Голова Томського центру української культури “Джерело” Мирослава Філіпова. З доповіді «Місце української мови і освіти діаспори в сучасному суспільстві» на діаспорянському Конгресі у Львові

Якщо ти хочеш знищити народ, то відбери у нього мову 

Ліна Костенко

На теренах Російської Федерації за даними перепису населення 2002 року офіційно мешкають біля 3 мільйонів українців. Головним чином вони живуть в обласних центрах, промислових районах та місцях компактного переселення. Етнічні українці об'єднуються в громадські товариства, національно-культурні автономії, фольклорні гуртки. Об'єднуючу роль виконують громадські об’єднання української діаспори в РФ – Об’єднання українців Росії та Федеральна національно-культурна автономія українців Росії.

Освіта та виховання українців Росії відбуваються в муніципальних загальноосвітніх школах, центрах додаткового виховання, фольклорних гуртках, недільних та суботніх школах, хореографічних та музичних колективах, на філологічних відділеннях вузів. Муніципальних загальноосвітніх шкіл, в яких діють українські класи - 7, з них п’ять в Башкортостані; 3 факультативи при школах (Вороніж, Волгоград, с. Новорождественка); недільних шкіл – 9; філологічні факультети з викладанням мови в університетах - 8 (Саратов, Волгоград, Іванов, Тюмень, Томськ, Вороніж, Уфа, Москва).

В деяких суб’єктах Російської Федерації (Республіки Башкортостан, Татарстан) національна освіта та культура має державну політичну та фінансову підтримку, реалізуються національні програми. Тому тільки в Башкортостані працюють 5 муніципальних загальноосвітніх шкіл, в тому числі 4 сільські загальноосвітні школи, 3 недільні школи в Уфі та Салаваті, філіал Московського державного відкритого педагогічного університету ім. М. О. Шолохова, де вивчаються українська мова та предмети українознавчого циклу. Дев’ять освітніх закладів різного рівня існують завдяки невтомній праці Республіканського товариства української культури «Кобзар» в Республіці Башкортостан під керівництвом творчих самовідданних людей Василя Бабенка та Володимира Дорошенка.

Крім того на бескрайніх теренах Російської Федерації працюють лише ще дві загальноосвітні школи, де на державному рівні викладають предмети українознавства (Москва, Томськ).

Факультативи при школах діють в Воронежі, Волгограді та в с. Новорождественка Томської області. Недільних шкіл лише - 5 (3 в Москві, Петропавловськ- Камчатському, Сургуті). Татарстан має лише одну недільну школу при гімназії №32 міста Нижнєкамська.

Всі форми національної освіти використовують вивчення мови як інструмент виховання і збереження культурних та сімейних традицій українського народу.

«Якщо ти хочеш знищити народ, то відбери у нього мову» написала колись видатна українська поетеса Ліна Костенко. Крім мови в освітніх закладах викладають українську літературу, фольклор, країнознавство, елементи історії. В гуртках додаткової освіти викладають народні та художні промисли, хореографію, пісенну культуру.

Російські вузи викладають предмети україністики на відділеннях філологічних факультетів:

- Волгоградський педагогічний інститут;

- Воронізький державний університет філологічний факультет;

- Іванівський державний університет філологічний факультет кафедра слов’янських мов;

- Краснодарський державний університет культури і мистецтва;

- Московський інститут міжнародних відносин, група по вивченню української мови (7 осіб студентів ІІІ курсу);

- Саратовський державний університет філологічний факультет;

- Томський державний педагогічний інститут філологічний факультет;

- Тюменський державний університет;

На філологічних факультетах встановлено обов’язкове вивчення однієї з слов’янських мов західної, східної або південної групи, серед яких є українська.

В багатьох українських осередках, де немає освітянських закладів працюють гуртки дитячої творчості, чия діяльність також сприяє позитивному іміджу України. Виставляють українські колективи на фестивалі громадські товариства: Петрозаводськ, Архангельськ, Ухта, Сосногорськ, Мурманськ, Іркутськ, Якутськ, Казань, Курськ, Набережні Челни, Нижнєкамськ, Іжевськ, Краснодар, Геленджик, Сочі, Новосибірськ, Омськ,Красноярск, Норильск, Спаськ-Дальній, Магадан, Ставрополь, Хабаровськ, Волгоград, Вороніж, Іванів, Калінінград, Петропавловськ-Камчатський та багато інших.

Лише поверхневий огляд проблеми освіти російської діаспори вже дозволяє побачити, що втрачається національна свідомість і мотивація вивчення та збереження української мови в російському мовному середовищі. Держава не забороняє відкривати класи та факультативи по вивченню національної мови, навіть існують державні програми. Але головна перешкода в організації освітніх закладів – людський фактор.

Українська освіта сьогодні в більшості випадків тримається на ентузіазмі українців. Одна з найпоширеніших форм національної освіти – недільна школа з різним фінансовим забезпеченням, а головний творчий потенціал російської діаспори реалізується через створення творчих художніх колективів.

З багаторічного досвіду видно, що молодь виховується на тій інформації, яку встигають отримати не тільки від своїх батьків, суспільства, а особливо від вчителів та керівників. Для існування самобутності української діаспори в Росії на перший план виходить виховання та освіта молоді. А для того, щоб вогонь не вгасав, світив та грів, його треба постійно підтримувати.

На прикладі діяльності білоруської та польської діаспори ми бачимо які засоби необхідні для розвитку національної освіти та виховання. Бо без серйозної підтримки української держави ніякої української освіти в Росії не буде. І ми маємо яскравий приклад підтримки польської освіти з боку Польщі.Ми порівняно з ними сироти, «безбатченки»! І діти і педагоги постійно бувають на стажуванні як в Польщі , так і в лінгвистичних таборах на території Росії (Алтай, Красноярськ, Байкал і т.д.) і в основному за рахунок польської сторони і т.д.

Перш за все – це створення мовного середовища для спілкування: лінгвістичні табори для дітей та молоді, як на території Росії так і в Україні за рахунок метрополії; постійне стажування вчителів, обмін студентів через вузи, забезпечення учбово-методичною літературою;

- постійна організація міжнародних конкурсів для діаспори на прикладі мовного конкурсу ім. П. Яцика;

- фінансова підтримка вчителів-ентузіастів.

Мирослава ФІЛІПОВА.

голова Комісії ОУР і ФНКА УР з питань мови та освіти,

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

На світлині: Мирослава Філіпова.

Додаток:

Комісія з мови і освіти створена і працює

Але через відсутність спільних засідань Рад ФНКА УР і ОУР план її роботи досі не затверджено

05.10.2006 - http://kobza.com.ua/content/view/1545/85

Деякі комісії Об’єднання українців Росії і Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії” працювали і працюють. Наприклад, після останнього спільного засідання Рад ОУР і ФНКА УР на сайті "Кобза-українці Росії" був надрукований лист-звернення від Комісії мови і освіти, яку я очолюю (звертаюсь до голови Нижнєкамської “Вербиченьки” пана Евгена Савенка - не молодіжну, освітню комісію!) з проханням внести свої пропозиції щодо доповнення складу цієї комісії і своїх планів. Відгукнулися на це звернення лише п. Володимир Дорошенко і п. Василь Бабенко (Башкортостан), п. Валентин Пилипчук (Петропавловськ-Камчатський) і п. Людмила Найденко (Нижнєкамськ) і поділилися своїми пропозиціями. Був розроблений план роботи комісії, який неможливо було затвердити на спільному засіданні Рад ОУР та ФНКА УР, так як більше засідань не було.

Тому пропозиції стосовно роботи комісії в Росії були представлені мною на секції “Українська освіта в діаспорі” на IV Всесвітньому форумі українців. Про наші проблеми була також можливість розповісти і на зустрічі в Посольстві Росії в Україні.

Багато питань з української освіти можна вирішити лише при підтримці державних установ. Тому наші ініціативи знизу потребують роботи керівництва ОУР та ФНКА УР на державному рівні.

Коротко про стан освітянської справи в нашому Центрі української культури «Джерело». Лише в місті Томську в напрямі освіти ось що зроблено за цей рік: в березні - участь в конкурсі читців поезії Тараса Григоровича Шевченка в культурному центрі м. Москви (третє місце), участь в міжнародному конкурсі знавців української мови ім. П. Яцика (2 перших, 3 других і 5 третіх місць учнів нашої Заозерної школи № 16), випуск 9-го класу і набір в 10-й клас, участь в Міжнародному фестивалі в Артеку "Наша земля - Україна" - третє місце (фольклор).

З 1 вересня 2006 року в Заозерній школі відбувся набір учнів в 1-й і 5-й класи. Вперше за 16 років існування нам вдалося набрати українську групу дітей в сільській школі українського села Новорождественка. Вже є домовленість про відкриття класу бандури в музичній школі №4 міста Томська. Чекаємо лише на бандури. Кого цікавить наш досвід, запрошуємо до спілкування.

Мирослава ФІЛІПОВА,

голова Комісії ОУР і ФНКА УР з питань мови та освіти,

голова Центру української культури «Джерело», м. Томськ.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка