Культура

Невідомі сторінки українського життя відомої радянської «кіномами»

Від редакції. 24 грудня – день народження Любові Іванівні  Добржанської. Якщо хтось і не знає це ім’я, то пригадає цю актрису за фільмами, що стали класикою кіно. Достатньо назвати лише дві її ролі у комедіях Ельдара Рязанова – мама Юрія Дєточкіна («Бережись автомобіля») і мама Євгена Лукашова («Іронія долі, або З легким паром»). А ще вона була мамою персонажа  Олега Даля у фільмі Анатолія Ефроса «У четвер і більше ніколи». Багато хто сприймає її як російську актрису театру (42 ролі у відомих театрах Москви) і кіно (знялася у 16 фільмах), втім мало хто знає про українське коріння актриси. Цю прогалину заповнює стаття на сайті «Український інтерес», опублікована у день 113-річчя з дня народження Любові Добржанської:

«Любов Добржанська – видатна театральна актриса, яка все життя присвятила служінню сцені. Свій творчий шлях вона розпочала на підмостках театру у Києві, тут вона не лише сформувалася як артистка, а й тримала визнання і славу.

 

В Московському будинку національностей відбувся Євразійський конкурс національних костюмів, що поєднав у собі етнічні традиції та сучасні тенденції моди

27 листопада в Московському будинку національностей в 20-й раз відбувся Євразійський конкурс високої моди національного костюма «Етно-Ерато 2021», який показав кращі досягнення громадських об’єднань, художників-дизайнерів в галузі створення колекцій національних костюмів. Гала-концерт переможців і лауреатів відбувся наступного дня у Великій залі будинку уряду Москви.

Головна мета конкурсу – демонстрація національних костюмів, які є яскравим уособленням народної творчості. В національних костюмах етнічна самобутність і різноманіття поєднуються з тенденціями сучасної моди.

Український культурний фонд має намір наступного року більше уваги приділити українській діаспорі та світовому українству

На цьому наголосив виконавчий директор УКФ Владислав Берковський під час презентації діяльності Фонду для представників українських громад та культурного сектора за кордоном, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Одним з головних завдань, які поставлені державою перед УКФ, і що відображено в законі про Український культурний фонд, є підтримка української діаспори та світового українства. І в наступному році ми плануємо більше зосередитися в цьому напрямку. Ми готові допомагати, розвивати, вкладатися в розвиток української культури. На сьогодні лише за 2021 рік ми підтримали понад 500 проєктів, які стосуються різних тематик і напрямків. Мені дуже прикро це відзначати, але якраз напрямки, які стосуються діяльності та підтримки світового українства, української діаспори, – це фактично одиничні проєкти. Мені б хотілося бачити їх набагато більше», – сказав Берковський.

У Національному культурному центрі України у м. Москві відбувся черговий Український музичний салон

26 жовтня в Національному культурному центрі України у м. Москві відбулася чергова концертна програма Українського музичного салону – «Мелодії жовтня».

Вечір відкрив відкрив виступ Української народної хорової капели Москви, яка підготувала спеціальну жовтневу сторінку, до неї увійшло близько двадцяти музичних і літературно-музичних композицій – поетичні фарби осені Анатолія Луцака та улюблені українські народні пісні.

Дні української культури у Тюменській області

17 жовтня у Концертному залі Центру культури і дозвілля (ЦКіД) с.Нижня Тавда (Нижньотавдинський район) концертною програмою «Рідної мови мережива» в рамках Днів української культури в Тюменській області стартував VII Міжрегіональний фестиваль української народної творчості «Святкова круговерть».

У Ніжинському держуніверситеті презентували факсимільне видання Мазепинського Євангелія

У Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя високоповажні гості: Надзвичайний та Повноважний Посол України в Ліванській Республіці Ігор Осташ та митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ Олександр Драбинко презентували факсимільне видання Мазепинського Євангелія.

Видатна пам’ятка є національною, історичною й духовною спадщиною. Книга вперше побачила світ три століття тому (1708 р.) у сирійському місті Алепо коштом гетьмана України Івана Мазепи і містить присвяту гетьману-меценату, написану Антіохійським патріархом Афанасієм ІІІ Даббасом. Проєкт реалізований Посольством України в Ліванській Республіці у співпраці з Фондом пам’яті блаженнішого митрополита Володимира та Національною бібліотекою України ім. В. І. Вернадського.

Вийшли в світ українська та франкомовна версії монографії, присвяченій видатному українському графіку

В останні дні вересня у національному заповіднику «Софія Київська» в Києві із нагоди виходу української та французької версій монографії Мирослави Мудрак «Образний світ Георгія Нарбута і творення українського бренду» видавництво РОДОВІД влаштувало святкування відомого українського графіка Георгія Нарбута (1886-1920), якому цього року виповнюється 135 років.

Про унікальне видання Гімну України мовами народів світу

«1992 року мої українські друзі надіслали мені з Києва збірник перекладів національного гімну України на мови народів світу. Наскільки мені відомо, нічого схожого не видавали не тільки в Європі, але й у всьому світі». Так відреагував на цю подію Расул Гамзатов, – народний поет Дагестану Він привітав автора ідеї й упорядника Олександра Петькуна.

Василь Коломацький про дві постаті ХХ століття та їхній вплив на його світосприйняття

- Пане Василю, Ви залишаєтеся одним із небагатьох свідків життя сумського дисидента, журналіста і поета Миколи Данька, якому 24 травня виповнилося б 95 років. Також, Ви писали, що важливим авторитетом у Вашому житті був і академік Андрій Сахаров,  чий сторічний ювілей припадає на 21 травня. Хотілося б поговорити з Вами про ці два цьогорічні ювілеї , про те ким були ці дві історичні особистості, що в них було спільного, а що відмінного. Спочатку розкажіть будь ласка, ким для Вас був Микола Данько.

Спомин про земляка Володимира Затуливітра

Від редакції. Українську літературу 70-х років ХХ ст. — поч. ХХІ ст., зокрема поезію,  неможливо уявити без творчості Володимира Затуливітра, якого називали «невизнаним генієм свого покоління». Людини рідкісного таланту і, як писали критики, сковородинського натурфілософського мислення, що «крізь призму мікрокосму відображало всесвіт». Хто знає, до яких світових висот могла б піднятися його лірика, якби не передчасна трагічна загибель у 2003 році. Одним з друзів В.Затуливітра, перекладачем його творів був поет, літературознавець, заступник  директора Бібліотеки української літератури в Москві (аж до її закриття в 2018 році) Віталій Крикуненко. Редакція вдячна Віталію Григоровичу за спомин про Володимира Затуливітра, яким він поділився з читачами «Кобзи».

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка