Друк
Розділ: Права людини і громадянина

 

Як депортують українських активістів Росії

Рішенням ГУ МВС Росії по Свердловській області від 12 жовтня 2021 р. українській активістці Лідії Ковалів (Демай) з Єкатеринбургу та її неповнолітній доньці анульовано дозвіл на тимчасове проживання в РФ. Їх зобов’язали покинути РФ протягом 15 днів, а у разі, якщо вони його не виконають, пригрозили примусовою депортацією.

Суди, у нинішньому їх розумінні,  з’явилися  в Росії ще у часи середньовіччя. Тоді ж народилося і відоме російське прислів'я «Закон — что дышло: куда повернул, туда и вышло». Не втратило воно своєї актуальності і в наш час, що наочно засвідчують багато справ у  російських судах, в т.ч. і справа Лідії Ковалів.

 

Нагадаємо, що ця історія тягнеться ще з 25 березня цього року, коли  ГУ МВС Росії по Свердловській області відмовило  Л.Ковалів-Демай у видачі посвідки на тимчасове проживання.  Апеляцію на це рішення розглянув Верх-Ісетський райсуд м. Єкатеринбурга і визнав дії ГУ МВС незаконними, взявши до уваги те, що Лідія Ковалів-Демай з 2014 року перебуває у шлюбі з громадянином Російської Федерації та працевлаштована у Консульстві України в Єкатеринбурзі,  а її дочка відвідує загальноосвітній заклад. Тоді ГУ МВС подає свою апеляцію на рішення Верх-Ісетського райсуду. Ключовим в цій апеляції є звинувачення Л.Ковалів у нібито причетності «до Межрегіональної громадської організації «Культурно-освітнє об’єднання «Український конгрес», на зборах якого одностайно  прийнято рішення про вступ до Світового конгресу українців (СКУ)» (кінець цитати), діяльність якого визнана небажаною на території Російської Федерації (детальніше про це і судовий процес в цілому  на http://kobza.com.ua/prava-ljudyny-i-gromadjanyna/6488-sprava-lidii-kovaliv-z-yekaterynburhu-novi-detali.html).

Апеляцію розглядає Судова  колегія з адміністративних справ  Свердловського обласного суду і без будь-яких доказів причетності Л.Ковалів до міфічного «Українського конгресу» виносить своє рішення на користь ГУ МВС, тобто позбавляє українську активістку права знаходитися на території РФ. Так само судова колегія залишає поза увагою і дії міграційної служби, яка штучно створила умови, що перешкоджали  Лідії Ковалів своєчасно продовжити термін її  перебування в Росії. Політично замовний характер спільних дій правоохоронних органів, суду – на лице.

На лице і те, що тепер починають видворяти українських активістів з Росії, навіть тих, хто, як Л.Ковалів,  не має жодного відношення до політики,  просто за їхню активність у справі популяризації української культури і збереження у колі етнічних українців своєї української ідентичності. Зауважимо, видворяти з країни, яка пафосно подає себе як «дружню родину»  різних народів і етносів.

Нагадаємо, що в часи Путіна подібним чином були видворені із Росії ще два провідних активіста діаспори: творець Бібліотеки української літератури у Москві Юрій Кононенко та лідер українців Москви Віктор Гіржов – нині наш колега по редакції «Кобзи». Цим двом громадянам України путінська влада не дозволила повернутися на постійне проживання у Росію, посилаючись на заборону ФСБ. Обоє перебували у коротких відрядженнях і залишили у Росії свої родини, роботу і майно. «Кобза» писала про ці події, в обох випадках були також написані листи протесту до В.Путіна.

Зазначимо, що стало остаточно зрозуміло, що Сергій Винник (Омськ), який заспокоював керівництво Західної діаспори про те, що «Лідію Ковалів влада вислати не може, оскільки немає юридичних підстав», фактично вводив місцевих діячів у оману, і діяв в інтересах влади Росії. Редакція «Кобзи» в цьому ніколи не сумнівалася. Чи зміниться ставлення до цього відомого у Росії провокатора у діаспорних колах Торонто? Невже документально підтверджена трагедія Лідії Ковалів і її родини не розкриє очі на суть цього «діяча»?

В даний момент Лідія Ковалів працює із адвокатами, намагаючись отримати роз’яснення до постанови, але, якщо судити по суті справи, жодних надій залишитися у Росії у неї не лишилося. Влада відкрито визнала справу політичною, відмела суди,  і тепер діє максимально жорстко і швидко. Фактично через два тижні на пані Лідію і її доньку-старшокласницю очікує міграційна тюрма.

Ось це і є реальні права української діаспори у часи путінської Росії. Нагадаємо. Три активіста убито: Криль, Побурінний, Сенишин. Три замахи: Митрополит Адріан, Ковальова, Дудко. Три депортації: Кононенко, Гіржов, Ковалів-Демай. Дві федеральні ліквідації: ОУР, УНКА «УР». Один погром - Ногінський. І натомість гадюшник провладних провокаторів, починаючи з Безпалька та Винника.

Додатково:

http://www.kobza.com.ua/svitovyj-kongres-ukrajinciv/1715-ni-ubyvstvam-i-rozp

Редакція «Кобза – українці Росії»

На світлині: Фрагмент сповіщення Л.Ковалів про анулювання дозволу на тимчасове проживання в РФ