Дослідження

Ігор Роздобудько
Ігор Роздобудько

Донщина

Хоча, на відміну від Таганрогу, Ростов-на-Дону не знаходився на суцільній українській етнічній території, історія цього міста також була міцно пов'язана з Україною.

Початок міста відноситься до середини 18-го століття, коли Російська імперія нарешті відвоювала від турків гирло Дону та прагнула встановити контроль не лише над ворожим Кримським ханством, але і над союзним до Росії дінським і запорізьким козацтвом. Аби перекрити донцям вихід з Дону в Озівське море та мати під контролем як економічні так і політичні стосунки козаків з Кримом та Стамбулом, російська влада засновує нижче козацької столиці Черкаська, там де у Дін впадає річка Темерник, Темерницьку митницю, поруч з якою будується воєнна фортеця Святого Димитрія Ростовського та виникає Купецька слобода і поселення Багатий Колодязь, серед мешканців якого було і немало українців.

Російська імператриця запрошує до країни німецьких та французьких інженерів, за допомогою яких в гирлі Темерника будується сучасна на той час фортеця, у плані зірки о 9-ти вершинах, що отримує ім'я видатного українця Данила Туптала, відомого в Росії як святитель Димитрій (митрополит старовинного міста Ростова Великого, на шляху з Москви до Ярославля). Незабаром і все велике поселення перейменовується на честь фортеці на місто Ростов, а потім Ростов-на-Дону, або відрізняти його від Ростова Великого. Після завоювання Криму, влада переселяє на Дін тутешніх вірмен, у кількості 12 тисяч осіб, які засновують поруч з Ростовом своє поселення Нор-Нахічевань (Нова Нахічевань) і п'ять селищ.

Федір Добронравов
Федір Добронравов

Донщина

І у сучасному Таганрозі вистачає талановитих людей, які є відомими усій Росії. На жаль, українського здебільшого у них - то лише їхнє прізвище.

Нагадаю тут імена найбільш відомих нащадків українців, що народилися у Таганрозі впродовж останніх кількох століть.

20 січня 1861-го року у Таганрозі народився Олександр Вишневський (справжнє прізвище Вишневецький) - російський актор, один з творців Московського Художнього театру. Однофамільник українського гетьмана, засновника запорізького та донського козацтва, в дитинстві товаришував з Антоном Чеховим, з яким навчався в одній гімназії. Вперше на сцену вийшов у виставах Таганрізького музично-драматичного товариства. Виступав у театрах Харкова, Катеринослава, Одеси. Став першим у СРСР актором - героєм Праці (в 1933-му році). Помер 27 лютого 1943-го року.

22 листопада 1911-го року у Таганрозі народилася Надія Білоненко (у заміжжі Славинська) - радянська тенісистка, чотирьохкратна чемпіонка СРСР, заслужений майстер спорту. Закінчила Таганрізьке авіаційне училище. Двічі чемпіонка Північного Кавказу, Озівської та Чорноморської областей. На честь Надії Білоненко впродовж 80-х років минулого століття у Таганрозі відбувався Тенісний меморіал її імені.

Дмитро Шурхало, журналіст РС
Дмитро Шурхало, журналіст РС

Інтерв'ю з дослідником української далекосхідної діаспори В'ячеславом Чорномазом

Цього року виконується 130 років від початку масового переселення українців на Далекий Схід. Цей регіон отримав навіть українську назву - Зелений Клин. Утім, якщо на початку ХХ століття українці складали тут основну етнічну групу, то впродовж останніх 20 років їхня кількість зменшилася вчетверо. Про минуле, сьогодення і перспективи української далекосхідної діаспори Радіо Свобода розповів дослідник української далекосхідної діаспори та її представник, укладач енциклопедичного довідника «Зелений клин. Український Далекий Схід» В'ячеслав Чорномаз.

- Коли почалося українське заселення Далекого Сходу? Читав, що перша українська назва Далекого Сходу була Закитайщина, а потім вже з'явилася Зелений Клин.

- 2013 рік є ювілейним у цьому плані. Якраз в цьому році відзначається 130 років з початку масового переселення українців на Зелений Клин. У березні 1883 року перші два пароплави вирушили з Одеси до Владивостока, на яких знаходилось півтори тисячі переселенців - селян із Чернігівської губернії - які й почали якраз масово заселяти Далекий Схід. І через півтора місяці подорожі, майже навколо півсвіту через Індійський океан і Тихий, вони прибули в квітні місяці 1883 року до Владивостока. І вони заснували перші сім сіл українських на Півдні Приморщини.

Олесь Пономарів у молоді літа
Олесь Пономарів у молоді літа

Донщина

Український мовознавець, перекладач, публіцист, громадський діяч. Доктор філологічних наук (1991), професор кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік АН ВШ України (1998), заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка; відповідальний редактор газети «Київський університет»; головний редактор «Записок Наукового історико-філологічного товариства Андрія Білецького». Автор понад 250 наукових, науково-популярних і науково-публіцистичних праць з історії, стилістики та культури української мови, її відродження та утвердження як державної, укладач і редактор навчальних посібників та словників різних типів - Олександр Пономарів народився 17 жовтня 1935-го року в місті Таганрозі, на українській етнічній території, що знаходиться у складі Російської Федерації.

Батько Олександра Пономарева потрапив у полон під час Другої Світової війни, загинув у німецькому концтаборі. Сам Олександр закінчив філологічний факультет Київського університету в 1961-му році. Навчаючись на російському відділенні, самотужки опанував літературну українську мову, причому так досконало, що відчуває, як рідко хто, її найтонші нюанси.

Ігор Роздобудько
Ігор Роздобудько

Донщина

Хоча сучасна Росія і вважає Таганріг 100% російським містом, тут і дотепер можна знайти сліди української культури минулого.

Найбільш вшанованим земляком для сучасних таганрожців є, певна річ, Антон Чехов - великий письменник, класик російської літератури. В місті відзначаються всі місця, пов'язані з життям Антона Павловича та його родини, а таких місць в Таганрозі не так вже і мало, бо родина Чехових була не дуже багатою, і вимушена була шукати кращої долі, переїжджаючи з хати на хату. Тепер деякі з цих чеховських осель перетворені на державні музеї творчості письменника. Для нас, українців, ці музеї цінні тим, що в них можна побачити, як жили українські міщани Таганрога у другій половині 19-го століття, адже побут чеховської сім'ї нічим не відрізнявся від звичайного побуту української міської родини приозівського краю цієї доби, про що неодноразово згадував і сам Антон Чехов.

Ігор Роздобудько
Ігор Роздобудько

Донщина

У червні 2003-го року, вирвавшись з роботи на шість днів, разом з моїм товаришем, теж російським українцем Іваном Басенком (він веде свій родовід із Сірого Клину), ми махнули нашвидку на Україну. Побувавши кілька днів у Києві, вирішили відвідати на останнє Чернігів, давню столицю Сіверського краю, адже ні я, ні Іван, ніколи там не були. Діставшись електричкою до Ніжина, ввечері того самого дня були вже в Чернігові, і покидавши речі у старенькому готелі, побігли по старожитнім місцям, адже часу на все про все залишалося дуже мало - лише до ранку наступного дня. Але ми встигли побувати і на Валу, в церквах старинного Дитинця, і в Троїцько-Іллінському монастирю та біля Антонієвих печер, схилили голови на могилі Михайла Коцюбинського, а з ранку відвідали й службу Божу у П'ятницькій церкві (бо була Трійця).

Та настав час повертатися додому, в Росію. На залізничному вокзалі підійшли до лотка з газетами. Вся преса була російськомовна, з крикливими претензійними заголовками, що розраховані на найвишуканіший міщанський смак. На цьому кричущому тлі різко виділялася скромна ошатна газетка, єдина українська в цьому чужомовному розмаїтті, і називалася вона «Сіверщина». Певна річ, що саме її ми і купили, і мені здалося, що продавець газет, інтелігентного вигляду дідусь, з повагою подивився нам у очі, як справжнім знавцям вишуканого товару серед безлічі непотрібних дрібниць.

Молодий Антон Чехов
Молодий Антон Чехов

Донщина

Росіяни вважали Антона Чехова українцем задовго до Віктора Януковича.

1909-го року російський антрополог і історик Іван Пантюхов видав працю «Значення антропологічних типів в російській історії», де на прикладах різних історичних осіб намагався відобразити расові відмінності між росіянами, українцями та білорусами. До яскравих представників української нації Пантюхов відносив, без усякого сумніву, і Антона Чехова, в м'якому іронічному гуморі якого бачив пряме протиставлення гострій та жовчній сатирі росіян - Салтикова-Щедріна, Достоєвського та Чернишевського.

Олександр Корсун
Олександр Корсун

Донщина

Поет, видавець та етнограф, реформатор українського правопису, якого дуже цінував Тарас Шевченко, і який незаслужено забутий на сучасній Україні.

Олександр Корсун народився на Таганріжщині, в родовому маєтку Богданівська Антипівка (тоді Ростівського повіту Катеринославської губернії) 8 червня 1818-го року. Рід Корсунів, хоч і був дворянським, походив із запорізьких козаків. «Я за предками щирий запорожець», - згадував Олександр Корсун у своїх спогадах. Корсуни переселилися на Таганріжщину наприкінці 18-го століття, коли цей приозівський край активно заселявся українськими поміщиками.

Микола Щербина (1821 - 1869)
Микола Щербина (1821 - 1869)

Донщина

Уродженець Донської землі з українською душею.

Микола Щербина народився 2 (14) грудня 1821-го року в селі Грузькому-Єланчинському Міуського округу Області війська Донського, неподалік від Таганрогу. Батько його був українським поміщиком, а мати - етнічною грекинею. Родина Щербин була небагатою, і відносна бідність та злидні на довгі роки стали справжнім лихом в житті молодого поета. Найбільшим же натхненням в його творчій долі стала Греція, далека країна його предків з боку матері, країна, де він ніколи не був, але якою марив та про яку мріяв усе своє творче життя.

Ігор Роздобудько
Ігор Роздобудько

Донщина

Від самого початку міста Таганрога, Таганрозька земля була українською етнічною територією.

Колись тут жили давні греки, а в 13-му ст. недовгий час існувала італійська колонія Порто-Пізано. Турецька навала знищила повністю міське життя на північному узбережжі Озівського моря. Російський цар Петро Перший, за допомогою українських козаків захопивши турецький Озів 1696-го року, наказав будувати нову фортецю і базу військово-морського флоту на мису Таганний Ріг, неподалік від впадіння в море ріки Міусу.

Будівниками і першими жителями нового міста ставали здебільшого саме українці. По-перше Україна була поблизу, по-друге, в кріпацькій Росії важко було знайти потрібну кількість робочих рук, а поміщики не бажали заселювати ці землі своїми селянами, бо близькість земель запорізьких та донських козаків приваблювала кріпаків до втечі та переходу у козацтво. На Україні ще існувало вільне селянство, яке разом з незаможним козацтвом і склало ядро первісного населення Таганрозького краю.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка