Історія

24 февраля с.г. стало отправной точкой истории не только для Украины, но и для многих республик, все еще пребывающих под пятой Москвы

"Что же столько веков здесь душа твоя, русич, искала./У тебя ж столь земли, что тебе всю её не объять.

Я-то сердцем прирос к этим голым ущельям и скалам./Ну а ты-то за что вновь приходишь сюда умирать?"

Хас-магомед Хаджимурадов, "Новогодняя ночь в Грозном”, 1999 год

Датировки могут быть разными: 14 лет назад, когда Россия вторглась в Грузию; 28 лет назад, когда Москва пошла войной на Грозный; 31 год назад, когда Кремль принял участие в конфликте в Молдове. Можно процитировать Тимура Муцураева, который пел: "Война с Россией длилась триста лет…" Тоже будет правдой, хотя это уже другая история, конечно. Но мне как человеку, в России носившему прозвища "хача" и "чурки", ближе сказать так: "Русские, добро пожаловать в новогоднюю ночь в Грозном! Мы вас ждали. Она будет для вас навсегда, пока не кончится. А она скоро обязательно кончится, и за ней последует Новый год".

Как по ней сажали в СССР и как она навредила экономике страны

Национальный антикоррупционный комитет (НАК), когда-то созданный либеральными политиками, предложил Совету Федерации возродить статью о вредительстве, которая существовала в советском Уголовном кодексе. Глава НАК Кирилл Кабанов считает, что так можно справиться с проваливающимся импортозамещением и санкциями. Предложение в Совфеде уже назвали «заслуживающим обсуждения». Корреспондент Север.Реалии рассказывает, как по статье о вредительстве в СССР фабриковали дела, расстреливали и ссылали в лагеря тысячи ученых. Может ли такое снова повториться?

Сенатор Андрей Клишас написал в своем телеграм-канале, что ему пришло письмо от Национального антикоррупционного комитета . Этот комитет предложил ввести в Уголовный кодекс статью о «вредительстве» – такую же, какая была в СССР.

Про один із найганебніших способів ведення війни Москвою з використанням непідготовлених українців розповідає історик Володимир В’ятрович

"Чорна піхота", чорносвитники, чорні піджаки – ці терміни маловідомі нам. Попри те, що стосувалися тисяч, сотень тисяч наших земляків, яким не пощастило жити в роки Другої світової.

Про "чорну піхоту" не завжди знають, навіть ті, хто цікавиться тією війною. Адже про людей, яких так називали, немає жодних згадок у тогочасних документах.

Офіційно їх не існувало.

Тим паче про них не розповідали у совєтстких пропагандистських фільмах про війну, які для багатьох досі є основою уявлень про неї. В совєтському кіно на війну рвалися мільйони добровольців, яких командування заледве встигало готувати.

Корни украинских побед

Способность украинцев к сопротивлению, победы в оборонительных битвах за Киев, Чернигов, Сумы и Харьков, провал путинского блицкрига стали неожиданностью не только для Кремля, но и для западных стран, которые до начала войны поставляли оружие ВСУ в незначительных масштабах, поскольку считали, что оно вскоре попадёт в руки российской армии. У нынешних успехов украинского войска есть исторические предпосылки. Об этом рассказывает украинский историк Ярослав Грицак.

Первыми душегубки использовали не фашисты, а чекисты

СССР стал первой страной, применившей «химическое оружие» против собственного населения. Ядовитые газы были использованы при подавлении Тамбовского восстания крестьян. Как ни странно, до сих пор находятся желающие поспорить даже с этим фактом, подтвержденным документально. А смириться с тем, что душегубки, один из главных символов преступлений Третьего рейха, первыми использовали не фашисты, а советские чекисты, оказалось еще сложнее. Третье десятилетие продолжаются споры, так это или нет. Сибирь.Реалии разбирались, на чем основано утверждение, что душегубки были «сделаны в СССР» для массового уничтожения крестьян.

Нинішнього року в Україні відзначили 140-річчя з дня народження та 50-і роковини з дня смерті видатного діяча УНР Івана Огієнка (митрополита Іларіона)

Через 140 років від дня народження і 50 після смерті Іван Огієнко залишається актуальним для сучасників. У цьому нас переконує його життєпис, представлений доктором філологічних наук, професором Миколою Тимошиком у лекції «12 епізодів із життя Івана Огієнка» за підтримки Інституту національної пам’яті в день народження видатного українця 14 січня.

Згадуючи про  плюндрування Києва 12 березня  1169 року

Сьогоднішні бойові дії на теренах Україні, пробудила новий, цілком зрозумілий інтерес до історії, в якій ми намагаємося знайти витоки і причини нинішньої російсько-української війни. В інтерв’ю «Кобзи» від 29 березня анонімний співрозмовник з Росії відсилає нас у цих пошуках до 1132 року, коли князь Ростово-Суздальський Юрій (Долгорукий) став змагатися за Київський великокняжий престол і  «передав екзистенційну ненависть до Києва, жагу руйнації, загарбання своєму синові Андрію Боголюбському». Цю ж тему зачіпає в інтерв’ю 2019 року з фаховим істориком Вадимом Арістовим кореспондент «Радіо Свобода» Дмитро Шурхало, згадуючи  12 березня 1169 р., коли війська коаліції давньоруських князів на чолі Андрієм Боголюбським захопили і сплюндрували Київ. Цю подію, додає журналіст,  публіцисти інколи називають першою російсько-українською війною. Так це чи ні?

Історія одного самогубства, «харківського краху» і першого в Україні пам'ятника Шевченку

7 травня 1901 року, Варшавський вокзал Петербурга. Пристойно одягнений 66-річний пан із блакитними очима, напівсивими кучерями та скуйовдженою бородою дві години ходить по перону, спускається на рейкову колію, йде по ній. Потяг йому зустрічається лише за кілометр. Машиніст, побачивши людину на рейках, намагається гальмувати. У того, хто потрапив під потяг, відрізані ноги, він помирає за кілька годин у лікарні. Сьогодні йому – промисловцю, банкіру, меценату, мільйонеру, якого люблять називати першим в історії українським олігархом, стоять пам’ятники і в Харкові, і в окупованому Алчевську в Луганській області. 

Українські козаки (черкаси) були першими поселенцями на Слобожанщині

У м. Калач, що на Воронежчині, нещодавно з’явилася меморіальна дошка, присвячена козакам (черкасам), які першими з’явилися в цих краях і мужньо боролися проти татарських завойовників. Про це на своїй сторінці Facebook повідомляє український активіст, журналіст Дмитро Денисенко.

На дошці, яку розробив художник Г. Бабенко, зокрема, розміщено такий текст: «Пам’яті перших поселенців, козаків-черкасів Острозького полку і сотника їх Дем’яна Варавіна, присвячується... Року 1717 Калач став на шляху великого походу кримських татар на Русь. Слобода горіла, але вороги потрапили тут у западню: резервний загін потопив багатьох, решта врятувалися втечею. Так козаки героїчно відстояли Калач і Серед (Павловськ), а шапка татарського хана донині лежить у цій землі...»

Російський наратив про національне розмаїття з мирним співіснуванням мов і культур  не збігається з реальністю

Виступаючи 1 вересня в МГІМО, глава російського МЗС Сергій Лавров заявив: «Ми ніколи не намагалися перемолоти традиції, культури, мови тих народів, які населяють територію нашої країни ще з часів Російської імперії, потім Радянського Союзу й зараз Російської Федерації». Але чому тоді абсолютна більшість мов Росії знаходяться в небезпеці? І куди ж поділися мільйони українців?

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка