Як російська влада позбавляється активістів української діаспори

Гадаємо, немає необхідності представляти  вам Лідію Ковалів (Демай) з Єкатеринбургу  - одну з найактивніших на сьогодні діячок української діаспори в Росії, голову «Спілки українок Уралу», а також дописувачку сайту «Кобза - українці Росії». За ініціативою або безпосередньою участю цієї уродженки Львова, зокрема, тільки в цьому році, в умовах шаленої антиукраїнської риторики в РФ  в Єкатеринбурзі були проведені свято «Щедрий вечір - Новий рік», святкування 30-річчя Незалежності України, а кількома місяцями раніше онлайн-фестиваль «Українська осінь на Уралі», до якого залучилися українці не тільки з Росії, а й з України та Казахстану. Така активність, вочевидь, і не сподобалась російській владі, яка прикладає чимало зусиль, щоб знайти юридичні підстави для депортації  Лідії Ковалів за межі РФ.

Історія така. Спочатку 25 березня 2021 року ГУ МВС Росії по Свердловській області відмовило  у видачі посвідки на тимчасове проживання («вид на жительство») Лідії Ковалів-Демай  та її доньці  Тетяні-Стефанії  Ковалів. Апеляцію на це рішення розглянув Верх-Ісетський райсуд м. Єкатеринбурга і визнав дії ГУ МВС незаконними,  посилаючись на порушення права Л.Ковалів  на повагу до її особистого і сімейного життя. Суд  визнав, що Лідія Ковалів-Демай та її донька законно перебувають на території Російської Федерації.  Верх-Ісетський суд взяв до уваги те, що Л.Ковалів з 2014 року перебуває у шлюбі з громадянином Російської Федерації та працевлаштована у Консульстві України в Єкатеринбурзі (хоча без дипломатичного паспорту), а її дочка відвідує загальноосвітній заклад.

Тоді ГУ МВС по Свердловській області подає вже свою апеляцію на рішення Верх-Ісетського райсуду.  В апеляції ГУ МВС зазначається, що «судом попередньої інстанції  не враховано те, що при розгляді справ встановлений факт неодноразового (?!- ред.)  впродовж одного року притягнення до адміністративної відповідальності (Лідії Ковалів – ред.) за скоєння адміністративних правопорушень, пов'язаних із режимом прибуття (проживання) іноземних громадян у Російській Федерації». Апеляцію 17 серпня 2021 р. розглядає  Судова  колегія з адміністративних справ  Свердловського обласного суду. І виносить своє рішення на користь ГУ МВС. Тобто, перебуває, на думку обласного суду,  Л.Ковалів-Демай в Росії незаконно і має з дочкою, ученицею 9-го класу, повернутися в Україну, хоча і знаходиться вже восьмий рік у законному шлюбі з громадянином РФ.

В чому ж завинила українська активістка Лідії Ковалів, яка ніколи не займалася політикою і чия громадська діяльність в Росії пов’язана виключно з популяризацією українських традицій і української культури? А в тому, що вона, як зазначається ще в апеляції ГУ МВС, «є членом Межрегіональної громадської організації «Культурно-освітнє об’єднання «Український конгрес», на зборах якого одностайно  прийнято рішення про вступ до Світового конгресу українців (СКУ), основна діяльність, якого полягає  у просуванні антиросійських політичних ініціатив з повернення Кримського півострова  до складу України, посилення санкцій проти Росії, проведення кампанії з перегляду спільної історії Росії та України, підриві підпорядкування канонічного православ’я в Україні». (Кін. цитати). При цьому нагадується, що «СКУ включено в Перелік іноземних та міжнародних недержавних організацій, діяльність яких визнана небажаною на території Російської Федерації». (Кін. цитати).

Тепер стоп! Давайте розбиратися. По-перше, що таке «Культурно-освітнє об'єднання «Український конгрес»? Жодної згадки про нього, про його діяльність, структуру і членів  в Інтернеті ми не знайшли. Відомо лише те, що це міфічне об’єднання під час спроб його створити, нібито, очолив сумнозвісний у колах діаспори колишній голова обласної ревізійної комісії партії «Єдіная Росія» Сергій Винник (м.Омськ), він же колишній регіональний віце-президент Світового Конгресу Українців по Росії і країнам Середньої Азії. Нагадаємо читачам, що ця особа лише у 2014 році вийшла із лав путінської «Єдиної Росії», а до цього вірно служила режиму на високій партійній посаді. Більш того, нам стало відомо, що Сергій Винник, який має зв’язки у Західній діаспорі, рекомендує активістам діаспори не захищати Лідію Ковалів, оскільки, за його словами, «ця справа є приватною, а не політичною, і тому, що влада не має юридичних підстав видворити Лідію Ковалів із Росії, оскільки вона перебуває у шлюбі із громадянином Росії». (Ця інформація отримана головним редактором «Кобзи» Василем Коломацьким із особистої розмови із колишнім Президентом СКУ, на якого Сергій Винник має вплив як фахівець діаспори у Росії, і «як юрист» - ред.). Подібна позиція Сергія Винника не відповідає дійсності, і є ударом у спину відомій українській активістці та громадянці України.

Відзначаємо, що втрата легального статусу перебування у Росії фактично означає нестерпні умови для особи – банківська картка відключена, медичний поліс недійсний, після перевірки документів особу затримують і депортують із країни. Не кажучи про те, що російські суди, як правило, сприймають політичні аргументи, представлені міграційними властями на їхню користь, тобто фактично – безправ’я у суді.  В такій ситуації єдиний вихід – залишити країну добровільно, до депортації. Але саме цю ситуацію юрист Сергій Винник пояснює в діаспорі як таку, що  «влада не має юридичних підстав видворити Лідію Ковалів із Росії». Доволі ієзуїтська логіка.

Йдемо далі. Коли «Український конгрес» прийняв рішення про вступ до СКУ? До того, як Світовий  Конгрес Українців був визнаний небажаною на території Російської Федерації організацією чи після цього? Це важливо, тим більш, що на сьогодні жодна українська організація в Росії  не є членом СКУ. Але в матеріалах суду це до уваги це не береться. Так само не йдеться і про те, що ж за адміністративні порушення були скоєні безпосередньо Л.Ковалів, в якому саме році, в чому вони полягали.

Сама Лідія Ковалів чітко заявила у суді, що вона ніколи не була членом «Українського конгресу», і що не існує жодного документу – заяви чи протоколу -  які б підтвердили протилежне. Щодо адміністративного порушення, то воно полягає, на думку міграційної влади в тому, що громадянка України своєчасно не продовжила термін свого перебування в Росії. Але це не так, говорить Лідія Ковалів. Вона вже 8 років живе у Росії і весь цей час знаходиться у процесі отримання громадянства РФ. Кожний рік мусить продовжувати довідку  на проживання. Навесні їй сказали, що через епідемію ковіду терміни продовження переносяться і щоб вона чекала виклику. Через кілька місяців зателефонували, але повідомили,  що вона прострочила подання документів і виписали штраф за порушення. Те, що власті Росії таким чином відкрито фальшують політичну справу проти української активістки, очевидно.

Ковалів штраф сплатила, але одночасно подала позов до  суду на відміну штрафу. 25 жовтня позов  Лідії Ковалів мав бути розглянутий у Ленінському суді Єкатеринбурга, але засідання перенесли через неявку представників Міграційної служби МВС. Скоріш за все, зроблено це було навмисне, адже 20 листопада завершується термін дозволу на тимчасове проживання Л.Ковалів в Росії, і якщо суд не прийме рішення на її користь, їй разом з донькою доведеться терміново покинути територію РФ.

Можна робити багато припущень стосовно того, чому влада фальшиво закидає Лідії Ковалів членство в «Українському конгресі», але в той же час не згадує голову цієї міфічної  організації Сергія Винника, дозволяючи йому бути членом «небажаного» в Росії СКУ, вільно  їздити за кордон і брати участь в заходах СКУ. Ми цього робити не будемо, нехай це зроблять самі читачі.

Зауважимо, що за Лідію Ковалів заступитися сьогодні нікому. Не заступилися за неї ні юрист Сергій Винник, який міг би чітко заявити, що Лідія Ковалів не була членом його організації, ні Світовий Конгрес Українців (не порадив йому цього робити, як нам відомо, той же Винник). Не виявила інтересу до справи Лідії Ковалів і нещодавно відтворена в СКУ замість КЛГП Комісія З  Прав Людини (КПЛ СКУ), очолювана  Борисом Вжесневським, хоча у її завданнях чітко записано: «Комісія…здійснює моніторинг ситуації з дотриманням людських прав українців у їх країнах поселення та провадить міжнародною адвокацією СКУ на захист їх людських та колективних прав».

Додамо, що головний редактор «Кобзи» Василь Коломацький  звернувся в оттавський офіс Конгресу Українців Канади (КУК) з проханням розглянути справу Лідії Ковалів і надати їй допомогу. Але йому через електронну пошту відмовили в цьому, пославшись на те, що «ця справа більше належить до СКУ». Коло замкнулося?

Хто ж захистить українську активістку у Росії, яка самотужки відбивається від бездушної юридичної державної машини, намагаючись зберегти свою родину, громадську роботу і добре ім’я? Чи є український правозахист у світі, українська солідарність? У конкретних справах, а не лише у гучних промовах з трибун?

«Кобза» і надалі буде відслідковувати ситуацію з Лідією Ковалів і інформувати читачів про подальший перебіг подій. Тим більше, що ця справа висвітлює не лише порушення прав людини у Росії, але й стан із правозахистом у діаспорі, інформованість діаспори про стан українців у Росії.

Редакція «Кобза - українці Росії»

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

На світлині: голова «Спілки українок Уралу» Лідія Ковалів

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка