Дослідження

Проукраїнський дисидент у Росії

Дослідження Радіо Свобода про резонансні справи після #крымнаш

Российское адвокатское объединение "Агора" в лице Александра Попкова и Дамира Гайнутдинова представили в Киеве обзорный доклад "Украинский фактор" в противостоянии российской власти и общества”. Презентация прошла в Крымском доме при помощи украинской правозащитной организации "КрымSOS", российские адвокаты выступали вместе с Татьяной Купер, представителем украинского офиса правозащитной организации Human Rights Watch, которая комментировала ситуацию со свободой слова в Украине. Аналогичного доклада с украинской стороны представлено не было.

Андрій Литвин, Петрозаводськ

Знайомимося із переможцем в номінації «Українець року у Росії»

Литвин Андрій Сергійович (*18 грудня 1956, станиця Слов'янська (нині м. Слов'янськ-на-Кубані), Краснодарський край) — географ, викладач, громадський діяч.

Дата народження 18 грудня 1956 Місце народження станиця Слов'янська, нині Слов'янськ-на-Кубані, Краснодарський край Національність українець Громадянство СССР→Росія Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет Галузь наукових інтересів суспільна (економічна та соціальна) географія Рід діяльності науковець, викладач, громадський діяч

Руслан Нестеренко (Москва)

Здобуттю Україною Незалежності передувала боротьба українських демократичних сил за свободу демократії у столиці Росії пам’ятного 1991 року

Блажен, хто перейшов цейсвіт
В його роковану хвилину!
Він на бенкет до всеблагих,
Як рівний з рівними полинув.
Ф. Тютчев. Ціцерон.

Руслан Нестеренко (Москва)

Борьба украинских демократических сил в столице России за свободу демократии во многом предопределила обретение Украиной Независимости в памятном 1991 году

Блажен, кто посетил сей мир
В его минуты роковые!
Его призвали всеблагие
Как собеседника на пир.
Ф. Тютчев. Цицерон.

Ирина Яровая, депутат Госдумы

Об "успехах" российской Госдумы в деле удушения свободы и демократии

18 сентября в России избирали новую Государственную думу. О тех знаковых законах, которые были приняты предыдущей Госдумой, и как они отразились на жизни российского общества, читайте в материале "Радио Свобода".

Выходит срок Государственной думе VI созыва. Ее жизнь началась с протестов против фальсификаций во время ее избрания, и депутаты постарались сделать все, чтобы протесты в России стали невозможны. Их задачей было затянуть гайки, и надо признать, что они с этой задачей справились. Вспомним некоторые законы, которые они напринимали.

Ігор Роздобудько

Як радянський керівник визнався у своїй повазі до «буржуазного націоналіста».

Історії притаманні міфи. Хрущов залишився в нашій історичній пам’яті, як досить обмежена в культурному і духовному плані людина. Анекдоти та різні оповідки радянських часів обігравали саме духовну сліпоту та культурну обмеженість тодішнього лідера, виставляючи його майже не звичайним селянином-дурником, що невідомо яким чином видрався на верхівку влади. Звичайно ж, що у кожній брехні є крихітка правди, але ж ми повинні розуміти і те, що насправді недалекій розумом людині ця влада ніколи б не підкорилася.

Хрущов мабуть насправді небагато читав творів добірної, справжньої художньої літератури. Але, як для кожного із нас, в пам’яті у нього закарбувалося те виразне слово, що було прочитано у дитинстві або ранньому юнацтві, та стало своєрідним духовним дороговказом на все подальше життя. Таким духовним дороговказом для Хрущова стало українське оповідання Володимира Винниченка «Талісман»; а його головний герой – єврей-революціонер Піня став для радянського керманича уособленням його самого, так що, знаходячись при владі, він не соромився називати себе «маленьким Пінею».

Українські Марія та Йосип із Дитятком

Протягом багатьох років свято народження Христа сповнювало українців вірою в кращу долю Вітчизни

Для вояків ОУН-УПА Різдво завжди асоціювалося з надією на національне відродження рідного краю, здобуття Україною своєї державної незалежності. Тому на різдвяних листівках, які вони навіть у тяжких умовах підпілля намагалися виготовляти, щоб вітати друзів та рідних з Доброю Новиною – не лише янголи. Тут люди зі зброєю у руках ідуть поклонитися до скромної карпатської оселі, де Діва у вишиванці поєднала у собі риси їхніх матерів, коханих, сестер… Над хатиною сяє звізда – не радянська п’ятикутна, а ота справжня, Віфлеємська.

Тимофій Мілованов, професор University of Pittsburgh

«Українська правда» представила проект «Україна у глобальних рейтингах: підсумки 2015 року»

В рамках проекту «Української правди» та групи громадських діячів створено інструмент ключових міжнародних індексів та рейтингів, у яких присутня Україна. У цій інфографіці можна побачити нинішню позицію країни та прослідкувати тенденції у порівнянні із 2013 та 2014 роками. Ці показники є відображенням України у світі, того, як змінюється наша країна у постмайданний період, та одним із критеріїв оцінки ефективності держави та її інститутів.

Наталя Шаріна, директор БУЛ, у Таганському суді. 2015 р.

Хроніка тиску російської влади на  БУЛ та спроб її ліквідації (2006 – 2015)

Бібліотека української літератури в Москві була відроджена 1989-го року (до того існувала у 20-40 рр. ХХ ст.), українськими активістами міста Москви. Не маючи можливості бути автономною структурою (як наприклад Національний Культурний Центр України в Москві, що знаходиться під патронажем Української держави), БУЛ від самого початку підпорядковувалася органам культури міста Москви. І якщо у демократичні 90-ті роки минулого століття цей патронаж допомагав бібліотеці в її існуванні в бюрократичному світі російської столиці, то з початком епохи тоталітаризму в Росії, підлеглість бібліотеки московській владі та розірваність зв’язків з українськими урядовими структурами, зробили БУЛ беззахисною жертвою російського державного свавілля. З 2006 року розпочалися примі утиски колективу бібліотеки.

Ігор Роздобудько

Коротке зведення.

Народилися на Кубані:

Кухаренко Яків Герасимович (1800, Катеринодар, Чорноморське козацьке військо — 1862) — український письменник. Наказний отаман Чорноморського козацького війська. Друг Тараса Шевченка. Похований у Катеринодарі.

Вареник Василь Степанович (1816, Чорноморське козацьке військо — 1893, Катеринодар, Кубанська область) — кубанський письменник. Автор гумористичних оповідань «Мова про хузію» та «Великодня п’ятниця». Був відомий під прізвиськом «кубанський Цицерон».

Мова (Лиманський) Василь Семенович (1842, Солодкий Лиман, Чорноморське козацьке військо — 1891, Катеринодар, Кубанська область) — український письменник. Класик української кубанської літератури.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка