Право на життя

Как и чем им может помочь благотворительная организация «Гражданское содействие»

Миловидная молодая женщина вдруг начинает судорожно рыться в сумке. Нужно срочно найти успокаивающие таблетки, потому что на глазах бледнеет дочка. У нее паническая атака. Обеих, и маму, и девочку лет 15–16, обнимает незнакомка. Гладит по спинам, советует прогуляться по «красивому городу Москве». Чтобы отвлечься. Говорит, что можно иногда и поплакать, а потом резко выдохнуть (показывает как) и настраиваться жить дальше.

«Да я и так все время плачу. Но мне-то ничего, я была в безопасности. А вот Анечка оказалась у дедушки с бабушкой, когда все началось». Женщины знакомятся, обмениваются телефонами. У обеих в руках одинаковые синие паспорта с надписью «Украина». У обеих – одинаково отрешенные лица. Девочка все время молчит. Все происходит тихо и буднично. Никто из плотной очереди не смотрит в сторону маленькой группы. Стараются не мешать.

Український омбудсмен просить Червоний Хрест допомогти примусово вивезеним в РФ

Уповноважена  Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова звернулася  до Міжнародного Комітету Червоного Хреста з проханням невідкладно надати гуманітарну допомогу громадянам України, які примусово вивезені та поміщені до концентраційних таборів на території РФ і сприяти якомога швидшому поверненню їх в Україну.

«Майже кожного дня, - написала Л.Денісова на своїй сторінці у Facebook, -  ЗМІ країни-окупанта з посиланням на інформацію рашистських високопосадовців повідомляє про вивезення з України наших громадян. Станом на 16 квітня за їхніми даними було переміщено 808 тисяч осіб, з яких 153 тисячі – діти.

Харківський історик Антон Бондарєв про сьогодення міста під обстрілами і національну самоідентифікацію його городян

Наш співрозмовник – 38-річний Антон Бондарєв, український громадський діяч, дослідник  історії Харкова, бойових дій у Карпатах під час Першої світової війни (1914-1916 рр.), історії української еміграції 1917-1930 рр. і української діаспори. На запитання, чому не покинув місто після 24 лютого, відповідає, що як досить публічна в Харкові людина, має подавати власний приклад нескореності, надихати інших на супротив і віру у перемогу України. Свої спостереження від міста, що кожного дня зазнає обстрілів, викладає на власній  сторінці у Facebook.  Хоча цей «FB-щоденник» Антона  і дає уявлення про ситуацію в місті, ми попросили його розповісти більш детально чим живе сьогодні Харків і про його бачення, як історика, причин і майбутніх наслідків російсько-української війни.

 

Що пережило і як виживає сьогодні місто-герой Охтирка

До російського вторгнення 48-тисячна Охтирка була типовим зеленим містом на Сумщині. Усе, що можна було про неї почути за межами області – що там в Охтирському районі видобувають нафту. Втім, з 24-го лютого назва міста не сходить із заголовків великих ЗМІ – і, на жаль, ці заголовки є дуже болючими. Обстріл військової частини, де загинули щонайменше 70 бійцівтри вакуумні бомбизнищення ТЕЦ, обстріл ракетами та авіацієюбомбардування та страшенні руйнування. Стерті з лиця землі вулиці та спалені заживо люди.

Чому жителі Харкова не залишають місто, що обстрілюється, і як у ньому народжується новий феномен українського городянина

До війни історик Антон Бондарєв проводив лекції та влаштовував різноманітні проекти, присвячені минулому Харкова. У харківському сьогоденні значну частину часу він проводить у підвалі, в якому перечікує постійні обстріли з боку російських окупантів. Коли ворожий вогонь стихає, намагається фіксувати деталі сучасної історії рідного міста.

 

Один из малых народов Алтая тубалары отчаянно борятся за выживание,  сохранение своей культуры и языка

Минюст России включил в реестр НКО – иностранных агентов региональную национально-культурную организацию "Туба калык" ("Тубаларский народ"). Тубалары – малочисленный коренной народ, издавна проживающий на территории нынешней Республики Алтай. Возрождением их культуры и сохранением традиционных мест обитания и занимается организация "Туба калык".

Теперь тубалары гадают, за что именно их объявили иноагентами: за грант от Всемирного фонда дикой природы (WWF)​ или за борьбу с "черными лесорубами", которые бесконтрольно вырубают тайгу на Алтае. Сибирь.Реалии побывали в Республике Алтай и познакомились с жизнью новых "иноагентов".

Анна Теряник

Лист до українців Росії та всіх небайдужих росіян.

Здравствуйте, друзья! Меня зовут Анна Теряник, я родилась и живу в городе Днепр, который раньше назывался Днепропетровск, в семье научных сотрудников.  У меня замечательная семья – муж и двое детей, с которыми я очень люблю проводить свободное время. Большим нашим увлечением были долгие поездки в Европу на своем автомобиле. Мы планировали маршруты, выбирали интересные места, что-то искали, поднимались в горы, погружались на дно, сутками бродили по старинным улочкам больших и маленьких городов, просто наслаждаясь архитектурой. Свои поездки я описывала на разных туристических сайтах и радовалась тому, что их читают. В общем, никакие действия, кроме мирных и познавательных, в мои планы не входили.

Герой Майдану сумчанин Олексій Братушка
Герой Майдану сумчанин Олексій Братушка

Суми попрощалися з 35-річним Олексієм Братушкою, котрий загинув від кулі снайпера на київському Майдані.

Усього за два тижні перед трагедією у Олексія народився син…

Люди принесли до труни з тілом героя ціле море квітів. Церемонія прощання проходила у фойє Сумського драматичного театру ім. Щепкіна, але приміщення не могло вмістити усіх, хто прийшов, аби віддати шану мужності Олексія.

Настя Стельмащук до хвороби.
Настя Стельмащук до хвороби.

Поможем ребенку.

Уважаемая «Кобза»!

Вот уже два месяца многие люди пытаются собрать деньги в помощь Насте - она из Харьковской области, папа работает водителем, мама уборщица. Я лично писала на страницу Геннадия Кернеса - мэра Харькова, мои друзья обращались во властные структуры Украины - тщетно. Тем временем счет Настенькиной жизни идет на часы!!! Я очень прошу Вас, как представителей диаспоры, распространить информацию по своим каналам, может, найдутся неравнодушные люди. Не позволим умереть девочке, нашей землячке. Вот страница Насти на фейсбуке https://www.facebook.com/groups/Stelmashchuk/

Подари ему жизнь!
Подари ему жизнь!

Благотворительный фонд "Хелп Никита" просит Вас присоединиться спасению киевлянина Антона Кузнецова от рака!

Уважаемые коллеги!

Благотворительный фонд «Хелп Никита» приступил к проведению срочной благотворительной акции в пользу вашего земляка, киевлянина Антона Кузнецова. Большая просьба откликнуться и с помощью доступных журналистам средств поучаствовать в судьбе Антона!

Антон - обычный менеджер одной из украинских компаний, уволившийся по состоянию здоровья после постановки страшного диагноза. Карцинома кишечника, одна из ее форм. О заболевании стало известно в октябре 2013 года, его установили в Медицинской клинке «Лисода». В итоге семьей подопечного было принято решение обратится в онкоцентр «Инновация» под Киевом, где Антону уже сделали часть противораковой терапии. Согласно счету от медучреждения стоимость лечения там составляет 130 200 грн. (535 361,84 рублей). В связи с неподъемной ценой медицинских процедур семья Кузнецовых обратилась в наш Фонд за благотворительной помощью. С 06 декабря 2013 Фонд приступил к сбору пожертвований в поддержку Антона в социальных сетях и на сайте Фонда, где размещена именная страница подопечного.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка