Фоторепортаж з похоронів першого космонавта українця і першого керівника української громади міста Москви Павла Поповича

У суботу третього жовтня в Москві відбулися похорони радянського космонавта №4, першого українського космонавта Павла Романовича Поповича. Що був після загибелі Юрія Гагаріна і смерті Германа Тітова та Андріана Ніколаєва найстаршим із живих членів першого загону космонавтів за датою свого космічного старту.

У траурних заходах взяли участь рідні та близькі покійного, колеги-космонавти, представники Військово-космічних та Військово-повітряних сил Росії, відповідальні працівники російського й українського космічних агенств, органів влади з Росії й України, представники численних громадських організацій. Прощання з легендарним космонавтом, активним учасником суспільного життя Павлом Поповичем відбулося в Культурному центрі Збройних Сил Росії. Після цього труну з покійним перевезли до місця поховання - на Троєкурівський цвинтар Москви.

В Ритуальній залі відбулися траурний мітинг і церковна панахида. Один із виступаючих - товариш і колега покійного Олексій Леонов сказав: «Хай земля буде небом Павлу Романовичу».

В цих словах відображено глибокий зміст: Павло Попович надзвичайно любив землю, життя, але, водночас, всім серцем прикипів до неба, яке манило його ще до того, як він вперше піднявся туди як льотчик, а згодом і космонавт. Дві стихії - Земля і небо були суттю і змістом його життя.

А ще - він дуже любив свою рідну Україну, українські пісні. Почуття, які пережив, піднявшись у космос, важко було передати звичайними словами. Саме тому Павло Романович затягнув: «Дивлюсь я на небо...». Він народився в Україні і там же скінчився його життєвий шлях.

Всі, хто згадував земні справи Павла Романовича, відзначали його високий професіоналізм, відповідальність за будь-яку доручену справу. Разом тим, підкреслювали його надзвичайну щирість і доброту, веселу вдачу, бажання допомогти всім, хто цього потребував.

Поховали льотчика-космонавта, двічі Героя Радянського Союзу Павла Романовича Поповича з високими військовими почестями, під звуки салюту. Небо цього дня в Москві було надзвичайно синім і мальовничим...

Віктор ГІРЖОВ.

На світлинах: Вінок із живих квітів від Президента України. Почесний караул біля портрету Павла Поповича напроти входу в Культурний центр Збройних Сил Росії. Труна з тілом героя-українця. Золоті зірки двічі Героя Радянського Союзу Павла Поповича. В почесній варті біля труни Надзвичайний і Повноважний Посол України в Росії Костянтин Грищенко(ліворуч) та радник-посланник Євген Герасимов. Уродженка українського Донбасу, заступник мера Москви Людмила Швецоване приховує своїх емоцій. У траурній вахті біля труни свого товариша голова Кіровоградського земляцтва «Єлісаветград» міста Москви льотчик-космонавт СРСР Віктор Горбатко. Попрощатися із земляком і товаришем прибули український космонавт Леонід Каденюкі голова Земляцтва донбасівців м. Москви Микола Луньов.Голова Товариства Українці Москви Вікторія Скопенкоі Заслужений артист України Руслан Кадіров. Президент Полтавського земляцтва Москви Василь Бебкопрощається з Почесним президентом свого земляцтва. Біля труни донька головного конструктора-українця Наталія Корольоваі директор Роскосмосу генерал-лейтенант Анатолій Пермінов(зліва). У супроводі почесної варти Павло Попович вирушає у свою останню земну путь. В залі для прощань Троєкурівського цвинтаря. Зі своїм товаришем прощається льотчик-космонавт Олексій Леонов. Учасники траурного мітингу і православної панахиди льотчики-космонавтиВалентина Терешковаі Борис Волинов з «гагарінського» наборуі член Земляцтва донбасівців м. Москви, депутат Держдуми РФ Йосип Кобзон. Траурна процесія рухається до місця поховання Павла Поповича. Останні хвилини перед погребінням. Корзина з жовтими квітами від Об'єднання українців Росії. Могила Павла Романовича Поповича вся в вінках і квітах.

Фото автора