Тетяна Ткаченко. На цей раз ми відмітили 100 років традиції проведення Шевченківських свят на Далекому Сході

У цю пору – взимку і ранньої весни у Владивостоці сонячно майже завжди. Так було і того дня - 9 березня 2009 року. Вже зранку сонячні промені викупалися у водах Золотого Рогу, торкнулися купола невеличкої церковки на Корабельній набережній і піднялися трохи вище - до пам’ятної арки цісаревича Миколая, і далі – до самих вершин сопок.

Я йшла до Владивостоцького лялькового театру і ще здалека побачила зграйку дітей. Так і є, це наші перші гості і учасники нашого концерту – старшокласники 45-ї школи. Сьогодні вони вперше будуть читати вірші українською мовою, та ще й які вірші – поему Тараса Шевченка «Причинна». Взялися за цю справу без будь-яких сумнівів і з великим бажанням. Зовсім недавно вони у себе в школі провели конференцію – як впливає український фактор на розвиток культури у Примор’ї. А фактично, для себе, своїх батьків відкрили цікаві сторінки історії окремих українських родин. Думаю, сьогодні прекрасна можливість теорію поєднати з практикою. Ми вже разом входимо до театру, і через якусь мить забуваємо про все - нас захоплює круговерть останніх клопотів перед концертом – хто міряє чоботи, хто вимінює кращу стрічку, хто обгортається плахтою, - ще якихось хвилин 20 – і всі вони вийдуть на сцену.

Щороку ми проводимо це свято – різне за масштабами, учасниками і  сценарієм, але завжди з однією метою – вшанувати пам’ять Великого Кобзаря, вплести у вінок пошани і глибокої вдячності свою стрічку пам’яті. Цьогорічне – особливе, адже збіглися відразу два ювілеї – 195 років з дня народження Тараса Григоровича Шевченка і 100 років традиції проведення Шевченківських свят на Далекому Сході.

Відкрили концерт уривком із документального фільму «Заповіт» і репортажем із Тарасової гори. «Заповіт» на фоні  запису читає заслужений діяч мистецтв Росії Віктор Бусаренко, художній керівник театру. Віктор Васильович спочатку доброзичливо, але досить обережно сприйняв нашу пропозицію провести свято у його театрі, а потім – так захопився, що і сам прочитав два вірші, і підготував ще декілька фрагментів з кращими своїми студентами, і став режисером нашого концерту. Далі слово – Генеральному консулу України у Владивостоку Олександру Петровичу Данильченку, нашому історику – кандидату історичних наук Вячеславу Чорномазу, нашому гостеві із Хабаровська - великому другові української громади нашого міста – редактору журналу «Далекосхідна хвиля» письменникові Олександру Лозикову, який випустив до цього свята підготовлений В’ячеславом Чорномазом збірник матеріалів «Шевченківські свята на Далекому Сході». У нашому вечорі взяла участь правнучка сестри Тараса Шевченка – Валентина Бурмак (народжена Красицька).

В концерті виступили наші українські колективи - вокальний ансамбль «Берегиня», український народний хор імені Анатолія Криля «Горлиця», ансамбль української народної і авторської пісні «Надія», і наші друзі – ансамбль народної музики «Традиція» і ансамбль козачої пісні «Ємшан», які також співають українські пісні. Український танок представляли танцювальний ансамбль «Грація» - учасник багатьох фестивалів української культури у нашому краї, який приїхав на наше свято із сусіднього міста Артем і танцювальний колектив із школи мистецтв. Справжнім сюрпризом став виступ у нашому концерті соліста ансамблю пісні і танцю Тихоокеанського флоту заслуженого артиста Росії Сергія Ткаченко. Наш земляк разом зі своїми друзями прийшов на концерт і не втримався, щоб не заспівати.

В концерті перепліталися фрагменти – розповіді про життя і творчість Тараса Григоровича, його поетичну і художню спадщину. Кульмінацією вечора стало виконання зведеним хором усіх колективів пісні, яка стала для українців усього світу духовним гімном - «Реве та стогне Дніпр широкий». Більшість фестивальних концертів ми завершуємо саме цією піснею. Цього разу співали  не тільки ми, дорослі, але й діти – і наші нові знайомі із школи і Далекосхідної державної академії мистецтв, і учасники  нашої дитячої студії «Струмочок» - Тетяна, Степан і Софія Чорномаз, співали глядачі в залі, бо й серед них було чимало людей, у чиїх родинах неодмінно є великий чи маленький томик «Кобзаря», хто думає і мріє українською мовою.

Святкування Шевченківських днів продовжилося 10 березня. В музеї Далекосхідного університету відкрилася виставка репродукцій картин Тараса Шевченко. Завдяки Генеральному консулу України у Владивостоку О.П. Данильченку минулого року ми провели таку виставку у Приморській картинній галереї і переконалися, що навіть така невелика виставка вкрай необхідна – для багатьох це було перше знайомство з Шевченком - художником. Цього року ця робота продовжилась і  хочеться вірити, що прийдуть такі часи, коли приїде у наше місто повноцінна справжня виставка картин великого художника – Тараса Шевченка.

А в кінці березня ми побували ще на одному Шевченківському святі – недалеко від міста Великий Камінь, на самому березі моря розташувалось невелике рибацьке селище. Тут вже більш як 20 років живе, працює, пропагуючи українську культуру наша землячка Надія Малих. Вона створила дитячий танцювальний колектив, який тепер відомий не тільки у нашому краї, а й в сусідніх Китаї і Південній Кореї. Більш як 120 дітей різного віку займаються в ансамблі одночасно, а колишні її вихованці вже давно і успішно працюють у кращих професійних колективах. Майже стільки ж років і створеному за її участю клубу української культури «Веселка», який і виступив організатором Шевченківського свята. Подібне свято пройшло у м. Находка, де також створено Центр української культури, а у Спаську-Дальньому, де багато літ активно працює національно-культурна автономія «Джерела України», вже декілька років підряд в ці дні проводиться районний фестиваль української культури.

Тетяна ТКАЧЕНКО,

голова Центру української культури Анатолія Криля «Горлиця».

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Учасники нашого концерту – старшокласники 45-ї школи Владивостоку

 Дівочий танцювальний ансамбль «Грація» з Артему.

На світлинах: Тетяна Ткаченко. Учасники нашого концерту – старшокласники 45-ї школи Владивостоку. Дівочий танцювальний ансамбль «Грація» з Артему.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка