Тарас Дудко, Голова ОУР
Тарас Дудко, Голова ОУР

Звернення Тараса Дудка до української громади Росії

Українська громада в Російській Федерації глибоко стурбована подіями, пов'язаними з установчим з'їздом зі створення нової Загальноросійської української організації 26 травня 2012 року. Суть цього явища в тому, що створенню Загальноросійської громадської організації в Росії перешкоджають протиріччя між вищими цінностями людського буття (якими по праву вважаємо чесність, порядність, доброзичливість, щирість, безкорисність) та їх антиподами (агресія, рейдерство, обман, ненависть до демократії, непорядність). «Антиподи» людських цінностей прийшли до влади в українському русі й не віддадуть її без нашого протистояння їхній руйнівній діяльності. І все ж таки, впевнений, - вихід існує і перемога прийде, враховуючи силу народного руху, українських громадських організацій, завдяки чесності та відповідальності за свою діяльність українців, котрі не скомпрометували себе і не стали конформістами в загальноукраїнському культурному русі Росії.

Особливої уваги заслуговує коротка хронологія подій щодо ліквідації організації «Об'єднання українців Росії» (ОУР), що являла собою координаційну надбудову українських громад у Росії. Після планової перевірки Міністерством юстиції РФ у 2009 році роботи організації та виявлених численних недоліків у її діяльності, ні Семененко В. Ф., ні інші члени правління ОУР, включаючи В. Скопенко, Т. Ключникову, В. Гіржова та юриста С. Винника, нічого не зробили з 2009 року по травень 2011 року, щоб усунути недоліки й зробити діяльність ОУР легітимною. Саме у нелегітимності звинувачували керівництво ОУР та особисто В.Ф.Семененка працівники Мін'юсту РФ в усіх судах. Необхідно додати, що на останньому засіданні Замоскворецького суду, а також у Московському міському суді та Верховному Суді РФ 18.05.2012 року В.Ф.Семененко був відсутній. І це у ті дні, коли саме його діяльність у статусі співголови ОУР (а фактично - Голови організації до 21 травня 2011 р.) розглядалась судами. Що це за позиція «почесного співголови» ОУР В. Семененка в ті нелегкі часи, коли вирішувалась доля ОУР? Де його справжня, а не показова, відповідальність перед організацією і українцями Росії, України і всього світу?!

Стосовно позиції С. Винника, В. Скопенко, В. Гіржова, можу сказати, що в період закриття двох організацій ФНКА УР та ОУР (вересень 2009 - травень 2011 рр.), немає жодного факту, котрий би свідчив про їх, хоч незначне, намагання врятувати ці організації. Аналіз цієї ситуації надав впевненості, що і юрист С. Винник - людина формальна. Про що також свідчить його «бажання допомогти» і висновок-порада після того, коли на початку березня 2012 року йому було надіслано понад 70 документів щодо судових процесів і рішень Мін'юсту РФ. Ось весь текст його відповіді з цього приводу після отримання необхідних документів щодо ОУР:

«В описательной части жалобы необходимо сделать акцент на то, что
причины пропуска срока для обжалования предупреждения Минюста – УВАЖИТЕЛЬНЫЕ и предоставить как можно больше доказательств этого.
Кроме того, считаем, что в резолютивной части жалобы нужно попросить суд отменить решение и определение и направить дело на новое рассмотрение в соответствующий суд (возможно, указать на необходимость рассмотрения дела в ином составе судей)».

Не треба бути юристом, щоб давати подібні поради. Всі ці «рекомендації» були прописані майже в усіх скаргах до судів (і без «професійних» порад юриста С. Винника). Якби С.Винник мав справжнє бажання допомогти, то протягом майже двох років, будучи членом правління ОУР, це можна було б зробити, або хоча б натякнути, що у нього був такий намір.

Опісля позачергового VI з'їзду ОУР, оцінивши ситуацію і зваживши «хто є хто» в Правлінні, зусилля активістів організації були спрямовані на захист ОУР у правоохоронних структурах Росії: Мін'юсті РФ і судах різних інстанцій, в тому числі, у Верховному Суді РФ. Сподівались на справедливе рішення і допомогу. Враховували відомі події з Бібліотекою української літератури (БУЛ) в Москві. Було зрозуміло, що тільки завдяки політичній волі припинився ганебний тиск на керівництво бібліотеки і, на щастя, сьогодні БУЛ продовжує працювати. Тому ми звертались до українських громадських і владних структур, включаючи УВКР, СКУ, Президента України, Прем'єр-міністра України, Міністерство закордонних справ України. І вони допомагали в міру своїх можливостей, але навіть їх зусилля не врятували ОУР від закриття. Відомо, що 14 травня цього року відбулась зустріч президентів України й Росії, на яку ми покладали певні надії стосовно збереження ОУР. Була також надія, що 15.05.12 року нарешті відбудеться зустріч Президента України В.Ф. Януковича з українськими громадськими організаціями та земляцтвами, і ми зможемо почути відповіді на наші «неполітичні» запитання. Надії не справдились. У той час нам, українцям Росії, наївно віруючим у справедливість, було невідомо, що вже 7 червня 2012 року (всього через два тижні після зриву легітимного з'їзду) буде підписано указ «Про Раду при Президентові Російської Федерації з міжнаціональних відносин», до якої також увійшли представники національних меншин Росії. У Раді українців Росії представляє голова правління нещодавно оперативно зареєстрованої Мін'юстом РФ організації ФНКА УР Богдан Безпалько, відомий своєю руйнівною діяльністю в БУЛ. Начебто все стало на свої місця… Підготовка до створення Ради при Президентові РФ відбувалась паралельно із руйнуванням загальноросійських українських організацій, швиденькою реєстрацією ФНКА УР і спланованим зривом установчого з'їзду від 26.05.12 року. Висвітилась багаторічна зрадницька і провокаційна діяльність «семененків-гіржових» та їх явних і прихованих підручних. Відомо, що в ОУР ніколи не було Правління, здатного працювати в демократичному полі єдиною командою однодумців. Організацію ліквідували завдяки руйнівній діяльності добре усім відомих членів ОУР. Мін'юст РФ у висновках до актів перевірок (від 2009 - травня 2011 рр.) діяльності ОУР зазначає: «Организация не соблюдает законодательство РФ, положения устава, не ведет самостоятельную деятельность, направленную на достижение уставных целей и задач». «Політичними» заявами В. Семененка скористались владні структури РФ і - «з політичних мотивів», за висловом міністра іноземних справ Росії пана С.Лаврова, - ОУР зачинили.

Українська громадо Росії! Звертаю Вашу увагу, що до нашої загальноросійської організації українців Росії і, навіть, до Правління УКР увійшли особи, котрі завжди працювали у нелегітимному полі, свою діяльність у якості керівників організації зробили непрозорою, приховуючи свої справжні наміри від української громади. Навіть напередодні останнього Установчого з'їзду вони вдалися до фальсифікації «протоколу» засідання Правління ОУР від 14.05.12 р. (повний текст сфальсифікованого протоколу дивіться у додатку до звернення). Діяльність В. Семененко, Т. Ключникової, В. Скопенко, В. Гіржова та юриста С. Винника майже напевне підпадає під Кримінальний кодекс як шахрайство (по-російськи - «мошенничество»), не кажучи, що являє собою приклад грубого порушення етичного кодексу громадських організацій. Так було завжди, і сподіватись на зміни у світогляді й конкретній діяльності цих людей - не можна. Необхідно пам'ятати про це і ніколи не допускати подібної практики в правлінні УКР та в українських громадських організаціях.

Події установчого з'їзду, що відбувся 26.05.2012 року, вимагають аналізу. Перш за все, згідно із чинними законами, цей з'їзд збирався оргкомітетом (Т. Дудко, В. Бабенко, Л. Мельник, В. Зарічанський, Д. Чернієнко, Ю. Сіренко та ін.), а не колишнім правлінням ОУР. До роботи оргкомітету та його рішення про установчий з'їзд Семененко, Скопенко, Гіржов, Винник, Ключникова не мали ніякого відношення. Знаючи про день з'їзду, що видно з їх заяв (див. документи додатку), ця група людей постійно виступала проти його зібрання 26.05.2012 р. Вони розсилали заяви, телефонували, закликали членів реґіональних організації не приїздити на з'їзд. Усі реґіональні лідери були поділені цим московським та промосковським керівництвом на "своїх" і "чужих". Так свідомо проводився розкол діаспори. Мало того, вони вимагали провести з'їзд 9 або 26 червня. Заяву про участь в установчому з'їзді ці особи також не подавали і не реєструвались мандатною комісією легітимного установчого з'їзду. Тому навіть їх присутність на установчому з'їзді була незаконною! Але вони прийшли... Нахабні, агресивні і почали свою деструктивну роботу, спрямовану на роз'єднання демократичних сил з'їзду, на його розвал, на захоплення влади в Правлінні щойно створеної загальноросійської української організації. Такого цинізму й ненависті до людей, з котрими нещодавно співпрацювали, до роботи легітимних делегатів з'їзду від «московської команди» ніхто не очікував. Від їх рейдерської діяльності робота з'їзду надовго припинилась… Установчий з'їзд знову відчув на собі спланований тиск «ракових метастаз» колишнього керівництва ОУР (котре у нашій громадській діяльності було при владі до 2011 року включно) шляхом давно уподобаних ними методів: рейдерства, образ, підробки документів, зради, колабораціонізму…

Усім відомо, що 26.05.12 року, одноголосно, 37 делегатами реґіональних організацій у кімнаті №206 Національного культурного Центру, було прийняте рішення про необрання до правління нової організації колишніх членів Правління ОУР. Завдяки цьому рішенню, на з'їзді було досягнуто консенсусу і з'їзд розпочав свою конструктивну роботу, і ніхто демократичним голосуванням не відміняв цього рішення. Але, всупереч цьому, до правління УКР «протиснули» Скопенко, Бабенка і Гіржова. Це справжня ганьба! Заяви цих людей щодо прийнятого рішення в кімнаті №206 вражали словесною облудою і беззмістовністю. Позиція голови УКР Л.П. Дяченко була безпомічною і ганебною, але діяла на користь московських рейдерів. В.Я. Бабенко зайняв полохливу позицію, як написано: «ще й півень не заспівав…». У цій складній ситуації Бабенко і Дяченко стали на шлях відвертого пристосуванства і не захистили попереднє легітимне рішення більшості делегатів установчого з'їзду, не виправдали довір'я громади. Уся ця слабодухість сприяла тому, що Установчий з'їзд не зміг стати каталізатором гласності після двадцятирічного замовчування дійсного стану речей у керівництві організації та їх деструктивної поведінки, не спромігся на серйозну оцінку подій, не спромігся на протистояння багаторічному розколу. Так сталося, що московські рейдери та купка їх прихильників, боячись викриття і конструктивної оцінки їхньої діяльності, знову зірвали демократичний хід з'їзду. Пригадаймо зриви з'їздів у 2002 р., у 2005 р… Наприклад, 04.07.2002 р.: «..І потім згадаємо російське прислів'я "против лома нєт прийома". Тобто, як можна перемогти голосуванням, якщо мандати видає "московська група", склад Ради ОУР не затверджено та й голоси рахуються непрозоро? Якщо кандидатуру на голосування «ставлять» лише одну і чекають, поки реґіони покинуть залу, щоб обрати голову голосами Москви... Якщо положення Статуту про два терміни не приймають до уваги... І так далі. Це була демократія "по-совєтскі". Вибори без вибору…».

Пригадаємо також бійку на IV Конгресі українців Росії у 2005 р., коли В.Семененко і Ю.Кононенко бились за владу в ОУР і ФНКА, підтасовували документи, хід виборів у Правління. Тоді ж охорона з'їзду, поставлена Семененко, побила Секретаря ОУР Олексія Григоровича, щоб не допустити його до зали засідань і не дати висловити свою думку. Після чого він провів у лікарні більше тижня. Усі ці події на всіх з'їздах пов'язані саме із ганебною поведінкою одних і тих же осіб, саме їх цілеспрямована діяльність, вочевидь, була використана задля руйнування ОУР і ФНКА.

Ще трохи про В.Я. Бабенка. Його діяльність на ниві українського громадського руху - одна із яскравіших і позитивніших. Мені здається, що ми ще побачимо його в лавах нової демократичної української організації і відчуємо його плідний вплив на її діяльність. Нам у Росії, як і в Україні, потрібні справжні борці, а не слабкодухі пристосуванці й лакизи.

Сьогодні дехто хоче, щоб події на установчому з'їзді та після нього виглядали, як боротьба окремих людей за керівництво організацією. Все зводиться виключно до примітивного побутового ракурсу: «амбіцій окремих представників громади, яких не обрали керівниками новоствореного УКР». У свідомість тих членів української громади, хто не володіє певним обсягом інформації, насправді, вводиться примітивна й оманлива фікція, і все для того, аби ніхто глибоко не замислювався над справжнім драматизмом потоку подій. У ефірному просторі з'являються спрощені дезінформаційні повідомлення замість того, щоб нарешті показати, що протягом багатьох років ОУР - в якості координаційного, інтелектуального, правозахисного і легітимного органу - фактично не існувало. Не було ні щорічних звітів, ні дискусій, ні обміну досвідом, ні етичного комітету, ні діючої Ради, ні контролю за роботою Правління та його фінансовою звітністю, не була дана оцінка діяльності В. Семененка, яка привела до втрати приміщення, котре уряд Москви виділив ОУР на вул. М. Бронній у центрі столиці. У Правлінні ОУР не існувало діючої організаційної форми, не кажучи вже про єдиний ідеологічно об'єднаний колектив та елементарні етичні стосунки. Все це призвело до загнивання, до багаторічної нелегітимної діяльності й, відповідно, руйнування організації. Повторюю, саме нелегітимна діяльність вище згаданої «московської команди» ОУР і ФНКА УР стала тим приводом, котрий був використаний російським Мін'юстом та судами для ліквідації обох організацій українців Росії. Це не тільки кара, а й застереження на майбутнє, бо й справді, не можна існувати поза законами держави, у котрій існуєш і хочеш жити.

Тепер про «основну ідею у роботі УКР», котра наразі зазвучала у засобах масової інформації, у солов'їних трелях кореспондентів. Начебто, УКР «планує підвищити статус українців у РФ». Справжні українці ніколи не страждали комплексом «меншовартості» у співставленні із іншими національностями світу, бо знають свою історичну місію у поступі людства й пишаються своїми славетними предками, своєю мовою, культурою, своєю історичною Батьківщиною - Україною, користуються заслуженою повагою серед народів Росії та інших країн. Українці - це титульна нація, котра має власну державність і котра належить до цивілізованої європейської спільноти. Тому сьогоднішня головна ідея українських громад полягає в тому, щоб нарешті створити у Російській Федерації загальноросійську українську організацію. І що важливо, як орган координаційний, інтелектуальний, правозахисний та легітимний. Таку організацію будуть поважати. І ми будемо боротись за її високий громадський, культурний та соціальний статус на російських теренах.

З приводу звіту щодо річної діяльності активістів Правління та членів ОУР за минулий рік (після VI з'їзду ОУР), необхідно зазначити, що у деяких представників реґіональних організацій може закрастись невірна думка, мовляв, проведена робота - і особливо Т.М. Дудком - не врятувала ОУР від ліквідації, а тому, начебто, неплідна. З цього приводу можна провести таку паралель: робота багатьох організацій та деяких урядів не врятувала від арештів і в'язниці відомих політичних діячів, чесних підприємців, громадських активістів. Боротьба за українську мову - як єдину державну - в Україні продовжується і невідомо, коли закінчиться. Боротьба за, справді, незалежну й сильну Україну споконвічна. Це плідна, принципова й необхідна боротьба за переконання, це протистояння ідей справедливості їх одвічним антиподам. Боротьба нескінченна. Кожен повинен зробити свій усвідомлений та відповідальний вибір: відстоювати високі ідеї справедливості і заповіді Божі, чи тільки гратися «в ідеї», прислуговуючись силам зла. Саме такий свідомий вибір потрібний українському рухові в Росії. Такий вибір потрібний кожному із нас та всім нам разом.

Українська громадо Росії, єднаймося! Сьогодні, як ніколи, необхідна свідома громадянська позиція кожного, вміння протистояти антидемократичним силам, відстоювати свою національну гідність і культуру. Потрібно достойно вийти зі складної ситуації, провокаторам і рейдерам - не місце в керівництві нашої громади! Більшість українських товариств давно «дозріла» до створення нової загальноросійської організації, з новим керівництвом, і прекрасно оцінює «хто є хто». Пам'ятаймо, що нам не можна залишатися лишень на рівні прихильників «шароварної» культури та «вареничних» вечорниць. А, на жаль, саме ось в цьому «культурному» полі, у цьому прокрустовому ложе, нам тільки й дозволяють працювати, штучно та примусово стримуючи, використовуючи ідейну простакуватість та нашу вимушену багатовікову слабкодухість і, звідси, готовність до пристосуванства.

Українська культура в Росії різноманітна - приємна й наповнена радісних емоцій у застольних вечорницях, натхненна й духовна у піснях і танцях, але без розвитку в Російській Федерації україномовної школи, мови, без створення мережі українських освітніх закладів, факультетів при вищих навчальних закладах, без українського театру, без українських ЗМІ та церкви,- вона, на жаль, і ті часи недалекі, побачить і занепад аматорських художніх колективів, і асиміляцію народу, втрату ним своєї національної ідентичності. А це великий гріх перед нашим народом і Богом, котрий дав нам життя і культуру. І, як казав український Пророк: «…той, хто матір забуває, того Бог карає».

Справжня українська громадська діяльність в Росії ґрунтується на вірі й дотриманні одвічних християнських заповідей. Тому не маємо права миритись із кривдою та несправедливістю, бо в цьому тяжкий гріх і фатальний занепад нашого руху. Що й відбувалось протягом десяти попередніх років, що й було підтверджено на нещодавньому установчому з'їзді. Продовжимо свідомо боротися і плідно працювати у напрямку створення нової демократичної загальноросійської української організації і, згідно із законами діалектики життя, обов'язково прийдуть позитивні зміни та кращі часи розвитку української громади й української національної культури в Російській Федерації!

Стратегічні плани.

  1. Створимо нову організацію з демократичними принципали громадської діяльності й незалежну від нещодавно народженого «правління» УКР.
  2. Працюємо виключно у легітимному полі Російської Федерації, дотримуючись Конституції РФ та її законів, бо наше життя пов'язане із державою, котру ми по-справжньому любимо.

3. Повернемось до реалізації ідеї адекватності етнокультурних умов проживання українців Росії у порівнянні з росіянами в Україні, що була задекларована Великим договором між Україною і Росією, і будемо стежити за його виконанням. Наш громадянський обов'язок вимагати здійснення договорів, бо вони стосуються кожного з нас.

11.06.2012 року.

P.S. Додаток до звернення.

1. Акт перевірки Мін'юстом РФ роботи ОУР від 9 вересня 2009 року.

2. Рішення Верховного Суду РФ від 18.05.2012 року.

3. Протокол «засідання» Правління Об'єднання українців Росії від 14 травня 2012 року (електронно, skype, телефон) - фальшування.

4. Звернення до українських організацій Росії С.О. Винника від 17 травня 2012 року.

5. Про фальсифікацію Протоколу «засідання Правління» ОУР від 14 травня 2012 року.

6. Звернення до українських організацій Росії від 23 травня 2012 року від В.Гіржова і В.Скопенко (арґументи проти обманної заяви В.Гіржова, що, начебто, він не знав про дату установчого з'їзду).

Тарас ДУДКО

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Виступ Тараса Дудка на відкритті Установчого З`їзду у Москві 26 травня 2012 року
Виступ Тараса Дудка на відкритті Установчого З`їзду у Москві 26 травня 2012 року

На світлинах: Тарас ДУДКО, голова Об'єднання українців Росії. Виступ Тараса Дудка на відкритті Установчого З`їзду у Москві 26 травня 2012 року.

Додатки:

(Назви документів і їх нумерація взяті із тексту Звернення).

1. http://kobza.com.ua/objednannja-ukrajinciv-rosiji/4155-akt-proverky-our-pershyi-krok-vlastei-do-likvidatsii-hromadskoho-ob-iednannia-ukraintsiv.html

2. http://kobza.com.ua/objednannja-ukrajinciv-rosiji/4179-reshenye-verkhovnoho-suda-rf-v-dele-o-iurydycheskoi-lykvydatsyy-our.html

3. Протокол «засідання» Правління Об'єднання українців Росії від 14 травня 2012 року (електронно, skype, телефон) - фальшування.

ПРОТОКОЛ

засідання Правління Обєднання українців Росії

14 травня 2012 р. (електронно, skype, телефон)

Присутні: С. Винник, В. Гіржов, Т. Ключнікова, Н. Романенко, В. Семененко, В. Скопенко, В. Тегза, Н. Томашевська, В. Халімончук, П. Коваленко., К. Брагін, (взяли участь 9 членів Правління з 16).

Головою засідання обрано В. Скопенко, секретарем - Т. Ключнікову.

Голосування: за - одноголосно.

Порядок денний.

  1. Про ситуацію в ОУР в зв'язку з відмовою Мінюста РФ зареєструвати рішення 6-го зїзду ОУР від 21 травня 2012 р.

Слухали: В. Скопенко повідомила, що 2 травня 2012 р. організація «Українці Москви», товариство «Криниця» (м. Пушкіно Московської області), регіональні відділення ОУР в м. Москві і Московській області оприлюднили лист стосовно позачергового 7-го з'їзду ОУР 26 травня 2012 р., оголошеного Т. Дудком. В листі вказано, що неясність щодо причин проведення з'їзду, відсутність у членів Правління документів (Статуту, поданого на реєстрацію, відповіді Мін'юста на заяву про реєстрацію), невиконання вимог Статуту щодо проведення з'їзду ставлять під питання доцільність з'їзду у вказаний в листі Т. Дудка термін і з вказаним порядком денним. Окрім того, не вирішено питання про місце проведення з'їзду, оскільки не було звернення до адміністрації Культурного центру України в Москві і відповідно погодження умов проведення з'їзду.

Т. Ключнікова зауважила, що незрозуміло хто приймав рішення про проведення з'їзду 26 травня. Переважна більшість членів Правління не була ознайомлена з документами, їх думка не була врахована. Такі дії в громадській організації неприпустимі.

С. Винник підтримав виступи В. Скопенко і Т. Ключнікової і запропонував: на підставі рішення 6-го з'їзду від 21.05.2012 р. в разі закриття ОУР судовою владою РФ звернутись до українських організацій з пропозицією провести у Москві 9 червня 2012 р. загальні збори по заснуванню нової загальноросійської організації українців Росії. До участі в заснуванні нової організації запросити всіх бажаючих членів українських організацій Росії -фізичних і юридичних осіб. Для координації роботи по проведенню зборів створити оргкомітет у складі: С. Винник, В. Гіржов, Т. Ключнікова, Н. Романенко, В. Семененко, В. Скопенко.

При наявності бажаючих увійти до Оргкомітету включити їх до Оргкомітету

Рішення:

  1. Провести 9 червня 2012 р. загальні збори по заснуванню загальноросійської організації українців Росії.
  2. Звернутись до членів регіональних українських організацій із закликом взяти участь у заснуванні нової організації.
  3. Cтворити оргкомітет по проведенню загальних зборів у складі: С. Винник, В. Гіржов, Т. Ключнікова, Н. Романенко, В. Семененко, В. Скопенко, В. Халімончук.

Голосування: за - одноголосно.

Голова засідання В. Скопенко

4. Звернення до українських організацій Росії С.О. Винника від 17 травня 2012 року.

Омская региональная общественная организация

СИБИРСКИЙ ЦЕНТР УКРАИНСКОЙ КУЛЬТУРЫ

«Сiрий клин»

В українські організації Росії

Шановні друзі!

З 2009 р. федеральні організації Росії ОУР і ФНКАУР знаходяться під важким судовим пресом російської влади. Ситуація, в якій опинилась ОУР та ФНКАУР в першу чергу винні ми самі. Тривала боротьба в судах, звичайно, не могла переламати ситуацію.

18 травня Верховний Суд після відхилення апеляцій ОУР в судах нижчого рівня знову розгляне позов Мінюсту про закриття ОУР.

21 травня 2011 р. на 6-му з'їзді ОУР було прийнято рішення, що в разі закриття ОУР українські організації створять нову загальноросійську організацію, врахувавши при цьому досвід роботи і закриття ОУР і ФНКАУР. Сьогодні цей час, можна сказати, настав.

Виникає питання про назву нової організації. 14 травня на засіданні Правління ОУР (яке не було легітимним, тому що не було кворуму) були запропоновані: Асоціація українців Росії (АУР), Товариство українців Росії (ТУР), Конгрес українців Росії (КУР), Російський конгрес українців (РКУ) і т. ін..

З цього приводу є прохання до членів українських організацій, які мають намір взяти участь у створенні нової організації, до 28 травня 2012 р. подати свої пропозиції щодо її назви. За більшістю голосів буде вибрана назва нової загальноросійської організації українців Росії.

Найближчим часом буде повідомлено про час і місце загальних зборів засновників нової організації.

Пропозиції прошу подавати за адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Щодо проведення позачергового (а по суті позачергового-чергового) з'їзду 26 травня хочу висловити свою особисту думку.

Як юрист я впевнений, що на стадії підготовки цього заходу уже є маса порушень юридичного характеру і, на мій погляд, це буде марна трата часу, коштів і т. д. І знову ми не зможемо усунути недоліки!?

Тому особисто я на з'їзд не поїду і закликаю всіх керівників українських громад направити свої зусилля на створення нового загально російського об'єднання українців Росії!!!

З повагою,

Член Правління ОУР

Голова СЦУК «Сірий клин»

Сергій Винник

Директор «Юридичної фірми «Винник та Партнери»

17 травня 2012

5. Про фальсифікацію Протоколу «засідання Правління» ОУР від 14 травня 2012 року.

Це звернення не було розіслано громаді у зв'язку з рішенням окремих членів Оргкомітету Установчого з'їзду, котрі сподівались на злагоду в українському русі. - (прим. Т.Д.)

Звернення до членів українських громад

Російської Федерації

Про фальсифікацію Протоколу ОУР від 14.05.2012 р.

Мною отримано лист з ПРОТОКОЛОМ «засідання» Правління Об'єднання українців Росії від 14 травня 2012 р. (електронно, skype, телефон). Начебто на Правлінні були присутні: С. Винник, В. Гіржов, Т. Ключнікова, Н. Романенко, В. Семененко, В. Скопенко, В. Тегза, Н. Томашевська, В. Халімончук, П. Коваленко., К. Брагін, (взяли участь 9 членів Правління з 16). Головувала «засіданням» В. Скопенко, секретарем була - Т. Ключнікова.

З приводу цього «рішення правління» вважаю необхідним надати такі відомі українській громаді факти:

1. Винник С.О., як професійний юрист, у своєму зверненні до українських організацій Росії від 17 травня 2012 написав, що засідання Правління ОУР 14 травня не було легітимним, «тому що не було кворуму». І це була правда. Але ж, буквально через день, Винник С.О. змінив свою позицію і почав фальсифікувати свою ж заяву, стверджуючи протилежне, що начебто засідання Правління ОУР було легітимним. Отакі у нас в Росії вишколені в брехні правдолюби - юристи.

2. Перший заступник ОУР Гіржов В.Г. на моє запитання, чи був він присутнім на «засіданні» Правління ОУР, відповів, що на засіданні не був присутнім та висловив свою логічно обґрунтовану думку Скопенко В.І. та Семененкові В.Ф. про те, що Правління необхідно збирати не до засідання Верховного Суду, а після винесення остаточного рішення.

3. П. Коваленко, К. Брагін - не члени Правління ОУР.

Коваленко П.П. 17.05.2012 р. після звернення Винника С.О. написав мені та членам Правління (В. Гіржов, Т. Ключнікова, Н. Романенко, В. Семененко, В. Скопенко, Л.Мельник, С.Винник), що «ЖДЕМ РЕШЕНИЕ СУДА» і «Я в закулисных играх ни с кем и никогда не играю. Прежде всего есть Закон...». Тобто Коваленко П.П. ніякої участі в засіданні Правління ОУР 14 травня не брав. Саме про це він повідомив у своєму спростуванні від 20.05.12 р.

СПРОСТУВАННЯ Коваленка П.П.О Скайп-конференции ОУР 14.05.2012г.

ОПРОВЕРЖЕНИЕ.
УВАЖАЕМЫЕ ЗЕМЛЯКИ УКРАИНЦЫ И УКРАИНКИ, КОЛЛЕГИ, ДРУЗЬЯ, ПОДРУГИ, ЕДИНОМЫШЛЕННИКИ УКРАИНСКОГО КУЛЬТУРНОГО ДВИЖЕНИЯ В РОССИИ.
СООБЩАЮ ВАМ, ЧТО 13.05.2012г. МНЕ ПОЗВОНИЛА НАТАЛЬЯ РОМАНЕНКО И СООБЩИЛА ЧТО 14.05.2012 г.
ВИКТОРИЯ СКОПЕНКО БУДЕТ ПРОВОДИТЬ СКАЙП-КОНФЕРЕНЦИЮ О ДАЛЬНЕЙШЕЙ СУДЬБЕ ОУР.
14.05.2012г. Я ОПРЕДЕЛИЛСЯ СО СКАЙП-АДРЕСАМИ ПЕРЕД НАЧАЛОМ КОНФЕРЕНЦИИ И ПРЕДВАРИТЕЛЬНО СВЯЗАЛСЯ ПО СКАЙПУ С ВИКТОРОМ ГИРЖОВЫМ. МЫ ПРИШЛИ К ЗАКЛЮЧЕНИЮ, ЧТО ТОЛЬКО ПОСЛЕ РЕШЕНИЯ СУДА ПО ОУР 18.05.2012 г. МОЖНО БУДЕТ ПРЕДПРИНИМАТЬ КАКИЕ-ТО ДАЛЬНЕЙШИЕ ДЕЙСТВИЯ В РАМКАХ ДЕЙСТВУЮЩЕГО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА РФ.
ПОСЛЕ УСТАНОВЛЕНИЯ ВИДЕО И АУДИО СКАЙП-КОНТАКТА, Я ПЕРЕДАЛ НАШЕ С В.ГИРЖОВЫМ ПРЕДЛОЖЕИЕ СНАЧАЛА ДОЖДАТЬСЯ РЕШЕНИЯ СУДА 18.05.2012г., А ПОТОМ УЖЕ ДВИГАТЬСЯ ДАЛЬШЕ В РАМКАХ ЗАКОНА.
ДАННОЕ РЕШЕНИЕ БЫЛО ВСЕМИ ПРИНЯТО.
НИ О КАКОМ ЗАСЕДАНИИ ПРАВЛЕНИЯ Т.К. Я НЕ ЧЛЕН ПРАВЛЕНИЯ МНЕ НИКТО НЕ СООБЩАЛ И ПРИ МНЕ РЕЧИ НЕ ШЛО Т.К.ПРОХОДИЛО ОБЫКНОВЕННОЕ РАБОЧЕЕ СКАЙП-СОВЕЩАНИЕ.
С УВАЖЕНИЕМ ПЕТР КОВАЛЕНКО.

4. Необхідно додати, що мене особисто не повідомили про засідання Правління ОУР 14.05.12 р. Хоча В.Г.Гіржов зателефонував мені і сказав, що «Семененко та Скопенко хотіли б зібратись 14 травня». На що я відповів, що краще зібрати Правління після вердикту Верховного суду Російської Федерації. З цією думкою В.Г.Гіржов погодився. Крім того, ніхто не повідомив і про те, що «Вікторія Скопенко буде проводити скайп-конференцію про подальшу долю ОУР» до засідання Верховного суду. Мені, як голові Правління ОУР, і українській громаді, хотілось би знати: хто уповноважував В. Скопенко вирішувати долю ОУР? Заради справедливості було б доречно подивитись запис цієї скап-конференції і дати їй належну оцінку.

5. Протокол «засідання» мені, як Голові ОУР, на ознайомлення та узгодження ніхто не надсилав, хоча згідно із Статутом ОУР це необхідно, бо тільки тоді протокол засідання Правління вважається легітимним.

Наведені факти свідчать про те, що В. Семененко, Т. Ключнікова, В. Скопенко та прихильник їхніх протиправних дій С. Винник займаються фальсифікацією документів Правління ОУР, що майже напевно кваліфікується Кримінальним кодексом як шахрайство (по-російськи - «мошенничество»).

Шановна українська громадо! Вважаю необхідним додати, що на засіданні Верховного Суду РФ 18.05.2012 р був відсутній В.Ф.Семененко, діяльність якого у статусі співголови ОУР (а фактично - Голови організації до 21 травня 2011 р.) розглядалась судом.

Голова Оргкомітету

Установчого З'їзду Т.М.Дудко

24.05.2012 р.

6. Звернення до українських організацій Росії від 23 травня 2012 року В.Гіржова і В.Скопенко (арґументи проти обманної заяви В.Гіржова, що, начебто, він не знав про дату установчого з'їзду).

Членам українських організацій Росії,

членам Об'єднання українців Росії

Шановні друзі!

У зв'язку з тим, що в серпні 2011 р. Мін'юст РФ відмовив у реєстрації змін до Статуту ОУР, прийнятих на VI позачерговому з'їзді організації, у квітні 2012 р. постало питання про проведення нового позачергового VII з'їзду ОУР. На жаль, робота з проведення з'їзду відійшла від встановлених Статутом вимог - не було рішення Правління та постанови Ради ОУР про скликання з'їзду. Однак, з'явився так званий «оргкомітет», який встановив дату проведення позачергового з'їзду - 26 травня 2012 р., а члени Правління дізналися про це значно пізніше. 14 травня 2012 р. більшість із них провела засідання Правління (у форматі онлайн-конференції) і застерегла, що невиконання статутних вимог може призвести до змарнування зусиль і повторного невизнання рішень з'їзду Мін'юстом РФ.

Однак, доля розпорядилася по-своєму. 18 травня Верховний суд ухвалив рішення про закриття ОУР і постало питання про долю українського руху в Росії. Такий хід подій був передбачений на VI з'їзді ОУР 21 травня 2011 р., де було прийнято рішення: «На випадок закриття ОУР створити комітет для заснування нової громадської загальноросійської організації українців Росії. Координацію роботи доручити Скопенко В.І.».

Федеральна громадська організація українців Росії життєво необхідна, але ж створювати її треба не поспіхом, а ретельно підготувавшись. Є очевидним фактом, що для підготовки з'їзду, а скоріше за все, зборів зі створення загальноросійської громадської організації, потрібен час і дотримання певних юридичних процедур. Тож було запропоновано зібратися дещо пізніше і визначити прийнятну дату проведення з'їзду, а за участі широкого загалу - виробити концепцію нової організації. На жаль, замість пошуку згоди, самочинний «оргкомітет» розвинув бурхливу діяльність, звинувативши «інакомислячих» у провокаціях.

Все ж, зваживши всі можливі наслідки розколу в українському русі, члени Правління ОУР, члени регіональних організацій, які поділяють вищенаведені застереження, вирішили докласти максимум зусиль для досягнення згоди між усіма учасниками процесу і взяти участь в установчих зборах зі створення загальноросійської громадської організації українців Російської Федерації, що відбудуться 26 травня 2012 р.

За дорученням Правління ОУР

Перший заступник Голови ОУР,

Співголова РГО «Українці Москви» В.Г. Гіржов

Член Правління ОУР,

Співголова РГО «Українці Москви» В.І. Скопенко

23 травня 2012 р.

Документ розіслано : От кого:

Валерій Семененко <Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.>

Кому: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

24 мая 2012, 23:46 1 файл

Всупереч цієї інформації, що стосується дати звернення, В.Г. Гіржов та В.І. Скопенко поставили дату на документі 23 травня 2012 р. Навіть і тут неправда. За діяльністью В.Г. Гіржова та В.І. Скопенко стоїть все той же В.Семененко.

Від головного редактора:

Ми продовжуватимемо публікувати інформацію присвячену Установчому з'їзду, оскільки вважаємо що те, що трапилося на З'їзді, матиме неприємні наслідки на наступні роки. Ми загально згідні із оцінками Тараса Дудка, особливо у тій частині, де вказано, що порушення внутрішнього демократичного життя в ОУР мали місце протягом існування цієї організації, і фактично розділ на З'їзді пройшов по ідейно-психологічній лінії - «спритні апаратчики» проти «ідейних інтелігентів-активістів». Цей поділ і антагонізм був в ОУР завжди.

Сама спроба винести дискусію про долю українського руху із вузького кола учасників З'їзду і дати змогу ширшим колам ОУРівських активістів побачити методику боротьби прихильників В. Семененка, є чесною і демократичною по суті, хоча і неприємною по формі. Але те, що трапилося на Установчому з'їзді, вимагає чесних прямих оцінок. Ми мусимо подивитися один одному в очі і сказати чи ми бажаємо бути в одній організації. Аналогічні дискусії велися і аналогічна критика на адресу «московської групи» лунала ще у 2002-2005 рр., про що свідчать публікації «Кобзи» того часу, які можна знайти в розділі ОУР. Відмінність у тому, що нині існує реальна можливість поборотися за створення справді демократичної української організації. Колектив Редакції підтримує цей процес.

В.К.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка