Василь Коломацький

Короткий спогад про події 1991 року у Москві

До Дня Незалежності, на запит газети польських українців «Наше слово» Василь Коломацький поділився спогадами про День Незалежності 1991 року. Наводимо цей текст.

День Незалежності України я зустрів у Москві в штаб-квартирі «Демократичного Союзу», який очолювала відомий дисидент Валерія Новодворська. Я щойно повернувся з Києва, де ми, члени Української сотні захисників Білого Дому, брали участь у київських мітингах, зустрічалися з відомими політиками (Левко Лук’яненко, керівники Народного Руху України, центральна республіканська преса). На одному з мітингів я чув виступ депутата Верховної Ради Степана Хмари, який щойно вийшов із Лук’янівської в’язниці. Зокрема, він сказав: «Я знаю, що зараз у Києві перебуває делегація московських українців – членів Української сотні. Я закликаю вас брати приклад з цих українських патріотів!».  Я стояв серед натовпу і вражено слухав слова старого непохитного дисидента. Український прапор, який ми привезли із московських барикад, в ті дні було урочисто, під оплески, внесено до Верховної Ради. 

Отже, після повернення до Москви я вирішив поспілкуватися із  членами ДС і розповісти про події в Києві. Про те, що в Україні також йде революція, і що українці підтримали демократичні починання у Москві. І ось, слухаючи новини по телевізору, ми почули повідомлення, що Верховна Рада проголосила Суверенітет і Незалежність Української Держави. Ми всі троє були в повному захваті. Члени ДС (а це були етнічні росіяни) буквально закричали: «Нарешті! Імперія посипалася!» Відчувалося що саме на це вони давно й сподівалися. Я був такий щасливий і гордий! Уявити собі, адже ще шість днів тому ми, московські протестанти-демократи, невеликими групами збиралися до Білого Дому захищати Президента Росії Бориса Єльцина і російську демократію.

В першу ніч коло Білого Дому нас було лише п’ять тисяч неозброєних людей. Ситуація була дуже тривожною і непевною. Пару ночей з хвилини на хвилину чекали штурму. Біля Білого Дому стояла колона танків, які були надіслані для розстрілу демонстрантів, але вона перешйла на нашу сторону. Я добре пам’ятаю, що серед захисників панував дуже високий дух єдності і вірності нашій справі. Я впевнений, що якби влада застосувала силу, ніхто б із нас не залишив барикади. Це стосувалося і росіян, і українців. І ось, не минуло й тижня, - ми переможці! ГКЧП арештовано, а Україна здобула Незалежність. І ми, московські українці, безпосередньо сприяли цьому.

Це були найщасливіші дні мого життя. Здавалося, що сама Історія була в наших руках. Здавалося, що Україну і всіх нас очікує велике майбутнє.

Василь Коломацький

головний редактор, «Кобза – українці Росії»

Канада

Додатково:

http://kobza.com.ua/doslidzhennja/5386-ukrainska-sotnia-u-moskvi-iak-ukraintsi-zakhyshchaly-svobodu-v-rosii.html


На світлинах:

Василь Коломацький. 19 серпня 1991 року о 12.30 дня на площі Моссовєту група демократів зупинила колону БМП, що  йшла на Манежну площу. Після переговорів з військовими колона розвернулася назад – у бік Пушкінської площі. В цей момент зроблено знімок: автор салютує перемогу.

Знімок в редакції республіканської газети у Києві. На передньому плані Василь Коломацький. Фото датовано 22-23 серпня.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка