Вербиченька (Нижнєкамськ)

Куточок її памяті в музеї Вербиченьки9 квітня 2006 року у Нижнєкамську втретє відбулася літературно-поетична зустріч «Добрий-Вечір», яку товариство «Вербиченька» традиційно присвячує світлій пам’яті Євгенії Федоровни Риковцевої (в дівоцтві - Добрий-Вечір).

Євгенія Федорівна була однією з тих людей, завдяки яким у жовтні 1995 року в Нижнєкамську виникла українська організація. Вона була незамінною помічницею і порадницею у всіх товариських справах, керувала хором, писала сценарії свят, домовлялася з необхідними людьми.

Молоді обличчя наших ЛелекПро Різдвяні вакації у Львові дітей з Недільної української школи з Нижнєкамська

Товариство "Вербиченька" (м. Нижнєкамськ, Татарстан) багато уваги приділяє українському вихованню підростаючого покоління. Ми навчаємо дітей українській мові, знайомимо з літературою, історією й культурою українського народу в недільній школі, але українське виховання вважаємо головним у нашій роботі. Прищепити любов до батьківської землі дітям, народженим і зростаючим у подвійному іншомовному оточенні не легко, а ще важчим для дітей є використання української мови у повсякденному житті. Хоч не часто, але нам вдається влаштувати дітям вакації в Україні. Цього разу ми одержали запрошення від Міжнародного інституту освіти, культури і зв'язків з діаспорою Національного університету “Львівська політехніка”.

Савенко Є.В.Золоті імена України: Оксана Андріївна Петрусенко

"Співала ж дзвінко, дужо, незрівнянно!

А голос був - із щирого срібла…"

Павло Тичина

1940 рік, ніч 15-16 липня.

Передмова

Починаючи з 1995 року українське товариство "Вербиченька" займається просвітницькою роботою в Татарстані. Ми проводимо літературні, музичні, історичні, поетичні свята і вечори, на яких знайомимо присутніх з видатними постатями української культури і історії. Після одного з літературно-музичних вечорів, який було присвячено видатній українській співачці Соломії Крушельницькій, до мене підійшла з залу літня жіночка і запитала, чи можу я такий вечір присвятити і Оксані Петрусенко, теж чудовій українській співачці. На той час про Оксану Петрусенко я нічого не знав, але це ім'я запало в душу.

Будинок вчителяПро ІV-й Універсал Української Центральної Ради від 22 січня 1918 року

Друга половина січня в Україні дуже насичена незабутніми історичними датами. Одна з найважливіших - 22 січня, коли ІV-м універсалом Української Центральної Ради Україна була проголошена самостійною і незалежною державою.

Україна в той час не мала державного апарату, війська, але проголошення незалежності свою роллю відіграло - вперше світ почув, що є така нація, є така держава! 

Про різдвяні зустрічі українців, росіян, кряшен та чувашів на цьому православному святі в Татарстані

Мабуть не помилюсь, коли скажу, що найцікавішим з двунадесятих православних свят є Різдво Христове. Це улюблене зимове свято і дорослих і малят, одне з найважливіших для всього православного людства.

Православних національних організацій у місті Нижнєкамську (Татарстан) кілька: українська, чуваська, кряшенська, російська. Кожна має свою історію і відзначає християнські свята по своєму. В цьому році головою "Вербиченьки" Євгеном Савенком було запропоновано провести Різдво сумісно. Зібрався організаційний комітет ще восени, підготовка була тривалою і ретельною.

Товариство "Вербиченька" з міста Нижнєкамська щиро вітає вас з нагоди Нового року та Різдва Христового!

Шановні друзіІ!

Товариство "Вербиченька" з міста Нижнєкамська щиро вітає вас з нагоди Нового року та Різдва Христового!

Хай щастить вам у Новому році! Хай збудуться ваші сокровенні мрії! 

Хай буде тепло і затишно у ваших родинах!

Людмила НАЙДЕНКО
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
(Вербиченька)
25.12.2005.

Доктор Євген Савенко  пілкується про  духовність  наших  українцівПід цією рубрикою “Вербиченька” розпочне на сайті "Кобза. Українці Росії" серію статей, присвячених видатним діячам української історії, політики, мистецтва та літератури

Шановні друзі! Хочу розпочати на сайті "Кобза. Українці Росії" серію статей, присвячених видатним діячам української історії, політики, мистецтва, літератури під рубрикою "Золоті імена України". Бо хочеться нагадати українцям, якого вони роду-племені. Хочеться нагадати, що в Україні жили не лише “Савви Чалі”, але й Іван Сірко, співали не лише “Вєрки Сердючки”, а й Оксана Петрусенко. Я розумію, що розказати багато нового про видатних діячів я не зможу, я хочу лише нагадати тим, хто забув, і розказати тим, хто не знав, що Україні і українцям є багато чим і ким пишатися.

Спогади про зустріч з Павлом Глазовим восени 2003 року, по гуморескам якого дорослі в нашій “Вербиченьці” ставили сценки, а діти в нашій недільній школі вивчають справжню українську мову

31 жовтня 2005 року виповнився рік, як пішов з життя Павло Прокопович Глазовий. Восени 2004 на вулицях Києва саме починалася Помаранчева революція, і його смерть не одержала належного громадського резонансу. Хоча все свідоме українство світу добре розуміло, кого ми втратили.

В місті Нижнєкамську Республіки Татарстан 8-9 жовтня 2005 року було проведено Перший український міжрегіональний фестиваль Приволзького федерального округу

Те, що він пройшов в Нижнєкамську не випадково, саме тут з ініціативи Нижнєкамського товариства "Вербиченька" в 2002 р. було запроваджено проведення щорічних фестивалів українців Татарстану. В 2003 р. він був проведений в Набережних Човнах, у 2004 - в Казані, в травні 2005 знову в Нижнєкамську. Під час останнього фестивалю стало ясно, що він виходить за межі Татарстану, оскільки в ньому, окрім татарстанських громад, прийняли участь колективи з Удмуртії, Республіки Марій-Ел, Ульяновської області. Крім того, в українському русі Поволжя накопичилось немало проблем, потребуючих колективного рішення.

Враження члена Нижнєкамського молодіжного гуртка "Лелеки" від зустрічей з відомими людьми України і перебування у літньому юнацькому таборі на Поділлі

Мене звуть Віктор, мені 15 років. Більшу частину свого свідомого життя я вчусь в українській недільній школі м. Нижнєкамська, де вчителькою Людмила Валентинівна Найденко. Вперше мене привів до школи тато, коли я ще ходив у дитячий садок. Я вже не мислю свого життя без української школи. В ній я навчився говорити українською мовою, читати, писати, а оскільки ми часто виступаємо з концертними програмами, я досить вільно відчуваю себе на сцені. Я дуже вдячний нашій школі, яка відкрила для мене всю красу культури моїх пращурів. Спершу наші виступи проходили в Нижнєкамську. Згодом, набираючись досвіду, ми почали їздити з виступами по Татарстану, далі виступали вже в численних містах Росії і України.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка