Дослідження

Бесіди з Борисом Ткаченком, автором першої в Україні документальної книги про Голодомор

Знайомтесь: Борис Іванович Ткаченко -  письменник, краєзнавець, етнограф, колекціонер українських старожитностей. Автор 11 книг, в т.ч. й першої в Україні про Голодомор ( «Під чорним тавром»), номінованої на Шевченківську премію. Лауреат літературних  премій імені М.Хвильового і В.Стуса. Живе у м.Лебедині Сумської області. Унікальна особистість, спілкування з якою, впевнені, не залишить байдужими наших читачів. Прислів’я «Життя прожити – не поле перейти» у його випадку це і поля, які він виміряв ногами як агроном (за фахом і місцем роботи), і поле  історії, поле страждань українського народу, яке перетнув разом із ним як письменник-патріот.

З нагоди 60-річчя першого польоту людини в космос

Ім’я видатного українського авіаційного і космічного конструктора Гліба  Лозино-Лозинського, на відміну  від імен його колег і земляків з України  Сергія Корольова чи Валентина Глушка,  мало відомо широкому загалу, адже  до 90-років минулого століття ніколи не згадувалося  у пресі. Воно, як і ті проекти, в яких він брав участь, завжди оточувала завіса надзвичайної секретності, яку підняли лише після 15 листопада 1988 року. Саме того дня дітище Лозино-Лозинського – багаторазовий космічний корабель «Буран», створений як противага американському «Шаттлу»,  здійснив два витки навколо Землі і благополучно приземлився в автоматичному режимі відповідно до  заданої траєкторії. Це була світова сенсація і новий прорив в космос, адже на відміну від одноразових ракет,  «Буран» міг здійснювати до 100 польотів на рік і виводити на орбіту до 100 т вантажів, тоді як «Шаттл» не більше 30 т. А головне, у майбутньому з  нього можна було запускати космічні кораблі  для дальніх міжпланетних сполучень.

З нагоди 60-річчя першого польоту людини в космос

12 квітня світ відзначив 60-ту річницю першого польоту людини в космос. Ми не могли обмежитися в ювілейний рік лише цією датою і не продовжити цикл статей про український внесок в космонавтику, який з роками чим далі, тим вимальовується все більш і більш вагомим. Після польоту Юрія Гагаріна світ дізнався ім'я генерального конструктора радянського космічного прориву, уродженця Житомира  Сергія Корольова. На жаль, мало хто, особливо з тих, хто народився після 1961 року,  чув про його соратника у справі освоєння космічного простору, вченого і конструктора,  чий внесок ані трохи не менший. Йдеться про Валентина Глушка,  під керівництвом якого були створені більше 50-ти найдосконаліших у світі ракетних двигунів та  їх модифікацій. Перший супутник Землі,  перший корабель з космонавтом, перша пілотована наукова орбітальна станція «Салют» та перша м’яка посадка на Марс (далі можна продовжувати ще довго)  – усе це забезпечили двигуни КБ українця Валентина Глушка.

Публікуємо біографію відомого діяча українського руху в Росії, активного популяризатора української пісні й культури на теренах Російської Федерації Валентина Іващенка

Народився Валентин Володимирович Іващенко у місті Богуславі Київської області 15 березня 1951 року. Закінчив Богуславську середню школу №1 у 1968 році.

Батьки: мати Параска Антонівна все життя пропрацювала санітаркою в районній лікарні; батько Володимир Карпович − шофером на різних підприємствах міста. На долю батька випали роки концтабору в Австрії (три роки в Маутхаузені), п'ять років служби в армії, дві «поїздки» на цілину (1953-54, 1960-61 роки), будівництво паперового комбінату в Карелії  (1952-53 роки).

До  60-річчя  першого польоту  людини в космос

Історичний день, 12 квітня 1961 року, коли перша в світі людина полетіла в космос, широко відзначатимуть цьогоріч в усьому світі. А чи згадають інший день – 15 квітня? Саме 15 квітня 2021 року виповнюється 100 літ з дня народження українського радянського космонавта Георгія Берегового. Коли пишуть про нього, неодмінно підкреслюють, що він двічі був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Першу «Золоту Зірку»  отримав в 1944 році за більш ніж 180 бойових вильотів,  другу - в 1968 році за важкий і надзвичайно небезпечний політ в космос.

Створюємо мапу пам’яток української історії і культури на території РФ

Говорити про Тараса Григоровича Шевченка одночасно дуже легко і неймовірно важко. Особистість неоднозначна, багато в чому суперечлива. Сам Шевченко вважав себе, в першу чергу, художником, вчився в Петербурзькій Академії Мистецтв, заробляв на життя ремеслом художника, а вірші писав побіжно, для себе, вважаючи це справою незначною. Але саме вірші дали йому світову славу і одночасно стали причиною його глибокого нещастя.

Шевченків «Кобзар» став основою української літератури так само, як і творчий спадок Пушкіна – російської.   Не втратили досі своєї актуальності і художні роботи Шевченка. Особливо вдячний Тарасові Шевченку, як художнику, Казахстан. Малюнки, створені ним на засланні, часто є єдиним документальним джерелом інформації про  втрачений побут, старовину та історії казахського народу. Спадщина Шевченка - це не тільки малюнки та українські вірші. Тарас Григорович писав вірші, поеми, п'єси, вів щоденник також і російською.

До  60-річчя  першого польоту  людини в космос

У попередній публікації  я зупинився на роботі Сергія Корольова в КБ Туполєва в Омську. Через рік, у 1942 році, його  перевели в Казанське КБ, також  тюремного типу (так звану «шарашку»), розміщене  на евакуйованому з Воронежа 16-му авіамоторному заводі (нині ВАТ «Казанське моторобудівне виробниче об'єднання», вул. Дементьєва, 1). Тут же, на заводі, він жив разом з іншими вченими і інженерами. Знаходилися вони під наглядом озброєних охоронців, які їх називали «спецконтингентом». «Спецконтингенту» були виділені два поверхи заводоуправління. Конструкторське бюро  розташовувалося на четвертому поверсі, на третьому були кімнати гуртожитку.

До  60-річчя  першого польоту  людини в космос

12 квітня 1961 року була відкрита нова сторінка історії розвитку людства. О 10:02 за московським часом ТАСС передав повідомлення про перший політ людини в космічний простір, після чого історія нашої цивілізації розділилася на «до і після» цього польоту. Планета дізналася не тільки  ім'я першого космонавта - Юрія Гагаріна, якого назвали «космічним Колумбом», а й  того, завдяки кому було створено цей історичний прорив у Всесвіт – головного конструктора Сергія Корольова. У пам’яті землян ці два імені – космонавт Юрій Гагарін і Сергій Корольов, творець  радянської ракетно-космічної техніки - назавжди  залишаться нероздільними . Як відомо, першим дістається все. Ось і Корольову дісталося все:  і не тільки всесвітня слава, але й  нелюдські страждання.

Тарас Миколайович Дудко народився 6 квітня 1940 року в Києві, у якому пройшли його дитинство і юність. Батько – Микола Омеляновича Дудко – лікар-хірург, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, під час німецько-радянської війни 1941-1945 років – головний хірург Українського штабу партизанського руху, завідувач кафедри госпітальної хірургії Київського медичного інституту в 1944-1961 роках. Мати – Поліна Петрівна – рідна сестра Олександра Петровича Довженка, за фахом лікар.

Створюємо мапу пам’яток української історії і культури на території РФ

Продовжучи роботу над створенням мапи пам’яток української історії і культури на території РФ,  не можемо не згадати ті з них, що пов’язані з ім’ям уродженця Полтавщини, видатного духовного діяча XVIII століття  Василя Григоровича Пуцека-Григоровича, вільш відомого як митрополит Веніамін Казанський. Корінні народи Поволжя й досі шанують його як творця абетки й письма марійської та  удмуртської мов, що дало цим народам можливість зберігти свою національну ідентичність. Читачеві, мабуть, буде цікавим дізнатися також, що історія арешту митрополита Веніаміна, пов’язана із взяттям Омеляном Пугачьовим Казані, лягла в основу сюжету відомої повісті Олександра Пушкіна  «Капитанская дочка». Але все по порядку…

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка