Дослідження

«Кобза» розпочинає публікувати цикл матеріалів відомого кубанського дослідника, україніста Анатолія Авраменка

Сьогодні ми розпочинаємо публікацію матеріалів українознавчого й історичного циклів, що належать українським дослідникам Кубані.  Більша частина матеріалів, що потрапила до нашої уваги, була написана близько десятка років тому, але вони не втратили своєї актуальності й сьогодні. Більше того: деякі прогнози щодо подальшого розвитку українсько-російських стосунків та рекомендації автора стосовно необхідності боротьби України з наслідками радянського (колоніального) минулого знайшли своє підтвердження і свідчать про неабиякі аналітичні здібності провідних кубанських науковців, людей, якими може пишатися наша діаспора. Відкриваємо публікацію досліджень матеріалом, створеним за підсумками двох науково-практичних конференцій, що відбулися у Краснодарі в 2007 та 2008 рр.


Желая угодить Путину, Кремль задействовал весь административный ресурс с целью обеспечить явку электората на «выборы»

В преддверии выборов 18 марта перед россиянами встает вопрос — идти или не идти голосовать. В то время как Алексей Навальный объявил забастовку избирателей, другие оппозиционные политики, в том числе Ксения Собчак и Максим Кац, утверждают, что высокая явка наоборот невыгодна власти. Меж тем по всей России граждан пытаются привлечь на выборы всеми возможными способами. The Insider собрал самые яркие примеры методов повышения явки.


Кандидат історичних наук, доцент, керівник науково-дослідного центру при Краснодарській крайовій громадській організації «Співдружність Кубань – Україна» Анатолій Авраменко про кубанського дослідника Віктора Чумаченка

Єдиним і останнім справжнім україністом на Кубані до останнього часу був кандидат філологічних наук, професор Віктор Кирилович Чумаченко. Але 5 грудня 2017 року ми раптом втратили його.

За паспортними даними, майбутній професор і видатний вчений народився 26 квітня 1956 року, але він казав, що це помилка і завжди відзначав свій день народження 26 березня. Народився В. Чумаченко в станиці Ахметовська, яка згідно з указом від 22 серпня 1953 р. належала до Спокойненського району Краснодарського краю [11, с. 135]. На той час адміністративні перетворення відбувалися дуже часто – чиновники ніяк не могли заспокоїтись і віднайти оптимальну модель управління, не розуміючи, що якраз надмірне втручання в усі сфери життя шкодить нормальному розвиткові. За указом від 28 квітня 1962 р. Спокойненський район був приєднаний до складу Отрадненського [11, с. 140]. Подальші зміни адміністративних меж призвели до того, що Ахметовська опинилася у складі Лабінського району.

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка досліджують інформаційні запити українських діаспор світу

Шановні українці Росії та пострадянського простору!

Прошу вас відповісти на питання анкети. Ваші відповіді допоможуть журналістам України задовольняти інформаційні інтереси діаспори.

Відповіді будуть використані для наукової роботи та для практичних порад працівникам медіа.

Необхідність вказувати адресу електронної пошти − вимога Googl.

Для тих, хто створював анкету, е-мейл не важливий.  

 

Трудова міграція набуває катастрофічних для економіки України масштабів, держборг країни зростає, а обсяг грошових переказів знижується

Трудова міграція

Низький рівень зарплат, тривалий конфлікт з Росією, девальвація і стійка корупція стали причинами трудової еміграції українців.

Україна допомогла залатати діри на ринках праці від Праги до Варшави, які з'явилися через можливість вільного пересування по Європі для громадян східноєвропейських країн, а також через привабливі зарплати у багатих країнах Західної Європи.

У Польщі 1,5 мільйона зареєстрованих заробітчан з України, не виключено, що ще півмільйона працюють без реєстрації. Чехія планує цього року подвоїти квоти на українських працівників.

Офіційні українські дані кажуть, що країна втратила 7% працездатного населення з 2015 року. Ці цифри можуть збільшитися через безвізовий режим з ЄС.

Вперше в Україні відбувся захист дисертації з комплексного аналізу історії української діаспори Росії за період 1991-2010 рр.

14 лютого 2018 року, на спецраді Київського університету ім. Бориса Грінченка відбувся успішний захист кандидатської дисертації Володимира Волкова "УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ: ІНСТИТУЦІЙНИЙ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТА КУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТИ (1991 - 2010 рр.).

Представлена робота є першим в українській історіографії комплексним дослідженням історії української діаспори в контексті її інституційного, соціально-економічного та культурного розвитку протягом 1991 – 2010 років.

В дисертації з’ясовано основні концептуальні підходи до висвітлення зазначеної теми у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі. Проаналізовано історичні передумови, що сприяли відтворенню діаспори в Російській Федерації після 1991 року. На основі різнопланових джерел обґрунтовано закономірність творення української діаспори в Росії як такої, що є самобутньою та організаційно оформленою. Представлено основні етапи розвитку діаспори, що супроводжувався, зокрема, організацією її інституційних структур.

Алла Атаманенко

Інтерв’ю з директором Інституту дослідження української діаспори Національного університету «Острозька академія» Аллою Атаманенко

Національний університет «Острозька академія» (НаУОА) один із найстаріших і, водночас, найновіших вишів України, він наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні Університет визнано одним із найпрестижніших і найелітніших навчальних закладів України: тут навчається лише дві тисячі студентів, а його популярність відома далеко за межами країни. У вузі функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій. Тут також створено Інститут дослідження української діаспори. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з директором цього структурного підрозділу НаУОА, професором, доктором історичних наук Аллою Євгенівною Атаманенко.


Прапор України

 

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Зверху жовтий  – чи навпаки?..

Дискусії про кольори українського державного прапора України точаться давно: вони то затухають, то розгораються з новою силою. Яким, все-таки,  має бути наш стяг – один із символів незалежної держави? Про це йдеться у статті-дослідженні  Андрія Гречила, яка вийшла в той час, коли на вулицях українських міст вирувала Революція Гідності, але матеріал не втратив своєї актуальності й привабливості і сьогодні.

 

Голова Спілки українців Португалії Павло Садоха

Як «руській мір» протистоїть українському світові за межами України

Українська діаспора – це велика, потужна і згуртована частина українського світу, і вона чинитиме активний опір «руському міру», а тому Москва робить усе, щоб її розпорошити, знекровити, розчленувати, внести в лави діаспорян розкол. 

Росія всіма силами і засобами намагається приховати свою агресивну сутність, видаючи себе за миротворця й гуманіста. Це характерна особливість "гібридної війни", яка водночас несе загрозу не тільки Україні, а й усьому цивілізованому світові. Вона проявляється в багатьох сферах: військовій, економічній, інформаційній, психологічній тощо.

Андрій Зав’ялов, Іркутськ

 

Вітаємо вихід важливої наукової монографії!

В місті Іркутську в Сибіру (Росія) видавництвом Іркутського державного університету (ІДУ) в червні 2017 року було видано монографію «Соціальна адаптація українських іммігрантів» під авторством Андрія Зав’ялова.

У монографії аналізуються процеси соціальної адаптації українських іммігрантів в різних країнах Європи, Канаді та Росії. Позначаються основні механізми соціальної адаптації, складності і стратегії адаптації українських іммігрантів, а також аналізуються особливості соціальної адаптації в різних країнах.

В першій главі «Історія формування, сучасний стан і основні соціально-демографічні характеристики української діаспори» автор розглядає особливості формування західної та східної діаспори, особливо приділяючи увагу країнам ЄС (зокрема, Латвії), Канаді (зокрема, Онтаріо) та Росії (зокрема, Іркутській області). Вивчаються чисельні характеристики, динаміка процесів, сучасне функціонування української діаспори в різних країнах.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка