Українці в Росії
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Нарис Олександра Довженка
Напишу я слово про хату за тисячу верст і за тисячу літ від далеченних сивих давен, аж до великого мого часу всесвітньо-атомної бомби. На Україні і поза Вкраїною сущу. Біду, з теплою солом'яною стріхою, що поросла зеленим оксамитовим мохом, архітектурну праматір пристанища людського.
Незамкнену, вічно відкриту для всіх без стуку в двері, без «можна?» і без «войдіте!» високонравственну людську оселю. Бідну і ясну, як добре слово, і просту, ніби створили її не робочі людські руки, а сама природа, немов би виросла вона, мов сироїжка в зеленій траві. Опишу її неповторну зовнішність, привітну Ї веселу, часом сумну, молоду й стареньку вдовицю, чепурну і уважну, журливу і ніколи не горду. У полі, на горі й під горою, на городі серед квітів весною і влітку, серед насіння восени. Насіння у ній і на ній од стріхи до самого долу. Здається, щезни вона, і спустіє земля, заросте бур'яном, споганіє, і світ стане чорний від голоду й злоби. Опишу її внутрішній образ. Все, що в ній є й чого нема й не було ніколи, хоч і могло би бути. А не було й нема в ній безлічі речей. Нема в ній челяді, немає гайдуків, прислужництва нема. Немає кабінетів, віталень, спалень, де довго сплять, і не було в ній розпусти й лінощів паразитаризму. Немає на стінах фамільних портретів і скарбів нема в сундуках, і ковані панцирі предків не красуються по її кутках, бо билися гаразд лицарі - їдкі - небораки без панцирів з одверто голими грудьми. А потім погнили онучі, потрухли клейноди до нитки, не стало й сліду на землі. Не змовлявся в ній ніхто й ніколи заволодівати світом чи поневолювати сусіда, не було в ній бучних бенкетів, ні великих урочистих зустрічей, не грали органи ні оркестри в її тісних стінах і ніколи не засідали далекорозумні дипломати. Не було в ній, будем говорити, щастя, не було тривалих радощів. А було в ній плачу і смутку багато і вельми багато журби поміж насінням отим і квітами. А знала вона багато розлук і прощань невтішних. І співала вона здебільшого, і так талановито й натхненно, як ніяка оселя в світі, журбу, і прощання, і спогади про далеке минуле, коли ріки були глибші, риба більша, трави густіші, коні прудшi й шаблі гостріші. Опишу я покинуту хату. Споконвіку кидали її, і хто кидав, мало вертався. Носило його скрізь усіма вітрами, чи сам, мов собака, бігав усе життя за чужим возом і лише згадував її, як щасливе дитинство, занедбану свою СОВІСТЬ і мову занедбану свою.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Корифею баянної та акордеонної школи музики ? 70!
В ці дні член Нижньогородської української громади «Джерело» Голубничий Віктор Іванович святкує свій 70-річний ювілей.
Віктор Іванович - корифей сучасної баянної та акордеонної школи музики, професор кафедри народних інструментів Нижньогородської консерваторії ім. Глінки, лауреат міжнародних конкурсів, заслужений діяч мистецтв. Віктор Іванович веде педагогічну, науково-методичну і музично-громадську діяльність. Автор робіт, присвячених проблемам теорії баянного виконавства, газетних і журнальних публікацій, радіо- і телепрограм. Голова ДАК і член комісій з державної атестації в музичних ВУЗах і ССУЗах. Брав участь у роботі журі і оргкомітетів міжнародних, Всесоюзних, Всеросійських і міжрегіональних фестивалів і конкурсів (виконавців на народних інструментах, виконавців на духових та ударних інструментах, піаністів, вокалістів, камерних ансамблів).
Його заслуги відзначені премією Президента Росії В.В. Путіна (2002 р.), «Срібним диском» Міжнародного фестивалю «Баян і баяністи» (2011 р.).
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Літературно-музична вистава
23 березня 2013 року в палаці Праці і злагоди м. Красноярська відбувся Святковий концерт? літературно-музична вистава, присвячена 199-й річниці з Дня народження Т.Г.Шевченка.
Захід проходив в плані підготовки «До 200-річчя з Дня Народження Т.Г. Шевченка», «Шевченкіана 2014» під гаслами
Шевченко був!
Шевченко є!
І Шевченко буде!
Перед початком концерту в вестибулі палацу для артистів, гостей і глядачів були організовані різноманітні виставки, розпродажі і українське подвір'я з українськими національними стравами на будь-який смак.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Якщо ми хочемо бачити свій народ сильним і гордим ? наші діти повинні знати, хто вони
Що відрізняє існуючу націю від загиблої? Адже кров загиблої нації не зникає - вона продовжує текти у жилах нащадків. Але все ж таки нації більш не існує. В історії багато прикладів коли нація зникала и хоч генетичні дані говорять, що кров цього етносу мають сучасні носії будь-якої території, але самі носії поважають себе іншім народом і вже не пам'ятають, що їх предки звалися інакше…
Дуже часто мені трапляється спілкуватися з росіянами, які мають українське прізвище, але вважають себе руськими (тут я навмисне використовую слово «руські», щоб відрізняти цей етнонім від «росіянин», бо в Росії «русский» і «россиянин» - це слова з різним сенсом, у відмінність слову «українець» в Україні. На жаль, в Україні адже африканця (громадянина України) можливо назвати українцем - нарівні з тими справжніми українцями, чиї батьки століттями жили в Україні - хіба це справедливо по відношенню до народу, який проливав кров за свою країну?). Це змушує мене задуматись - що ж таке зробилося, що українці не пам'ятають - хто вони? Та не просто не пам'ятають - вони щиро вважають себе руськими. Повна відповідь на цей запит затягне нас в трясовину історії, що зараз нам не треба. Те, чому стільки українців живе в Росії і чому більшість не розмовляє українською - тісно пов'язано з історію та політикою. Але є ще одна причина, яка може сказати нам, чому українці Росії не знають, що вони українці. Це родовід.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
«Криниця» ? Нижегородська регіональна громадська організація української культури
Шановні друзі! Повідомляю Вас про державну реєстрацію Нижнегородської громади української культури «Криниця», основною метою якої є збереження і популяризація української культури на теренах Поволжя.
З повагою,
Голова правління НРГОУК «Криниця»
Олександр КРИНИЦЬКИЙ
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
«Думи Тараса не вмруть, не загинуть!»
«Думи Тараса не вмруть, не загинуть!» - під таким девізом українська громадськість міста Красноярська відзначила 198-му річницю від дня народження великого українського поета, революціонера-демократа, художника, пророка національного відродження України, Великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка.
Вже давно доброю традицією для українців Красноярська стала зустріч у цей день: збираємося разом, щоб вшанувати пам'ять Кобзаря, вклонитися нашому Великому землякові.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Некролог
Українська громадська організація «Провісник» глибоко сумує і уболіває з приводу втрати українського патріота, провідного громадського діяча та політв'язня Михайла Гориня, хто все своє життя боровся за свободу України, за розбудову демократичної, незалежної і правової держави.
Ми схиляємо голови перед пам'яттю людини, яка була великим провідником української культури і українських традицій. Життєвий шлях Михайла Михайловича був наповнений невтомною працею і відданістю своїй Батьківщині.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
20-річчя хабаровського Товариства української культури
У грудні 2012 року Товариство української культури Хабаровського краю "Зелений клин" відсвяткувало 20 років своєї офіційної діяльності. 21 грудня відбулися урочисті заходи відносно цієї події. Зранку в студентськім клубі Далекосхідного державного університету шляхів сполучення члени Товариства та гості могли оглянути ювілейну виставку, котра віддзеркалювала діяльність Товариства за 20 років існування. Від перших виступів в університеті ансамблю "Мрія" Товариства під моїм (М. Прокоповича) керівництвом у жовтні 1992 р. до отримання найвищих дипломів на українських фестивалях у Хабаровську та Приморськім краю і звання "Народний український хор "Мрія" в 2011, 2012 роках під керівництвом доцента М. Скороходової. Від перших страв української кухні, приготовленням котрих керувала М. Левченко, до Золотої медалі Міжнародного ярмарку у Хабаровську за репрезентацію українських страв, виконаних членами Зеленого клину під керівництвом Р. Безсмертної.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Рідна мова посеред засніженого степу Південного Сибіру
Якщо ви думаєте, що від Омська дуже далеко до Криму, то ви помиляєтесь. Трохи більше трьох годин знадобилось нам, аби дістатись туди. І хоч Крим зараз занесений снігом, там нас чекало море української доброзичливості та гостинності.
Невеличке село Крим, що відноситься до Ольгинського сільського поселення Полтавського району, засноване ще 1907-го, проте своє століття відсвяткувало лише влітку цього року. Зі слів сільського голови Кумпана Івана Трохимовича, в Криму зараз мешкає десь 280 осіб.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Дорогі українці Росії та всього світу!
Вельмишановні українські громади!
Регіональна громадська організація «Провісник» щиро вітає Вас з нагоди світлих і радісних Новорічних та Різдвяних свят.
Нехай весь наступний 2013 рік буде для Вас сповнений щастям, добробутом, вірою та любов'ю! Бажаємо благополуччя і радості Вашим родинам! Будемо жити Божими заповідями і любов'ю до нашої України, вірою в національну свідомість і перемогу демократичних сил. Нехай же успіх, удача і натхнення супроводжують Вас протягом усього року.
