Українські новини (Санкт-Петербург)
- Деталі
- Розділ: Українські новини (Санкт-Петербург)
Цими словами Тараса Шевченка назвали концерт, присвячений пам’яті видатної пітерської українки Валентини Блажчук
Не так часто имеют возможность жители и гости Санкт-Петербурга бесплатно посещать концерты, в которых выступают лауреаты всероссийских международных конкурсов, ведущие музыканты и солисты. Играющие не только на привычных инструментах, но и на редком для Северной столицы старинном струнном инструменте - бандуре.
Заслуженная артистка России Валентина Андреевна Блажчук - замечательная артистка, педагог, много лет преподававшая в консерватории валторну, игравшая практически во всех симфонических оркестрах Санкт-Петербурга, руководившая вокальным ансамблем украинской народной песни «Созвездие».
- Деталі
- Розділ: Українські новини (Санкт-Петербург)
Заслужений артист України росіянин Георгій Кузовков не тільки вивчив українську мову, але й використовував її навіть в Санкт-Петербурзі
7-го жовтня 2010 року о 8-й годині ранку не стало заслуженого артиста України Георгія Васильовича Кузовкова. Доля відвела йому 83 роки життя. 37 років служіння культурі лише у Львівському державному оперному театрі. Знаменитий бас, кращий за всі роки виконавець ролі Карася із опери Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» і беззміний захисник прав акторів театру - голова профспілки театру. Можливо принципова позиція Георгія Васильовича в багатьох справах і завадила йому стати народним артистом.
- Деталі
- Розділ: Українські новини (Санкт-Петербург)
Про останню справу заслуженої артистки Росії Валентини Блажчук
25 жовтня 2010 року українська громада Санкт-Петербургу буде вшановувати видатного музиканта, громадського діяча та і просто людину - Валентину Андріївну Блажчук. На жаль вшановувати людину якої серед нас немає: рівно рік тому серце Валентини зупинилося саме в цей день.
От же вже рік людини немає, але її справи її думи бентежать серця людей. Адже не було жодної людини в українській діаспорі Санкт-Петербургу, з якою у Валентини не було б контакту.
- Деталі
- Розділ: Українські новини (Санкт-Петербург)
Бесіда з акторкою Галиною Красіліч про її життя в Києві під окупацією в 1941-1943 роках
Галина Павлівна Красіліч – акторка, театральний режисер (засновник українського народного театру «Друзі», 1996 р.), голова Союзу українок «Петербурженка», поетеса, член Спілки письменників «Многонациональный Санкт-Петербург», голова української спілки письменників «Ліра».
- Як вийшло, що Ваш театр під час війни залишився в Києві? Ми ж знаємо, що театри, кіностудії виїжджали до Середньої Азії, Казахстану, тощо. Артистам видавали так звані «білі» паспорти, звільняючи від військового обов’язку.
- Це було в 1941 році, 20 червня 1941 року. Я закінчила школу (тоді я жила окремо від батьків, оскільки вони постійно їздили на гастролі з театром). За мною доглядала старша дочка сусідки, яка жила поруч з нами по коридору комуналки. Її оформили в жилконторі офіційно по догляду за дітьми. Батько висилав гроші на жилконтору. Тож 20 червня сусіди посадили мене в поїзд, який їхав до Вінниці (я вперше їхала на поїзді), до станції Вапнярка. Я приїхала о 5-й годині ранку 21 червня. Ну, а знайти маму було досить просто: я запитала в місцевих жителів, де живуть актори, і мені показали.
- Деталі
- Розділ: Українські новини (Санкт-Петербург)
О коллективе народной музыки из города Санкт-Петербурга и его репертуаре
Ансамбль народной музыки «Отрада» - лауреат Международных и Всероссийских конкурсов. В его составе:
- Борис Зонов - художественный руководитель, I-й баритон, баян;
- Альбина Зонова – директор, режиссёр программ;
- Алёна Елисеева – солистка (народное сопрано), ударные инструменты, сопилка, флейта;
- Зинаида Катешова – II-й альт, ударные (трещотки);
- Зоя Суздалева – солистка (I-й альт);
- Елизавета Михайлова – солистка (I-е сопрано);
- Надежда Рабодзей – солистка (II-е сопрано);
- Валентин Иващенко – солист (I-й тенор);
- Влад Мануйлов - ударные;
- Андрей Зайцев – бас-балалайка, бас-гитара;
- Борис Субботин – II-й тенор, прима-балалайка.
- Деталі
- Розділ: Українські новини (Санкт-Петербург)
До 5-ї річниці відходу в вічність першого голови українського товариства імені Т. Г. Шевченка в Санкт-Петербурзі
Перший голова українського товариства імені Т. Г. Шевченка в Санкт-Петербурзі Кононенко Олександр Макарович (15.9.1923 – 1.5.2005) народився в селі Красносілля Знаменського району Кіровоградської області. Батько його - Макар Кузьмич Кононенко був одним із ведучих хірургів України в 40-60-х роках минулого століття.
Після закінчення школи в Кіровограді Олександр Кононенко поступив до Ленінградського університету на фізичний факультет. Закінчивши університет з червоним дипломом, отримав запрошення на роботу до Курчатовського інституту ядерної фізики в Москві. Йому також пропонують вступити до аспірантури в университеті. Але одночасно талановитому та ініціативному молодому спеціалісту пропонують стати комсомольским ватажком. Олександр Кононенко не тільки відказався від цих пропозицій, але заявив про відсутність бажання вступати й до КПРС.
- Деталі
- Розділ: Українські новини (Санкт-Петербург)
Про історію пам'ятного хреста «Українцям, жертвам тоталітарного більшовицького режиму» на Левашовській пустині під Санкт-Петербургом
Як в «півній столиці» відбулось вшанування пам'яті українців-жертв політичних репресій - встановлення та освячення пам'ятного хреста «Українцям, жертвам тоталітарного більшовицького режиму, розстріляним в 1937-1939 роках».
- Деталі
- Розділ: Українські новини (Санкт-Петербург)
Про сніжний сезон в житті новоствореного українського театру пісні «Українські вечорниці Валентина Іващенка»
На вулиці все ясніше сяє сонечко, і хочеться весни. Особливо, таким людям, як я. Котрі народилися набагато південіше місця сьогоднішнього свого перебування. Але весна попереду. А що ж відбулося в цей холодний зимовий період в суспільному українському житті Санкт-Петербурга?
Пишу «холодний», тому що, як би насміхаючись із світового потепління, зима 2009-2010 видалася занадто суворою і сніжною. Я сказав би, небажаною, особливо для комунальних та дорожних служб міста Санкт-Петербурга. Пік її випав на Новий рік, коли, за новітніми звичаями, все міське начальство за кордоном, а рядовий народ горілочку п’є. А тут, бачиш, сніг випав по коліна. І місто стало, як під час війни. Коли ще центральні вулиці сяк-так розгрібали, то в дворах стояли снігові намети – хоч з хати не виходь!
- Деталі
- Розділ: Українські новини (Санкт-Петербург)
Завдяки таким, як Тетяна Таїрова-Яковлєва, удасться зберегти щирий емоційний і культурний зв'язок між нашими народами
«Удивительно, как политический спектакль с анафемой, устроенной Мазепе Петром I для совершения определенных задач, на три столетия укоренился в сознании большинства российских историков. Проклятие «измены» - обвинение, которое воспринималось современниками, лишь как предлог для уничтожения автономии Украины, обрело формы аксиомы и неоспоримого греха», - это не пассаж из выступления Ющенко или Филарета. Это вопрос, который задает российская исследовательница Татьяна Таирова-Яковлева, написавшая книгу «Мазепа» (издана в серии ЖЗЛ) - исторически выверенную биографию гетмана Ивана Мазепы, - в предисловии к своей книге.
- Деталі
- Розділ: Українські новини (Санкт-Петербург)
Слово про українського петербуржця з Богуславу
Народився Валентин Володимирович Іващенко в місті Богуславі Київської області в 1951 році. Закінчив Богуславську середню школу №1 в 1968 році. Батьки: мати Параска Антонівна все життя пропрацювала санітаркою в районній лікарні; батько Володимир Карпович - шофером різних підприємств міста. На долю батька випали роки концтабору в Австрії (три роки, Матхаузен), п'ять років служби в армії, дві «поїздки» на цілину (1953-54, 1960-61 роки), будівництво паперового комбінату в Карелії (1952-53 роки).
В сім'ї Валентин - старший син. Сестра Галина - вчений-зоотехнік. Все життя пропрацювала в сільському господарстві. Молодший брат Володимир - будівельник.
