Вісник (Краснодар)
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
Является ли Краснодарский край составной частью России або чи збережеться українство на Кубані? (рос
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
- Ну, так что: будем дружить с Украиной? - спросил Николай Васильевич Приз председателя городской Думы г. Краснодара Александра Ивановича Кирюшина. Тот скривился и развел руками. И мэр продолжил: «Давайте так. Мы ни это государство, ни этот праздник не признаем. Поэтому никуда не поедем!» «Как?»,- опешил я. «Вы же меня сами посылали договариваться, да и Владимир Владимирович Путин будет в Киеве на праздновании 10-летия независимости Украины!»- пытаясь спасти проделанную работу, бросил я, как мне казалось, весомый козырь. «Кто? Путин?»- переспросил Николай Васильевич. Немного подумав, он добавил: «А Путин пускай едет. Да… Вот он пускай и едет»,- уже с твердостью в голосе закончил глава, как модно стало говорить, кубанской столицы.
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
Анатолій Авраменко
Після отримання Україною незалежності попередні радянські історичні атласи виявилися непридатними для викладання української історії. Потрібна була нова концепція, багато які теми необхідно було опрацьовувати уперше. Найперше до розробки історичних атласів для шкіл на замовлення Міністерства освіти України підступило картографічне видавництво “Мапа ЛТД”. У 1997–2000 рр. воно надрукувало 5 атласів, що охоплюють історію українських земель з найдавніших часів по 1944 р.1. Концепція та авторське опрацювання карт належить Ю.І. Лозі. Побачив успішне здійснення ідеї, пізніше за це взявся також Інститут передових технологій (далі – ІПТ), що розташований у тому ж будинку що й згадане видавництво. Співробітники ІПТ В.С. Власов, Д.В. Ісаєв, О.В. Гісем, О.О. Мартинюк у 2000–2003 рр. видали теж 5 атласів, що доведені до 1939 р.2. Обидві серії атласів рекомендовані Міністерством освіти України. Видаються також обласні географічні атласи, що містять історичні карти. Нарешті, в 1997 і 1999 рр. у Львові з’явився друком атлас В. Паїка “Україна в минулому й сьогодні (історичні й географічні карти)”, що присвячений автором українській молоді, опрацьований та надрукований поперше у Канаді в 1982 р.3. Це все говорить про значні досягнення сучасної історичної картографії України, завдяки зусиллям нечисленних ентузіастів.
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
Кубань в останні роки – модна тема в українській пресі. Попит, як водиться, породжує пропозицію. То тут то там час від часу з'являються великі статті, що вражають читачів абсолютною некомпетентністю авторів і легковажністю тих редакторів, хто щедро віддає їм газетні смуги.
Типовий приклад нісенітниці – стаття Вахтанга Кіпіані «Над Кубанню небо синє», якою своїх читачів порадувала київська газета «Український форум» (30 березня 2004 р., с. 12) – друкований орган для українців зарубіжжя.
З неї кубанські українці довідалися про себе багато нового. Особливо цікаві історичні екскурси Кіпіані. «З дозволу Катерини ІІ козаки-чорноморці поселилися спершу в долині річці Єї на Тамані, – стверджує він. – Ті, хто мав сили і гроші, пішов далі, у степ, засновуючи хутори і будуючи рибні заводи”. Чи тримав хоч раз наш самодіяльний історик у руках географічну карту, якщо ріку Єю, що протікає в протилежній стороні краю, він помістив на Тамань? Особливо розчулюють рибні заводи на степових хуторах Кубані, де річки з їхніми піскарями на початку літа пересихають аж до самої осені. Рибні ж заводи козаки, як відомо, будували в гирлах великих рік, де червону рибу можна було вигрібати майже руками. Розповідаючи про високий відсоток українців на Кубані, автор згадує, що в «губернському Катеринодарі» українці складали трохи більше половини населення. Про відсотки сперечатися не станемо, а от губернський статус Катеринодара візьмемо під сумнів, тому що він ніколи не був центром якоїсь губернії. Спочатку він був адміністративним центром Чорноморського козачого війська, а потім – Кубанського козачого війська і Кубанської області з отаманом на чолі. Чи для “історика Кіпіані” військова територія і губернія це – одне і теж?
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
У російському, як, утім, і в українському суспільстві, дотепер переважає прагнення ігнорувати уроки історії, не бачити їхній очевидний зв’язок з вибухонебезпечними проблемами сьогоднішнього дня. Ось уже ціле десятиліття палахкотить Північний Кавказ. Наявні й ознаки етнічної кризи, що насувається на Кубань. Причин багато, як основні можна назвати невдалу спробу відродження козацтва як впливової військово-адміністративної складової російської політики в регіоні, все зростаючий мусульманський фактор. Переселенська експансія народів Закавказзя разом з агресивно-бездарною національною політикою. І хоча місцеве українське населення не є ні каталізатором, ні передбачуваною рушійною силою назріваючих негативних процесів, є потреба усвідомити місце його в історії і культурі Півдня Росії з початку колонізації цього регіону. Тим більше, що ця роль, при всій її непомітності, найчастіше протягом останніх двох століть була визначальною.
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
Административный центр района - станица Каневская.
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
