«Ось тут і почалися для мене неймовірно дивні відкриття…»

Друк
Деталі
Розділ: Вісті (Єкатеринбург)

Враження від святкування Дня Незалежності в Україні від українки з Єкатеринбургу

День народження України! Нашій молодій державі - 28 років!

Як святкувала країна? Від Заходу до Сходу?  Від півночі до півдня,  незважаючи на нелегкий для нашого народу час, линула пісня нашої української душі.

Насамперед,  хочу подякувати долі , яка зробила мені такий невимовний подарунок - відсвяткувати день Державного прапора та День Незалежності України вдома. Бо, коли ми знаходимося закордоном, свято, на мій погляд, носить більш офіційний характер.  А тут, на Батьківщині,  ми відчуваємо себе невід’ємною частиною нашого Українського дому.

Отож, почавши святкувати на самому Заході країни у місті Берегово,  я помітила дуже втішну динаміку . Люди,  котрі живуть в Закарпатті, етнічно походять до угорців та словаків , в душі - українці! Вони відкрито говорять, що щасливі бути частиною великого українського народу. Молодь з задоволенням вчить українську мову. На моє  відверто провокаційне запитання: «Чи хотіли би ви бути частиною іншої держави?» кожен,  мною опитаний,  дав негативну відповідь . Більшість з них з гордістю відповідали: « Ми – українці». 

На таких позитивних емоціях я плавно перемістилась на південь країни - до Херсонщини. Тут за запрошенням місцевої громади мала нагоду  прийняти участь у заходах до дня Незалежності України. 

У народі вже прирівнюють це свято до Великодня! Ось тут і почалися для мене неймовірно дивні відкриття. Вже з ранку перехожі вітали однин одного із святом. Велика кількість блакитно-жовтих стягів майоріла в цьому невеличкому причорноморському містечку! Наш стяг можна було помітити майже у кожному дворі. В небі над Чорним морем простяглися флаєри «Я Люблю Україну».

Словами не передати,  з яким трепетом тут готувалися до святкування. І хочу зазначити,  що це в основному російськомовна частина наших громадян. А які патріотичні лунали пісні, написані херсонськими композиторами…

Люди з гордістю були одягнені у вишиванки. Тут на півдні,  зважаючи на те,  що курортний сезон ще залишається відкритим,було багато громадян з різних куточків України.  Неважливо чи це Львів, або Донецьк,  чи це Харків, або Київ - люди були єдині. Такого патріотичного духу я не зустрічала вже давно. Маючи невелику практику роботи у діаспорі, я завжди розуміла,  що ми повинні передати український дух, показати нашу культуру.  Але тут в Україні,  особливо на півдні,  де ще 10 років тому місцевих жителів не дуже цікавили державні свята та заходи,побачити такі кардинальні зміни - це великій крок вперед!

Дуже приємним було те,  що громадяни, котрі приїхали у відпустку,  заздалегідь підготувалися до святкування, взявши з собою вишиванки та елементи національної символіки. На набережній тільки й було чути розмов як святкує країна - кожен регіон вихвалявся своїми досягненнями. 

Я підкреслила для себе великий переломний момент, коли діти, нехай з невеличким акцентом, але зі слізьми на очах,  приклавши маленькі рученята до серця,  співали державний  гімн!

Шановні читачі,  в цей момент я відчула єдність. Ми - один народ. Наша ненька Україна - молода країна ! В нас попереду - великий шлях перемін до світлого майбутнього заради нас та наших дітей. Ми варті кращого майбутнього, гарантами якого,  є кожен з нас.

В Україні, безумовно,  є зміни на краще. Нехай не легко!  Є проблеми різного характеру. Але ми зуміли зробити найважливіше - об'єднатися. Дух єдності зараз панує над усією Україною. І я вірю,  що ми зможемо передати його з покоління в покоління. 

Лідія Ковалів

View the embedded image gallery online at:
http://www.kobza.com.ua:81/visti-jekaterynburg/6053-os-tut-i-pochalysia-dlia-mene-neimovirno-dyvni-vidkryttia.html?tmpl=component&print=1&layout=default&page=#sigProGalleria425232e4af

На світлинах: