Друк
Розділ: Калина (Петрозаводськ)
Світлана Рукавишникова
Світлана Рукавишникова

У нас мрія - зібрати нашу молодь!

- Скажіть, будь ласка, з якими думками Ви приїхали на З`їзд?

- Ви знаєте, я новий голова, тільки от обраний у лютому. Я приїхала, по-перше, щоб познайомитися, подивитися. У мене є свої, як то кажуть, намітки, але то так від нашої почесної голови. І, оскільки я трошки не в курсі справ, то й подивимось, що воно тут буде. А так би я, звісно, хотіла б, щоб воно було щось єдине. Ну і треба така людина, яка живе тут і працює саме у Москві. Керувати десь звідкілясь, я не маю, боронь Боже, нічого проти Тараса Дудка, але так от здається, щоб краще була така людина, яку знає тут влада. Щоб вона могла всіх нас збирати. Як для мене, обрати б Вікторію Скопенко, так як вона дійсно для нас щось робить. От же ж ми тільки приїздили сюди на презентацію, ми приїздили сюди на фестиваль. Нас влаштували тут добре і привітали дуже добре. Але вже будемо бачити по обставині, що й до чого.

- Скажіть, чи у Вашому регіоні є підтримка з боку влади - не тільки зі сторони української громади, а саме владних структур?

- Наша карельська влада дала нам гроші на квитки, щоб ми приїхали сюди. Вони нам допомагали. І наш губернатор нам теж дав гроші на влаштування. Так що з нами там рахуються, завдяки нашій почесній голові Ларисі Скрипниковій, яка вже 16 років очолювала організацію. А я от тільки-тільки встала і от придивляюся.

- Які є плани до здійснення, але зараз для цього не має ані часу, чи належного фінансування?

- У нас мрія - це зібрати нашу молодь! У нас, чесно кажучи, у нашому хорі, вже люди десь за 50-т років. Молодь не йде. А чому? А тому що ми не маємо такої змоги, як, скажімо, у поляків: вони два рази на рік їздять до Польщі за кошт Польщі, мають там якісь там змагання. Нема в нас такого, ми не можемо такого запропонувати за свій кошт. Навіть от ми вже не посилаємо на Шевченківські читання, хоча наші діти їздили і займали почесні перші і другі місця - навіть до третього не доходило, а тільки перші-другі! - два роки ми навіть не маємо змоги їх послати, бо це все йде за власний рахунок. Тому хочеться ще дуже багато всього. От у мене вже два конкурси виграних. Я ще тільки-тільки починаю. От 5 травня пройшов. У мене троє онуків. Двоє із них навчаються у школі у нас 20-й і я там проводила урок толерантності, бо Карелія - край толерантності. І Ви знаєте, все так чудово пройшло! У мене аж волосся дибки ставало - які добрі дітки. І я подумую, щоб із нового року заснувати при школі якийсь ансамбль, чи щось таке. І так хочеться, щоб Україна допомагала! Щоб хоча би вивезти цих діточок! Хоча б сюди, до Москви, і то вже не за наш рахунок, не через те, чи дасть нам Карелія, чи не дасть, а хоч би запросили. Ви знаєте, було би заохочення, то було би дуже добре.

Голова КРОО 'Калина'

Світлана РУКАВИШНИКОВА

Розмовляла Єлизавета КЕЙЛЬ

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

На засіданні З'їзду. С. Рукавишникова на фото зліва у першоиу ряду
На засіданні З'їзду. С. Рукавишникова на фото зліва у першоиу ряду
Почесна голова товариства Лариса Скрипникова та генеральний консул України Наталя Прокопович на Дні української культури у Карелії
Почесна голова товариства Лариса Скрипникова та генеральний консул України Наталя Прокопович на Дні української культури у Карелії

На фото: Світлана Рукавишникова. На засіданні З'їзду. С. Рукавишникова на фото зліва у першому ряду. Почесна голова товариства Лариса Скрипникова та генеральний консул України Наталя Прокопович на Дні української культури у Карелії.