в ті години на Майдані, я відчув, яку могутню підтримку свого народу має Президент,  як вірять йому мільйони людей!

Листопадові та грудневі дні 2005 року змінили суспільну свідомість більшості українського народу. Події Помаранчевої революції викорінили «хохлів» та «малоросів» в Україні! У мого народу пропав комплекс національної меншовартості, що на протязі декількох останніх століть був нашим національним соромом. Люди, що пройшли через Майдан, вже ніколи не схилять голови перед будь-яким іноземним правителем. Вони самі стали господарями власної землі і долі, стали поважати самих себе і змусили інших ставитись до себе з повагою.

В Україні вже сформувалась справжня національна еліта. На неї покладене нелегке і відповідальне завдання вести народ України до кращого життя, до зміцнення і розвитку Української держави. Опиратись в більшості випадків ця еліта буде на молоде покоління українців, яке наочно продемонструвало перед усім світом свою національну свідомість і патріотизм.

Я побачив підтвердження цьому в очах молоді під час виконання Державного гімну на Майдані. Сотні тисяч молодих людей з гордістю голосно співали Гімн своєї Держави і це пробуджувало гордість за націю, надавало великих духовних сил не лише тим, хто його співав, а й усім, хто спостерігав за цим дійством. Сини мої відчувають гордість від того, що вони українці і від своєї безпосередньої причетності до цих історичних подій. І можна бути впевненим в тому, що їхнє покоління  зробить Україну сильною європейською державою.

Оцінюючи здалеку перші практичні кроки Президента України Ющенка В.А., необхідно відзначити, що він реалізує завдання по зміцненню рівноправних партнерських відносин з сусідніми державами, надаючи особливого значення добросусідським діловим відносинам з Росією. Отже українська громада Росії зобов’язана докладати всіх можливих зусиль для розвитку таких відносин, адже це необхідно народам Росії і України.

Валентин Пилипчук,

голова Камчатської профспілки льотчиків.

Камчатка – Україна – Камчатка.

 

На світлинах: Наша сім’я на Майдані Незалежності. Плакат із назвою міста Вишневе, що у Києво-Святошинському районі під Києвомі, зроблений моїми синами, які також приймали участь в Помаранчевій революції.

 

“Батьківщина “

№2 (48), лютий 2005 р.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка