Єднаймося, брати-українці!
Єднаймося, брати-українці!

Вельмишановні панове українці й пані українки!

Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група людей має свою мову і звичаї, які є надбанням багатьох століть-тисячоліть, поколінь пращурів, і освячені, так само, віками-тисячоліттями.

Мова і звичаї народу - це втіленні в рухи і дію світовідчуття, світосприймання та взаємини між окремими народами, націями і людьми. Мова і звичаї народу - це ті прикмети, по яких розпізнається кожен народ не тільки в сучасному, але й в його історичному минулому.

У народів світу існує повір'я: ті, хто забувають рідну мову і звичаї своїх батьків, караються людьми і Богом, бо вони блукають білим світом, як блудні сини й дочки, і ніде не можуть знайти собі ні душевного притулку, ні пристановища, бо загублені вони для свого народу.

Наш великий український поет Тарас Шевченко, звертаючись до України, як до матері, що вічно страждала, питався:

Чи ти рано до схід сонця

Богу не молилась?

Чи ти діточок непевних

Звичаю не вчила?

Як бачимо з цих слів Шевченка, не навчати дітей своїх мові та звичаям - то великий гріх для матері й батька, можливо, не менш страшний, як гріх не молитися Богові.

Наша історична Батьківщина, Україна, наразі - велика європейська держава. Але ж зауважу, багато українців нині відірвані від своєї Вітчизни, розселені і проживають на теренах світу. І коли ми, етнічні українці, за межами України, починаємо приглядатися, то бачимо, що тільки мова й звичаї нашого народу ще більше ріднять нас.

І це глибинне, сердечне відчуття рідної мови й рідних звичаїв і є тим цементуючим матеріалом, що своєю міццю перемагає усі інші деструктивні сили, котрі працюють на українську Руїну, проти єдності нашого українського народу, як в самій Україні, так, особливо, і за її межами.

Звертаючись до високих сановних зборів, що ось-ось відбудуться у Москві, хочу сказати: Схаменіться, люди добрі!

Працюйте на мир і злагоду в нашому українському культурно-етнічному русі в Росії, а не на Руїну!

На все добре, і з Богом у серці!

З повагою і найкращими побажаннями,

Петро КОВАЛЕНКО

активний член українського культурного руху в Росії,

м. Красноярськ, РФ

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Українська спільнота Красноярська
Українська спільнота Красноярська
Разом ми - сила!
Разом ми - сила!

На світлинах: Єднаймося, брати-українці! Українська спільнота Красноярська. Разом ми - сила!

Від редакції:

Ми підтримуємо заклик пана Петра Коваленка до збереження єдності в українському русі і дуже тішимося, що на Установчому з'їзді 26 травня цю єдність зберегти вдалося. Вдалося саме завдяки мудрості, взаємним поступкам учасників процесу, а також і завдяки бажанню патріотів, таких як пан Коваленко. Спасибі всім за єдність! «Кобза» буде частиною цього поступального процесу.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка