Московська письменниця з Новомиргорода Ганна Баканова-Подурець
Московська письменниця з Новомиргорода Ганна Баканова-Подурець

Поетеса Ганна Баканова-Подурець про поїздку в рідну Кіровоградську область

У літературній вітальні московської Бібліотеки української літератури відбулася чергова зустріч  поетесою Ганною-Бакановою Подурець, яка творить українською і російською мовами, Й цього разу вона також стала своєрідним творчим звітом про її  нещодавню поїздку в рідну Кіровоградську область.

«Степова Еллада» (так назвав колись ці краї за їх особливу південну красу й стародавність історії відомий український поет Євген Маланюк) пов'язана з іменами таких корифеїв української та російської культури як брати Тобілевичі, поет і перекладач Арсеній Тарковський, письменник і державний діяч Володимир Винниченко, художник Олександр Осмйоркін...

Ганна Григорівна розповіла про духовні традиції своєї малої батьківщини, про незабутні зустрічі із земляками в Кіровограді та рідному її Новомиргороді, де письменниця побувала  разом зі своєю дочкою – оперною співачкою Юлією Араповою і талановитими онуками -  Олегом та Катрусею, прочитала нові вірші, представила свої книги, за які визнана гідною літературних нагород.

Із привітальним словом до поетеси виступив керівник Московської письменницької організації Союзу письменників Росії Володимир Бояринов, який вручив їй літературну премію імені О.С. Грибоєдова з медаллю "За вірне служіння вітчизняній літературі".

Чудесним доповненням до літературної частини програми став, як і під час кіровоградських зустрічей, концерт за участю дочки й онуків поетеси. Юлія Арапова із властивими їй артистичністю та вокальною майстерністю виконала арії з  російських, українських, італійських опер, а  маленькі, однак на очах - від виступу до виступу  - творчо зростаючі Катруся й Олег проспівали віночок українських народних пісень.

Так Степова Еллада знов постала на сцені великої зали Бібліотеки в образі не тільки своєї дочки Ганни Баканової-Подурець, але й її кровинок -  з роду вже росіян, які, однак,  вміють відчувати й розуміти культуру, мову  своїх українських предків.

Відомо, що у Москві чимало творчих родин, пов'язаних з Україною, що люблять українську пісню, і Бібліотека української літератури готова безоплатно надати їм сценічну площадку для концертів та творчих зустрічей. Із пропозиціями можна звертатися по тел.: 631-40-95, 631-34-17.

Віталій КРИКУНЕНКО,

ведучий літературної вітальні.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Онуки поетеси Катруся та Олег виконують українські пісні
Онуки поетеси Катруся та Олег виконують українські пісні
Виступає Юля Арапова
Виступає Юля Арапова
На вечір прийшла донька легендарного конструктора космічних ракет і кораблів доктор медичних наук Наталія Сергіївна Корольова
На вечір прийшла донька легендарного конструктора космічних ракет і кораблів доктор медичних наук Наталія Сергіївна Корольова
Праворуч - керівник Московської письменницької організації Спілки письменників Росії Володимир Бояринов
Праворуч - керівник Московської письменницької організації Спілки письменників Росії Володимир Бояринов

На світлинах: Московська письменниця з Новомиргорода Ганна Баканова-Подурець. Онуки поетеси Катруся та Олег виконують українські пісні. Співає Юлія Арапова. На вечір прийшла донька легендарного конструктора космічних ракет і кораблів доктор медичних наук Наталія Сергіївна Корольова. Праворуч - керівник Московської міської письменницької організації СП Росії поет Володимир Бояринов.

Додатково:

Росіяни у Кіровограді

У нашому місті тісно переплелися культури різних народів, що населяли територію нашого краю. Досить важливу роль у становленні та розбудові спочатку фортеці Святої Єлисавети, а потім і населеного пункту навколо неї відіграли росіяни. Відомі полководці, науковці, архітектори, високопоставлене дворянство, міщани, простий люд – кого тільки не заносила доля на просторі, не обжиті степи України, а згодом випестувала їх родюча українська земля. Всі вони залишили свій неповторний слід в історії нашого міста, а ми, нащадки, повинні зберегти цю історію, яка має чимало сумних дат та славетних звершень.

Тому і не дивно, що в Кіровограді, де багато російськомовного населення, етнічних росіян, активно діє відділення Всеукраїнської громадської організації «Російський рух України». Очолює його відома у місті журналістка, викладач Кіровоградського інституту розвитку людини «Україна» Валентина Бажан. Саме до неї ми і звернулись, продовжуючи серію публікацій про національно-культурні товариства, що діють у нашому місті.

– «Російський рух України» виник понад десять років тому в Львові, – зазначила Валентина Василівна. – Тоді російськомовні львів’яни та громадяни Росії, які мешкали у цьому місті, вирішили об’єднатись заради збереження російської культури та традицій, тієї історичної спадщини, що залишилась після здобуття Україною незалежності. Розпочали вони свою діяльність з того, що відкрили в цьому місті Російський дім імені Пушкіна.

У Кіровограді наша організація виникла майже одночасно із львівською. Тоді її очолював доцент педагогічного університету Андрій Перзеке, згодом – деякий час Лариса Позднякова, а тепер, вже чотири роки, – я.

Моє завдання як громадянина України – не дати пропасти російській мові та культурі в нашому місті. Адже в Кіровограді усі культурні, архітектурні та інші цінності створювались не лише українцями, а й представниками багатьох національностей, росіянами значною мірою.

Я не помилюсь, якщо скажу, що найкращий поет, якого виплекала наша земля, Арсеній Тарковський – єдиний російський поет, котрий увійшов у підручники Росії як представник окремого філософського напрямку в поетичній ліриці.

З року врік ми святкуємо день народження Олександра Сергійовича Пушкіна. Покладаємо квіти до пам’ятника цьому російському поетові, пропонуємо концертну програму школам та іншим навчальним закладам нашого міста й області.

Досить тривалий час працює просвітницький клуб «Російське слово». На його засіданнях ми пропонуємо нашим відвідувачам ознайомитись із творами російських митців, поетів та прозаїків, про творчість яких хотіли б дізнатись члени клубу. Проводили вечори, присвячені Олександру Вертинському, Володимиру Висоцькому, Олександру Блоку, Олександру Пушкіну. І приємно відзначити, що кількість бажаючих ознайомитися із творчістю цих видатних людей ніколи не зменшується, і завжди знаходяться все нові та нові прихильники. Несподівано повний зал зібрав вечір, присвячений Олександру Твардовському.

Свого часу, коли діяльність «Російського руху України» лише розпочиналась, ми виступили ініціаторами створення безкоштовних курсів української мови. Тоді була нагальна потреба добре опанувати українську мову, особливо у державних службовців. Таким чином ми хотіли допомогти нашим російськомовним кіровоградцям, до яких висувалась вимога на роботі користуватись державною мовою. Такі курси активно працювали протягом трьох років, але на сьогодні такої потреби вже немає.

– Частиною діяльності вашого «Руху» є проведення концертів, у яких активну участь бере вокальний колектив «Отрада» – досить відомий кіровоградцям своїм майстерним та колоритним виконанням російських народних пісень…

– Так, вокальний колектив «Отрада» став візитівкою нашої організації. До нього входять переважно люди похилого віку, які співають не тільки російські, а й українські, білоруські народні пісні. Керівник групи Клавдія Ореф’єва проводить досить велику роботу щодо поширення народної пісні, пісень військового періоду серед кіровоградців. Протягом місяця колектив дає чотири-п’ять концертів. Виступив він у госпіталі для ветеранів війни, інтернаті для престарілих, інших міських закладах, куди самодіяльних артистів запрошують. Останній такий виступ був під час акції «Ніч у музеї», де представили цілу концертну програму.

Кожних два роки у Кіровограді відбувається фестиваль національних культур «Степова веселка», на якому презентують свою творчість різноманітні колективи з усієї області. А наша «Отрада» – чи не найактивніший учасник цього мистецького заходу. Інші колективи вважають за честь співпрацювати з нашими виконавцями. Так, досить тривалий час ми діяли у тандемі з хореографічним колективом «Анюта». Зараз тісно співробітничаємо з шкільними дитячими хореографічними ансамблями «Вікторія» та «Надія».

Приємно відзначити, що до нашої організації приходять люди цілими сім’ями, де кілька поколінь є активними учасниками наших творчих колективів.

– Які ще напрямки діяльность вашої організації?

– Досить плідною є співпраця «Руху» з посольством та консульськими установами Російської Федерації. Завдяки їй наші діти неодноразово виїздили на канікули до Росії. Зокрема, подорожували по Золотому кільцю, їздили до Петербурга, Москви, інших визначних міст. Брали участь у Днях Росії, які проходили в Одесі, дитячі творчі колективи представляли Кіровоград у національно-культурних фестивалях, які відбувались в тій же Одесі, Миколаєві. Також діти членів нашої організації неодноразово були учасниками різноманітних літературних та культурних конкурсів, які проходили безпосередньо в Росії, виборювали там призові місця.

Безумовно, «Російський рух України» – організація, яка передбачає обов’язкове членство. Але усі наші заходи відкриті, ми залучаємо широке коло прихильників нашої справи, словом, усі, хто хоче добре знати російську культуру, мову та літературу – наші найбажаніші гості.

Так, одним з останніх наших заходів стало збирання російських книг. У нас є своя бібліотека російської класики, історичної та краєзнавчої літератури на російській мові. Зараз настав час, коли ми вже можемо поділитись книжками з іншими. Збираємо невеличкі бібліотечки і даруємо їх школам, іншим навчальним закладам, музеям. До інституту розвитку людини «Україна» ми передали близько двох тисяч томів російської, військової та мемуарної, а також розважальної літератури. Отримали бібліотечки учні Северинівської, Бережинської, Калинівської (Кіровоградського району), Зміївської (Ульяновського району), Злинківської (Маловисківського району) шкіл, а також кіровоградські школи №№ 30, 18, 6 та інші. Такі наші літературні подарунки отримали Педагогічна академія, Кіровоградський національний технічний університет, машинобудівний та торговельний технікуми, професійно-технічне училище № 4 й училище побутового обслуговування.

Досить багато книг ми передали місцевим бібліотекам – обласній науковій бібліотеці ім. Чижевського, обласній дитячій бібліотеці ім. Гайдара, бібліотеці для юнацтва ім. Бойченка. Аналогічні бібліотечки від нас отримали обласний краєзнавчий музей, міський музей Карпенка-Карого та Осмьоркіна. Зокрема, у музей Осмьоркіна ми передали книги 1953 року видання – року смерті цього видатного майстра пензля. Погодьтесь, що подібна література – досить велика рідкість, а ми зуміли роздобути такі видання.

Також туди ми передали колекцію путівників різними країнами, адже один із напрямків діяльності цього музею є вивчення розвитку архітектури, а де, як не у путівниках можна знайти найперші відомості про це.

Ця наша робота не припиняється, і вже зараз для передачі у нас накопичилось близько двох тисяч томів літератури.

Стосовно краєзнавчої роботи, яку також активно проводить наша організація. Ми плануємо видати книгу старих фотографій, які були зроблені у єлисаветградському фотоательє Бриля. Вони будуть описані з точки зору тих людей, які на них зображені, реалій життя дореволюційного міста. Хочемо достеменно вивчити внесок у розвиток Єлисаветградщини кількох дворянських родин – Кудашевих, які проживали у Малій Висці, Толстих (родинний маєток в Онуфріївському районі), архітектора Андрія Достоєвського (брата відомого російського письменника Федора Достоєвського), який спроектував Єлисаветград так як був спроектований Санкт-Петербург, – прямими та чіткими вулицями й кварталами. Словом, російська складова у нашому місті досить вагома, і все це треба дослідити, знати і цінувати.

– Чи підтримуєте ви зв’язки з нашими земляками в Росії?

– Доволі частими гостями у Кіровограді є визначні діячі російської культури, представники кіровоградського земляцтва в Росії, члени Спілки письменників Росії та інші. Зокрема, у травні керівник центру зв’язків з іншими державами Спілки письменників Росії Владислав Чеканов прочитав цикл лекцій для членів нашого товариства та студентів університету «Україна» про сучасну російську літературу. А дві наші землячки – уродженка Новомиргорода член Спілки письменників Москви лауреат премії ім. Чехова Анна Баканова–Подурець та її дочка, оперна співачка Юлія Арапова, провели концерт у музеї Осмьоркіна, де твори Баканової–Подурець переплітались із романсами, піснями й оперними аріями у виконанні Юлії Арапової. Наше земляцтво у Москві створило театрально-оперну студію «Київська Русь» імені братів Тобілевичів. А Юлія Арапова стала першою з тих наших земляків, хто подарував свою творчість кіровоградцям. На цей вечір приїхали друзі Баканової–Подурець з Новомиргорода. А батько відомого новомиргородця Олександра Жовни Юрій Жовна виконував на цьому вечорі українські пісні.

Це був справжній вечір україно-російської дружби. З теплими словами вітань до наших московських друзів звернувся голова Кіровоградського осередку Спілки письменників України Василь Бондар, зробив їм подарунок – видання творів кіровоградських авторів. У свою чергу Анна Баканова–Подурець передала своїм землякам чотиритомник власних віршів.

Варто згадати зустрічі кіровоградців з представниками родини Тарковських, які приїздили сюди для відзначення 100-річчя Арсенія Тарковського. Прибула солідна делегація з Росії. Я висловлюю велику вдячність заступнику голови обласної ради Якову Бондарю, який допоміг нам у проведенні цих днів пам’яті. Приїхала Марина Арсеніївна Тарковська, науковці, кінорежисери, актриса Маргарита Терехова, представники Міністерства культури Російської Федерації. Я дуже вдячна колективу нашого театру ім. Кропивницького, його головному режисеру Михайлу Ілляшенку за спеціально до цієї дати підготовлену виставу з творів Арсенія Тарковського. А наш відомий скульптор Віктор Френчко, працюючи над скульптурою Надії Тарковської, радився з Мариною Тарковською стосовно вигляду її прабабусі, на честь якої і був заснований всім відомий Хутір Надія.

Але і серед наших активістів є досить багато творчих особистостей. Хотіла б згадати художника Володимира Костанді, композитора поета та виконавця Сергія Симонова та інших. Ми пишаємося цими людьми, прагнемо донести їхню творчість до широкого кола кіровоградців. Адже основна мета нашого « Російського руху України» – зберегти російську культуру, мову на території нашого краю, що є однією зі складових нашої спільної багатонаціональної культури.

http://kr-rada.gov.ua/rosiani_kirovograd.html 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка